Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/11443/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 січня 2026 року м.Дніпросправа № 160/11443/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі №160/11443/25 (суддя Златін С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа Національна поліція України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу ГУ НП в Дніпропетровській області від 26.12.2024 року № 2506-к в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0175238), як такого, що зарахований у розпорядження ГУ НП в Дніпропетровській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 30.12.2024 року № 1522 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0175238), спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції, з 31.12.2024 року; - поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на раніше займаній посаді спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції, з 26.12.2024 року; - стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.12.2024 року по дату винесення судом рішення у справі. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що до дисциплінарної відповідальності притягнутий безпідставно, порушень службової дисципліни не допускав, доказів наявності його вини матеріали службового розслідування не містять. Позивач вважав застосоване до нього дисциплінарне стягнення надмірним. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Із рішенням суду не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи та неналежну оцінку доказів, позивач просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги позивач зазначає, що суд не надав належної оцінки його доводам та не врахував, що у висновку службового розслідування не зазначено, у який момент та у який проміжок часу позивач повинен був вмикати службовий реєстратор. Позивач звертає увагу, що Положення інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозапису не застосовуються під час процесуальних дій відповідно до вимог ст.107 КПК України. Дії позивача під час виїзду оперативно-слідчої групи підпорядковувались виконанню доручень слідчого. Також звертає увагу суду, що у висновку службового розслідування не зазначено, в чому саме виявилось порушення позивачем правил поводження зі вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі. Позивач наполягає, що він вчасно вносив інформацію стосовно вилучених об`єктів до системи Слід. При цьому, доводам позивача на факти відсутності електроенергії та доступу до мережі у певні періоди часу, що об`єктивно перешкоджали виконанню обов`язку, судом надано не було. У скарзі позивач стверджує, що не допустив випадків незаконного зберігання зброї та боєприпасів, оскільки як поліцейський має право на зберігання та носіння зброї; вся зброя в т.ч. вилучена у кримінальних провадженнях, після початку повномаштабного вторгнення рф була роздана спіробітникам, у т.ч. і позивачу: позивач отримав пістолети Zoraki та ПМ, які зберігались у кримінальних провадженням ЄРДР 12019040720000361 та 12015040720002978. Також за твердженням позивача, він був позбавлений можливості під час проведення службового розслідування користуватися своїми правами, надавати пояснення та користуватися послугами адвоката. Відповідачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У відзиві відповідач наполягає, що суд перевірив усі доводи позивача, ним були допитані свідки, про допит яких клопотали сторони, витребовувалася та перевірялася інформація з кримінальних проваджень, на яку вказував позивач. Тобто, судом висновки зроблено на підставі повного з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Щодо фактів, які встановлено під час службового розслідування. Позивач у періоди часу 15.10.2024 року, 18.10.2024 року, 21.10.2024 року, 24.10.2024 року, 27.10.2024 року, 30.10.2024 року не використовував портативний відеореєстратор під час виконання своїх службових обов`язків; не дотримався заходів безпеки під час поводження з вогнепальною зброєю під час її здачі до чергової частини 07.10.2024 року, 10.10.2024 року. 16.10.2024 року, 19.10.2024 року, 22.10.2024 року, 25.10.2024 року, 28.10.2024 року; не забезпечив повного та послідового внесення інформації до інформаційної системи Слід за матеріалами ЄО ВР № 1 КРУН № 12978 від 28.06.2024 року, № 14191 від 13.07.2024 року, № 18141 від 02.09.2024 року, № 20369 від 03.10.2024 року, № 20390 від 04.10.2024 року, № 20618 від 06.10.2024 року, № 21083 від 12.10.2024 року, № 21138, 21139 від 13.10.2024 року, № 21250, 21268 від 15.10.2024 року. Під час обшуку за місцем проживання позивача виявлено факт зберігання ним бойових припасів та зброї без передбаченого законом дозволу, а також безпідставне зберігання паспортів померлих громадян. Крім того, позивачем були вчинені дії, несумісні з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейських, що полягають у недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, які призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції обов`язкам, підриває довіру до нього, як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського. Третя особа своїм правом подати письмовий відзив на скаргу позивача не скористалась. В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити. Представник відповідача, який діяв також і як уповноважений представник третьої особи у справі, заперечував проти задоволення скарги позивача, просив рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін. Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи, приходить до висновку, що скарга позивача задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження є два накази відповідача: - від 26.12.2024 року № 2506-к в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0175238), як такого, що зарахований у розпорядження ГУ НП в Дніпропетровській області, дисциплінарного стягнення у вигляді звільненні зі служби в поліції; - від 30.12.2024 року № 1522 о/с в частині звільнення за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України): старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0175238), спеціаліста-криміналіста слідчого відділення відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції, з 31.12.2024 року. Наказ від 26.12.2024 року № 2506-к обґрунтований наступним: під час обшуку за місцем мешкання позивача були вилучені бойові припаси та паспорти померлих громадян України; позивачу вручено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 357, ч.1 та 2 ст. 361 КК України; проведено службове розслідування, за результатами якого в діях окремих поліцейських встановлено порушення службової дисципліни. Також у наказі від 26.12.2024 року № 2506-к вказано, що позивач у періоди часу: 15.10.2024 року, 18.10.2024 року, 21.10.2024 року, 24.10.2024 року, 27.10.2024 року, 30.10.2024 року не використовував портативний відеореєстратор під час виконання своїх службових обов`язків; не дотримався заходів безпеки під час поводження з вогнепальною зброєю під час її здачі до чергової частини 07.10.2024 року, 10.10.2024 року. 16.10.2024 року, 19.10.2024 року, 22.10.2024 року, 25.10.2024 року, 28.10.2024 року; не забезпечив повного та послідового внесення інформації до інформаційної системи Слід за матеріалами ЄО ВР № 1 КРУН № 12978 від 28.06.2024 року, № 14191 від 13.07.2024 року, № 18141 від 02.09.2024 року, № 20369 від 03.10.2024 року, № 20390 від 04.10.2024 року, № 20618 від 06.10.2024 року, № 21083 від 12.10.2024 року, № 21138, 21139 від 13.10.2024 року, № 21250, 21268 від 15.10.2024 року; зберігання у помешканні позивача згідно висновків експертів від 31.10.2024 року та від 14.11.2024 року бойових припасів без передбаченого законом дозволу, безпідставно зберігав паспорти померлих громадян та не вжив заходів щодо їх здачі до органу РАЦ, а також вчинив дії, несумісні з вимогами, які пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейських, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, які призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєння проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції обов`язкам, підриває довіру до нього, як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського. Спірний наказ від 30.12.2024 року № 1522 о/с в частині звільнення позивача прийнятий у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на виконання наказу від 26.12.2024 року № 2506-к. Дисциплінарна комісія дійшла висновків про підтвердження факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який суперечить покладеним на працівника поліції обов`язкам, підриває довіру до нього, як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського, що є підставою для застосування такого виду стягнення як звільнення зі служби. Вважаючи протиправним застосування до нього дисциплінарного стягнення, позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказів відповідача в частині, що стосується його звільнення. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку, що відповідачем було доведено факт порушення позивачем норм чинного законодавства, посадових інструкцій, вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського. Відповідач вчиняв дії спрямовані на відібрання пояснень у позивача; письмові пояснення позивача від 13.12.2024 року містяться у матеріалах службового розслідування. Процедура проведення службового розслідування була дотримана відповідачем, а доводи позивача в цій частині спростовано наявними у справі доказами. Враховуючи встановлені в ході службового розслідування обставини скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, суд дійшов висновку про співмірність застосованого відповідачем дисциплінарного стягнення. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року. Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", передбачено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Згідно з ч.1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. В силу вимог ст.18 Закону України Про Національну поліцію, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 1 Статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Стаття 12 Статуту вказує, що дисциплінарний проступок це протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що передбачені такими актами. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі, також - Порядок). Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування. Відповідно до п. 1 розділу V Порядку, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Відповідно до п.4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування. Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у не виконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Згідно матеріалів службового розслідування з боку позивача допущено порушення підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №

