Постанова 4851 № 520/28783/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2026 р. Справа № 520/28783/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 (суддя Бідонько А.В.; м. Харків) по справі № 520/28783/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Національної академії Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Національної академії Національної гвардії України в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, та за період з 01.01.2023 по 31.05.2024 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, та за період з 01.01.2023 по 31.05.2024 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4462,88 грн. за період з 01.03.2018 по 31.05.2024 включно у сумі 334 716 (триста тридцять чотири тисячі сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - зобов`язати Національну академію Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію різницю грошового забезпечення у розмірі 4462,88 грн. за період з 01.03.2018 по 31.05.2024 включно у сумі 334 716 (триста тридцять чотири тисячі сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 включно із застосуванням місяця підвищення доходу для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4462,88 грн. за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 включно у сумі 53 554 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 56 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексаціюрізницю грошового забезпечення у розмірі 4462,88 грн. за період з 01.06.2024 по 31.05.2025 включно у сумі 53 554 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 56 коп. відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби з урахуванням індексації грошового забезпечення та з урахуванням раніше виплачених сум; - при прийнятті судового рішення по справі вирішити питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а саме, стягнути солідарно з ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції в сумі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок. Ухвалою від 04.11.2025 Харківський окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 - повернув позивачу на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України, у зв`язку з порушенням правил об`єднання позовних вимог. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення питання, неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, порушення судом прав позивача як людини, які передбачені ч. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 по справі № 520/28783/25, а справу № 520/28783/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог. Вказує, що спірні правовідносини склались за однакових обставин - проходження військової служби, за однакового правового регулювання - Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», однакових дій суб`єктів владних повноважень - виплати індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі. До того ж, КАС України не обмежує право особи на звернення до суду з позовом до декількох відповідачів. Також позивач вказує, що суд наділений повноваженнями роз`єднати позовні вимоги з власної ініціативи, а отже у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. Вважає, що повертаючи позовну заяву позивачу з підстав порушення правил об`єднання позовних вимог суд першої інстанції порушив право позивача на доступ до правосуддя та не сприяв виконанню завдання адміністративного судочинства. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини цієї справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. За змістом пункту 2 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. За змістом частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пункту 4 частини 5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Згідно з частиною першою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Відповідно до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача (пункт 1 частини другої статті 172 КАС України). Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Згідно з пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Частинами шостою, сьомою статті 172 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що норми КАС України передбачають можливість подання позовної заяви та її розгляду в одному провадженні лише у тому випадку, якщо заявлені вимоги пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Як свідчать матеріали справи, повернення позовної заяви суд першої інстанції обґрунтував тим, що в ній об`єднані позовні вимоги, які виникли з різних підстав та правового регулювання звернених до різних відповідачів. Зокрема, позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та Національної академії Національної гвардії України із самостійними заявами, які стосувалися різних питань, зокрема, індексації грошового забезпечення, які пов`язаних з різним періодом проходженням військової служби, а також виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби з урахуванням сум індексації. Пунктом 23 частини першої статті 4 КАС України закріплено, що похідна позовна вимога вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних. Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, що належать розгляду в окремих самостійних провадженнях. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідачів щодо неналежного обчислення сум грошового забезпечення під час проходження ним військової служби, а саме: виплати індексації грошового забезпечення у неналежному розмірі та включення індексації грошового забезпечення до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, не встановив об`єднання позивачем позовних вимог, що належить розглядати в порядку різного судочинства або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Наведені висновки суду фактично зводяться до підстав для роз`єднання позовних вимог в окремі провадження відповідно до частини шостої статті 172 КАС України. У свою чергу, наявність підстав для застосування положень статті 172 КАС України унеможливлює повернення позовної заяви за пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки наведена норма містить відповідне виключення. Таким чином, висновок суду про повернення позовної заяви відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України є помилковим, оскільки наведені в оскаржуваній ухвалі мотиви свідчать про можливість застосування положень статті 172 КАС України. Об`єднання позовів, що містять пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами вимоги, є одним із засобів реалізації принципу процесуальної економії, який спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду таких справ та зменшення судових витрат. Отже, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Таким чином, колегією судів встановлено помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 по справі № 520/28783/25 - скасувати. Справу № 520/28783/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова