Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/647/26

Справа № 991/647/26 Провадження 1-кс/991/649/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 26 січня 2026 року Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та ВСТАНОВИВ: 1.26 січня 2026 року на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 21 січня 2026 року № 28-376.26.1. 2.Доводи скарги зводились до такого. 21 січня 2026 року засобами електронного зв?язку ОСОБА_2 надіслаа до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву № 28-376.26.1 про вчинення кримінального правопорушення. Згодом заявник отримав листа від начальниці відділу документального забезпечення, розгляду звернень і запитів САП ОСОБА_3 . В листі зазначена дія, яку вчинила ОСОБА_4 , а саме: «Надсилаємо за належністю заяву ОСОБА_2 від 21.01.2026 № 28-376.26.1 (реєстр. № 1632-26 від 21.01.2026), яка надійшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури засобами електронного зв`язку». ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_4 не виконала свої службові повноваження, не передала заяву № 28-376.26.1 про вчинення кримінального правопорушення прокурорам на розгляд та перевищила свої службові повноваження, коли надіслала заяву до Офісу генерального прокурора. Отже, уповноважені особи САП не виконали вимогу ч. 1 ст. 214 КПК України в частині обов?язку внести відомості щодо заяви № 28-376.26.1 до ЄРДР в строк 24 години. В наступні 24 години, згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України уповноважені особи САП не надали витяг з ЄРДР. Таким чином, уповноважені особи САП не додержались вимог кримінального процесуального закону та вимог п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру». У своїй заяві ОСОБА_2 зазначав про існування невідомої йому групи осіб метою діяльності яких є втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов?язків або добитися винесення неправосудного рішення в інтересах замовників. На переконання заявника, описана у заяві діяльність невідомої групи осіб є триваючими кримінальними правопорушеннями, які мають ознаки ч. 4 ст. 28 та ч. 1 ст. 376 КК України. І тому, на думку заявника, всі ці особи підлягають притягненню до кримінальної відповідальності у відповідності до закону. 3.Заявник просить постановити ухвалу, якою зобов`язати прокурора 1) внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно з заявою № 28-376.26.1 про вчинення кримінального правопорушення; 2) надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості до якого були внесені згідно з заявою № 28-376.26.1 року. 4.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 26 січня 2026 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 . 5.Розглянувши матеріали скарги слідчий суддя дійшов до таких висновків. 5.1.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 5.2.Як вбачається зі скарги, 21 січня 2026 року ОСОБА_2 звернувся до САП із заявою № 28-376.26.1 про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначав про обставини, які на його переконання свідчать про вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 376 КК України. До своєї скарги ОСОБА_5 додав копію заяви № 28-376.26.1. 6.Слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. 6.1.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 6.2.Згідно з частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Відповідно до примітки до статті 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. 6.3.Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Зі змісту заяви встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до САП із заявою про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, яке, на його думку, підпадає під кваліфікацію ст. 376 КК України (втручання в діяльність судових органів). Варто зауважити, що вказана стаття Особливої частини Кримінального кодексу України - 376 - не підсудна Вищому антикорупційному суду. Вказана вимога визначена законодавцем як обов`язкова. Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України). Приписами ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Отже, перевіривши й оцінивши відомості, зазначені у скарзі, з метою постановлення законної і обґрунтованої ухвали, слідчим суддею встановлено непідсудність поданої скарги Вищому антикорупційному суду, адже ОСОБА_2 звернувся до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке, на його думку, підпадає під кваліфікацію ст. 376 КК України, яка не підсудна Вищому антикорупційному суду. 6.4.Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Статтею 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом. Правила підсудності судових справ, встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті. Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом. Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом. Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що правові норми чинного законодавства України свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні. Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у справах: № 991/781/19 (провадження № 11-сс/991/97/19) від 25.10.2019, № 991/776/19 (провадження № 11-сс/991/98/19) від 01.11.2019, № 991/1429/19 (провадження № 11-сс/991/162/19) від 14.11.2019. Частиною 2 ст. 304 КПК України встановлено випадки, в яких скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику, зокрема, у випадку якщо скарга не підлягає розгляду у цьому суді. 7.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги. Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 303-304, 309 КПК України слідчий суддя постановив: 1.Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути. 2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. 3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії. 5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України. Слідчий суддя ОСОБА_6