Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11333/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/11333/25 пров. № А/857/32892/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року (суддя Ланкевич А.З., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у червні 2025 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просила про: визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України у Львівській області від 29.01.2025 №21/2229-20; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату їй пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Управління Служби безпеки України у Львівській області від 29.01.2025 №21/2229-20, з урахуванням проведених раніше виплат. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 29.01.2025 №21/2229-20 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.03.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області від 29.01.2025 №21/2229-20 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням його оскаржив відповідач, який із покликанням на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Крім того зазначає, що підставою для перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII є збільшення розміру складових грошового забезпечення, яке відбувається на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України. Оскільки Кабінетом Міністрів України, після визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 21.02.2018 №103 не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою Кабінету Міністрів України №103, тому у відповідача відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії по довідці. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 з 22.04.2009 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ). 29.01.2025 Управлінням Служби безпеки України у Львівській області підготовлено довідку №21/2229-20 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою, відповідною (аналогічною) її останній штатній посаді головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу УСБУ у Львівській області. 31.03.2025 позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаної довідки. Листом від 24.04.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 29.01.2025 року №21/2229-20, виданої Управлінням Служби безпеки України у Львівській області. Мотивами відмови є те, що після визнання протиправними та скасування п.п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими було передбачено проведення перерахунку пенсій, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії Уряд не приймав. Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 року у справі №380/24017/24 жодних зобов`язань на нього не покладено. Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернулася з відповідним позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України які перебували на військовій службі, визначаються Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч. 3 ст. 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII. Так, згідно з ч. 3 ст.43 Закону №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 первинній редакції вказаної постанови установлено, що постанова набирає чинності з 01.01.2018. 27.12.2017 постановою Кабінету Міністрів України № 1052 внесено зміни до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 1 січня 2019 року. 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №103 повторно внесено зміни до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 01.03.2018. За приведених обставин, підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулося з 01.03.2018. Разом з цим, 21.02.2018 Кабінету Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до пункту 1 якої вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 о. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 встановлено проводити виплату перерахованих відповідно до п. 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Крім того, цією постановою також внесені зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів. За змістом пунктів 2, 3 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 (у редакції Постанови №103) визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Питання правомірності неврахування у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 додаткових складових (надбавок, доплат, підвищень та премії) було предметом судового розгляду у справі №520/2098/19, за результатами розгляду якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 дійшла наступних висновків, зокрема, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Отже, з урахуванням того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 01.04.2019 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, що не були відображені у довідці про розмір його грошового забезпечення станом на 01.03.2018. Вирішуючи вказаний спір, колегією суддів ураховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку: «Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.…». Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили. Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20). Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. При цьому апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у своїй постанові від 11.08.2023 по справі №380/103/22 дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18. Така ж правова позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалах від 11 березня 2024 року у справі № 200/7474/23, від 27 січня 2025 року у справі №160/4402/24. За приведених обставин правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №380/103/22, від 11.03.2024 у справі №200/7474/23 є такою, що викладена з урахуванням останньої правової позиції Великої Палати, як наслідок підлягає застосованою до даних правовідносин, як остання правова позиція. Разом з тим, у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося Постановою КМ № 1294 від 07.11.2007 року, яка набрала чинності 01.01.2008 року. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців. Пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первинній редакції вказаної постанови установлено, що постанова набирає чинності з 01.01.2018, однак 27.12.2017 Постановою КМ № 1052 внесено зміни до пункту 10 Постанови №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 1 січня 2019 року. В подальшому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №103 повторно внесено зміни до пункту 10 Постанови КМ України №704, з урахуванням яких названа постанова №704 набирає чинності з 01 березня 2018 року. Отже, фактичне підвищення посадових окладів за постановою №704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018. Підсумовуючи викладене, грошове забезпечення позивача: - у період з 01.01.2008 по 01.03.2018, визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007; - у період з 01.03.2018 по даний час визначається за нормами Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017. Спірним в межах справи, що розглядається є перерахунок та виплата позивачу пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області №21/2229-20 від 29.01.2025 про грошове забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 із врахуванням раніше виплачених сум. Дослідивши довідку Управління Служби безпеки України у Львівській області №21/2229-20 від 29.01.2025 про розмір грошового забезпечення позивача, суд апеляційної інстанції встановив, що вказана довідка сформована станом на 01.03.2018 з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 постановою КМ України №704 від 30.08.2017. Проте, як зазначалось вище, у період з 01.01.2018 по 01.03.2018, розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначався за нормами постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007. Відтак, застосування грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача у період з 01.01.2018 по 31.03.2018 на підставі довідки № 1159/12/1919 від 03.02.2025 (сформованої станом на 01.03.2018 з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 постанови КМ України №704 від 30.08.2017) є безпідставним та таким, що суперечить постанові КМ № 1294 від 07.11.2007, яка визначала розміри грошового забезпечення військовослужбовців у названий період. При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач має право на перерахунок його пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2018 з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, однак підставою для реалізації такого права буде довідка уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення станом на вказані дати з урахуванням додаткових його складових, сформована за нормами постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007. Як наслідок, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2018 на підставі довідки Управління Служби безпеки України у Львівській області №21/2229-20 від 29.01.2025 (сформованої станом на 01.03.2018 з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 Постанови КМ України №704 від 30.08.2017). Щодо періоду з 01.04.2018 по 31.03.2019, то у вказаний період грошове забезпечення позивача визначається за нормами Постанови КМ України №704 від 30.08.2017, яка є чинною і на час розгляду справи. Отож, сформована на підставі Постанови КМУ №704 від 30.08.2017 довідка Управління Служби безпеки України у Львівській області №21/2229-20 від 29.01.2025 про розмір грошового забезпечення позивача є такою, що відображає розмір грошового забезпечення вказаної особи починаючи з моменту набуття чинності Постановою КМУ №704 (01.03.2018) по 31.03.2019, дату, яку вірно визначив суд першої інстанції у своєму рішенні. За наведених обставин, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскільки у задоволенні позовних вимог за період 01.03.2018 по 31.03.2018 слід відмовити. Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною 2 статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Застосування встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-XII, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії. Варто звернути увагу скаржника оцінюючи його доводи щодо пропуску строку звернення до суду, що у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23 Суд дійшов висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, та зазначив, що обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону №2262-ХІІ. У подальшому Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування положень частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ у постановах, від 13.03.2025 у справі №380/18985/23, від 19.03.2025 у справі №460/552/24, від 16.04.2025 у справі №560/18034/23, від 29.07.2025 у справі №200/1574/24 де Суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Посилання скаржника на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 13.03.2019 у зразковій справі №240/6263/18, в якому зазначено, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 01 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спір у справі, рішення у якій оскаржується, не стосується визначення розміру грошового забезпечення позивача. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог за період 01.03.2018 по 31.03.2018. Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 01.01.2018 по 31.03.2018 не відповідає нормам матеріального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позову в цій частині. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 380/11333/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за період з 01.03.2018 по 31.03.2018 відмовити. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року у справі № 380/11333/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда О. Б. Заверуха