Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/4187/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/4187/25 пров. № А/857/32615/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №500/4187/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Чортківська установа виконання покарань №26", Центрального органу охорони здоров`я ДКВС України, Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції - Юзьків М. І., дата ухвалення судового рішення - 21 липня 2025 року, місце ухвалення судового рішення - м. Тернопіль, дата складання повного тексту судового рішення - 21 липня 2025 року, в с т а н о в и в: Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - Державної установи "Чортківська установа виконання покарань (№26), Центрального органу охорони здоров`я ДКВС України, Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправною бездіяльність адміністрації ДУ "Чортківська установа виконання покарань № 26", яка полягає у: неорганізації та ненаданні своєчасного належного лікування гепатиту С після встановлення діагнозу; ігноруванні запитів на медичну інформацію та її приховуванні; відсутності належного обстеження при прибутті до установи; - стягнути з відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 000 грн (п`ятсот тисяч гривень), а саме: 170 000 грн за зараження гепатитом С у місці несвободи; 70 000 грн за затягування призначення лікування; 60 000 грн за психологічний тиск та погрози; 50 000 грн за ігнорування запитів на медичну інформацію; 40 000 грн за побиття при затриманні співробітниками спецпідрозділу "КОРД", яке було залишено без належного реагування та розслідування незважаючи на зафіксовані тілесні ушкодження; - 110 000 грн за тримання в умовах, що аналогічні тим, які були виграні позивачем в ЄСПЛ; - зобов`язати відповідачів надати повний текст медичної документації, що зберігається у медичній частині установи та забезпечити позивачу належне лікування. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Звертає увагу на те, що ним заявлена вимога про вирішення публічно-правового спору, а саме: визнати протиправною бездіяльність адміністрації ДУ "Чортківська установа виконання покарань №26", яка полягає у: неорганізації та ненаданні своєчасного належного лікування гепатиту С після встановлення діагнозу; ігноруванні запитів на медичну інформацію та її приховуванні; відсутності належного обстеження при прибутті до установи та заявлена вимога про стягнення моральної шкоди за таку бездіяльність. Відтак рішення суду про повернення позовної заяви є незаконною, оскільки застосовані судом першої інстанції наслідки не були пропорційні, обмежили право доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав позивача. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку із порушенням правил об`єднання позовних вимог. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Ст.55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч.3 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті. За приписами ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. З урахуванням вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5). Згідно з ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також ч.1 ст.21 КАС України. Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог. Ч.4, 5 ст.172 КАС України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. П.6 ч.4 ст.169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.172 цього Кодексу). Повертаючи позовну заяву на підставі п.6 ч.4 ст.169 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем заявлено позовні вимоги, розгляд яких здійснюється в порядку адміністративного та цивільного судового рішення, що суперечить вимогам КАС України та є порушенням правила об`єднання позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч.6 ст.172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. При цьому, відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся у суд з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність адміністрації ДУ "Чортківська установа виконання покарань №26", яка полягає у: неорганізації та ненаданні своєчасного належного лікування гепатиту С після встановлення діагнозу; ігноруванні запитів на медичну інформацію та її приховуванні; відсутності належного обстеження при прибутті до установи; - стягнути з відповідачів солідарно компенсацію моральної шкоди у розмірі 500 000 грн (п`ятсот тисяч гривень), а саме: 170 000 грн за зараження гепатитом С у місці несвободи; 70 000 грн за затягування призначення лікування; 60 000 грн за психологічний тиск та погрози; 50 000 грн за ігнорування запитів на медичну інформацію; 40 000 грн за побиття при затриманні співробітниками спецпідрозділу "КОРД", яке було залишено без належного реагування та розслідування незважаючи на зафіксовані тілесні ушкодження; - 110 000 грн за тримання в умовах, що аналогічні тим, які були виграні позивачем в ЄСПЛ; - зобов`язати відповідачів надати повний текст медичної документації, що зберігається у медичній частині установи та забезпечити позивачу належне лікування. Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності адміністрації ДУ "Чортківська установа виконання покарань №26" є публічно-правовим спором, а тому мають бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства. При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про непідсудність частини вимог про стягнення моральної шкоди з підстав того, що вони не є похідними від вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, не скористався процесуальним правом, передбаченим ч.6 ст.172 КАС України, а також не вирішив питання щодо відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, що б сприяло виконанню завдання адміністративного судочинства. Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку. Доводи апеляційної скарги є частково підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.160, 169, 170, 171, 172, 242, 243, 246, 250, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №500/4187/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула судді С. М. Кузьмич А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 02 січня 2026 року.