70. Так, ОСОБА_1 під час здачі вогнепальної зброї 19.10.2024 порушено вимоги пп. 3, 4 абз. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, що виразилось в розряджанні магазинів зі знятою зброєю з положення «на ремні», «на грудях», «на плечі». Також, комісією з проведення службового розслідування встановлено, що під час здачі вогнепальної зброї 22.10.2024 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виймає магазин з основи рукоятки пістолета та додатковий магазин та розряджає їх. Виймає пістолет з кобури, від`єднує ремінець та перевіряє наявність патрона в патронник. Згідно пп. 2 абз. 6 п. 2 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 перебачено, що після вилучення патронів з магазину необхідно перевірити їх кількість та стан. Під час службового розслідування досліджувалися відеофайли, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 не здійснено перевірку стану боєприпасів 22.10.2024 під час здачі вогнепальної зброї та боєприпасів до чергової частини, чим порушено норми пп. 2 абз. 2 п. 2 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №

70. Комісією з проведення службового розслідування також встановлено, що 25.10.2024 під час здачі зброї, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 заходить до кімнати з від`єднаним пістолетним ремінцем. Знімає автомат з плеча, тримає його в руках та від`єднує основний магазин. Потім кладе автомат на підлогу, магазин на стіл. Розряджає магазини. Бере автомат з підлоги та перевіряє наявність патрона в патроннику. Виймає магазин з основи рукоятки пістолета та додатковий магазин та розряджає їх. Виймає пістолет з кобури та перевіряє наявність патрона в патронник. (Порушення порядку дій при розряджанні зброї). ОСОБА_1 порушив вимоги пп 3, 4, 5 абз. 6 п. 2 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, від`єднавши пістолетний ремінець та зняв автомат з положення «на ремні», не від`єднавши та не розрядивши перед цим магазини з пістолета та автомату. 28.10.2024, під час здачі зброї до чергової частини, ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 3, 4, 5 абз. 6 п. 2 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, від`єднавши пістолетний ремінець та зняв автомат з положення «на ремні», не від`єднавши та не розрядивши перед цим магазини з пістолета та автомату. Всі порушення 07.10.2024, 10.10.2024, 16.10.2024, 19.10.2024, 22.10.2024, 25.10.2024 та 28.10.2024 під час розряджання зброї та її здачі до чергової частини зброї старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підтверджуються записами у книзі нарядів ВП № 1 Криворізького РУП №793н/с, а також відеозаписами за 07.10.2024, 10.10.2024, 16.10.2024, 19.10.2024, 22.10.2024, 25.10.2024 та 28.10.2024 числа. Позивач доказів на спростування зафіксованих порушень вимог Інстукції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, суду не надав. Крім того, згідно матеріалів службового розслідування, 19.12.2024 на адресу дисциплінарної комісії з Державного бюро розслідувань надійшли копії документів, а саме: витягу з ЄРДР від 20.08.2024 № 62024000000000739, повідомлення про підозру від 31.10.2024 ОСОБА_1 , висновку експерта від 31.10.2024 № СЕ-19/104-24/44381-БЛ, висновку експерта від 14.11.2024 № СЕ-19/104-24/44554-БЛ. Відповідно до змісту висновку експерта від 31.10.2024 № СЕ-19/104-24/44381-БЛ, на дослідження передані сорок одиниць патронів вилучених вході обшуку на мкрн. Сонячний 21/100 в м. Кривому Розі. Відповідно до резолютивної частини висновку експерта, сорок предметів схожих на патрони, що вилучені під час проведення обшуку, виготовлені промисловим способом, є боєприпасами патронами центрального бою, калібру .223 Rem, до мисливської нарізної вогнепальної зброї карабінів Colt M5 Carabine, Mauser m18 SS, Diamondback DB 15, Steyr Mannlicher AUG A3, калібру .223 Rem та ін. калібру .233 Rem. Надані патрони до стрільби придатні. Також, згідно висновку експерта від 14.11.2024 № СЕ-19/104-24/44554- БЛ, на дослідження йому передані вісімдесят чотири патрони вилучені вході обшуку 31.10.2024 на мкрн. Сонячний 21/100 в м. Кривому Розі. Відповідно до резолютивної частини висновку експерта від 14.11.2024 № СЕ-19/104- 24/44554-БЛ, з вісімдесяти чотирьох предметів, схожих на патрони, вилучених 31.10.2024 в ході обшуку, вісімдесят дві одиниці є боєприпасами, патрони до стрільби придатні. Вісімдесят чотири патрони, вилучені вході обшуку 31.10.2024 на мкрн. Сонячний 21/100 в м. Кривому Розі у ОСОБА_1 є боєприпасами придатними до стрільби. ГУНП було надано суду копію протоколу обшуку від 31.10.2024, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого і були вилучені вказані боєприпаси. Згідно довідки ВП № 1 КРУП ГУНП від 29.05.2025 № 53997-2025, пістолети Retay Eagle X», «ZORAKI Mod.914S» та боєприпаси 9x19, 7,62х25, 45 Auto, 357 MAG, 22 Hornet, 284 Win, 308 Win, 7х64 мм, 8х68 мм, 9,3х62 мм, 8x57. JRS/JS, 30-06 SPRG, 300 WIN MAG, .223 Rem, 5,56х45 мм (223 Rem) NATO на озброєнні у відділку не перебувають та старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 не видавались. Відповідно до довідки ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП від 26.05.2025 № 48771-2025, згідно журналів (книг) обліку в період з 24.02.2022 по теперішній час, зброя та боєприпаси як речові докази, вилучені (отримані) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження, ОСОБА_1 не видавалися. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього дозволів на зброю та боєприпаси, які відображені як вилучені із його помешкання у протоколі обшуку. Факт наявності у позивача дозволу на носіння табельної зброї як поліцейським та статус поліцейського не дозволяє йому зберігати інші зброю та боєприпаси, на які відсутній відповідний дозвіл. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що є доведеними обставини порушення вимог законодавства щодо зберігання за місцем свого мешкання бойової зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу ОСОБА_1 , і такі дії взагалі можуть кваліфікуватися як злочин. При цьому, допитані судом свідки також надали покази, які спростовують доводи позивача, що зброя йому передавалася безпосереднім начальником на зберігання на початку збройної агресії у 2022році. В ході службового розслідування, комісією також було встановлено, що відповідно до змісту протоколу обшуку від 31.10.2024, проведеного за місцем мешкання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) під час проведення слідчих дій було вилучено: 4 паспорта громадян України на ім`я: ОСОБА_2 , 1982р.н., ОСОБА_3 , 1977 р.н., ОСОБА_4 , 1981 р.н., ОСОБА_5 , 1950 р.н., а також довідки з реєстраційними номерами облікових карток платника податків вказаних громадян. Всі ці громадяни померли, і за фактами їх смерті у провадженні ОСОБА_1 перебували матеріали щодо перевірки обставин їх смерті. Колегія суддів погоджується з висновками суду, що є доведеними обставини, щодо безпідставного зберігання позивачем за місцем свого проживання паспортів померлих громадян та не вжиття ним заходів щодо здачі документів померлих до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Позивач суду не надав пояснень з яких підстав ці документи перебували у нього вдома, та чому ним не було вжито дій щодо здачі у відповідні органи РАГС цих документів. При цьому, колегія суддів відноситься критично до пояснень позивача, що йому не доводили відповідну інструкцію щодо зберігання та здачі документів померлих громадян, перевірку факту смерті яких він проводив як поліцейський. Позивач має бути обізнаним з нормами чинного законодавства та відповідними інструкціями (нормативно-правовими актами), як особа, яка допущена до виконання обов`язків поліцейського, а тим більш слідчого, експерта-криміналіста. Щодо не використання позивачем відеореєстратору, суд зазначає наступне. Застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, врегульовано Інструкцією, яка затверджена наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026 (далі Інструкція). Відповідно до п.1 Інструкції ця Інструкція не поширюється на здійснення працівниками поліції фото- і кінозйомки, відеозапису процесуальних дій відповідно до вимог статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових заходів, застосування в системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2017 року № 833 Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку (п.2 Інструкції). Відповідно до п.4 та 5 Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Тобто, портативний відеореєстратор підлягає включенню поліцейським з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. Однак, за допомогою даної відеозйомки не може здійснюватися фіксація процесуальних дій відповідно до вимог статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових заходів, застосування в системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. 15.10.2024, 18.10.2024, 21.10.2024, 24.10.2024 та 30.10.2024 позивач отримував під підпис портативний відеореєстратор та карти пам`яті, що підтверджується підписом позивача у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації. Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 15.10.2024, 18.10.2024, 21.10.2024, 24.10.2024 та 30.10.2024 на портативний відеореєстратор зроблено лише по одному відеозапису в день тривалістю 2 хвилини 03 секунди, 2 хвилини 04 секунди, 2 хвилини 04 секунди, 1 хвилина 46 секунд, 1 хвилина 34 секунди, 1хвилина 32 секунди відповідно. Вказані обставини підтверджуються копією акту № 33/2-1414 від 13.12.2024 року перегляду відеозаписів з портативних відеореєстраторів № 797569, № 797898, № 797535, 797738, 797466 спеціаліста криміналіста слідчого відділення поліції № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Свистуна П.О., яка міститься у матеріалах справи та відеозаписом, який міститься на компакт-диску у матеріалах справи. Судом відхиляються доводи позивача про те, що у ці періоди часу він здійснював виїзди на місце події за повідомленнями про кримінальні правопорушення, відомості про які внесені у ЄРДСР, оскільки запис мав здійснюватися впродовж всього часу перебування позивача на службі. Так, дійсно Інструкцією не передбачено фіксування відеореєстратором процесуальних слідчих дій, які могли фіксуватися у іншому визначеному законом порядку, проте, відеореєстратор позивача мав фіксувати увесь період часу його служби в цей день, окрім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо), чого зроблено не було. Належних доказів на спростування виявлених порушень позивач суду не надав. Також службовим розслідуванням були встановлені факти того, що ОСОБА_1 не забезпечив повного та послідового внесення інформації до інформаційної системи Слід за матеріалами ЄО ВР № 1 КРУН № 12978 від 28.06.2024 року, № 14191 від 13.07.2024 року, № 18141 від 02.09.2024 року, № 20369 від 03.10.2024 року, № 20390 від 04.10.2024 року, № 20618 від 06.10.2024 року, № 21083 від 12.10.2024 року, № 21138, 21139 від 13.10.2024 року, № 21250, 21268 від 15.10.2024 року у строк, що не перевищує 24 годин з часу завершення відповідної слідчої (розшукової) дії. Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми СЛІД інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, затверджена наказом МВС від 16.03.2020 року № 257 (далі Інструкція 257). До ІП СЛІД вноситься інформація про об`єкти, що були вилучені під час проведення слідчих (розшукових) дій, відповідальними особами органів досудового розслідування поліції після проведення її оцінки на предмет наявності комплексу ідентифікаційних ознак керівником (особою, яка виконує його обов`язки) підрозділу криміналістичного забезпечення органу досудового розслідування поліції(п.1 розділу ІІ Інструкції 257). Контроль за своєчасністю формування та ведення ІП СЛІД, повнотою та достовірністю унесеної інформації здійснює керівник підрозділу криміналістичного забезпечення органу досудового розслідування. Відповідальними особами за внесення інформації про об`єкти, що були виявлені (вилучені) під час проведення слідчих (розшукових) дій, є спеціалісти-криміналісти, які залучаються до проведення таких дій як спеціалісти у встановленому законодавством порядку. Спеціаліст-криміналіст забезпечує повноту і своєчасність внесеної ним інформації до ІП СЛІД у строк, що не перевищує 24 години з часу завершення відповідної слідчої (розшукової) дії, а за фактом умисного вбивства або тяжкого тілесного ушкодження зі смертельними наслідками, скоєних в умовах неочевидності, або з обтяжливими обставинами, чи інших кримінальних правопорушень проти особи, які можуть викликати суспільний резонанс,- невідкладно. (п.3 та 4 розділу ІІ Інструкції 257). Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не забезпечив повного та послідового внесення інформації до інформаційної системи Слід за матеріалами ЄО ВР № 1 КРУН № 12978 від 28.06.2024 року, № 14191 від 13.07.2024 року, № 18141 від 02.09.2024 року, № 20369 від 03.10.2024 року, № 20390 від 04.10.2024 року, № 20618 від 06.10.2024 року, № 21083 від 12.10.2024 року, № 21138, 21139 від 13.10.2024 року, № 21250, 21268 від 15.10.2024 року у строк, що не перевищує 24 годин з часу завершення відповідної слідчої (розшукової) дії. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів дотримання ним вимог п.4 розділу ІІ Інструкції 257, а також доказів відсутності електроенергії та доступу до мережі, на що посилався у спростування висновків службового розслідування. Колегія суддів вважає, що доказами, зібраними під час службового розслідування, підтверджено, що зазначені вище порушення нормативних актів з боку позивача були допущені. Доказів на спростування цих висновків, позивачем суду надано не було. На думку колегії суддів порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дій, несумісних з вимогами, що висуваються до професійно-етичних якостей поліцейського, тобто скоєння останнім проступку, що підриває довіру до органів поліції, доведено зібраними в ході проведення службового розслідування матеріалами. Висновок службового розслідування містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діями позивача та їх наслідками, а також про ставлення його до вчиненого. Відповідачем призначено та проведено службове розслідування відповідно до вимог закону. Судом встановлено, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на відібрання пояснень у позивача; письмові пояснення позивача від 13.12.2024 року містяться у матеріалах службового розслідування. Вказані дії відповідають вимогам ст.27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Отже, доводи позивача стосовно порушення його прав відповідачем під час проведення службового розслідування спростовуються матеріалами справи. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи, з урахуванням певних обставин, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. З огляду на встановлені в ході службового розслідування обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Оскільки спірні накази визнано судом правомірними та законними, відсутні і підстави для задоволення похідних позовних вимог позивача щодо поновлення на службі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Доводи апеляційної скарги позивача правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі №160/11443/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 22.01.2026 року. Повний текст постанови виготовлено 26.01.2026 року. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак