Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/18201/25

Справа № 127/18201/25 Провадження № 22-ц/801/278/2026 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2026 рокуСправа № 127/18201/25м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г., з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г., учасники справи: стягувач Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року, постановлену у складі судді Ан О. В. в залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У червні 2025 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання. Наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 30 червня 2025 року (а. с. 15) було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 13, код ЄДРПОУ 33126849, (п/р НОМЕР_2 у АБ «Укргазбанк», МФО 320478,), 8 031 грн. 82 коп. (вісім тисяч тридцять одна гривня 82 копійок), з яких: 6 957 грн 83 коп. заборгованість за спожиті послуги, за період з травня 2022 року включно по березень 2025 року; 833 грн 28 коп. сума втрат від інфляції; 240 грн 71 коп. 3 % річних від суми заборгованості за спожиті послуги та 302 гривень 80 коп. судового збору (в рівних частках з кожного, тобто по 151 грн 40 коп). 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про скасування вказаного судового наказу. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу було залишено без розгляду. Такий висновок суду обґрунтовано тим, що судовий наказ був надісланий на зареєстровану адресу боржників АДРЕСА_1 . Конверт зі змістом повернувся 13 серпня 2025 року з відміткою «за закінченням строку зберігання», що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України підтверджує день отримання боржником копії судового наказу. Отже, враховуючи положення ст. 122-124 ЦПК України, строк на звернення зі заявою про скасування судового наказу, закінчився 28 серпня 2025 року. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Голота Л. О., Сопрун В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 грудня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 січня 2026 року було справу призначено до розгляду на 22 січня 2026 року о 09 год 40 хв. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2026 року суддю Сопруна В. В. замінено на суддю Копаничук С. Г. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 у період з 01 червня 2025 року по 30 вересня 2025 року проживав без реєстрації на своїй дачі за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №748 від 08 грудня 2025 року. Законодавством не передбачено обов`язку фізичної особи проживати та постійно перебувати за місцем своєї реєстрації. При цьому слід зазначити, що судовий наказ в судовому провадженні є першим документом у відповідній справі який отримує боржник. Отже в боржника не було обов`язку та він не повинен був проявляти процесуальну обачність та відслідковувати у певний час надходження поштової кореспонденції. Скаржник вважає, що його дії щодо подання заяви про скасування судового наказу в листопаді 2025 року, фактично в межах 15 днів з моменту отримання ним постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, з моменту отримання якого він дізнався про оскаржуваний судовий наказ, є добросовісними та вчиненими в межах строку встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави. Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, місцевий суд виходив із того, що боржником було пропущено строк на звернення до суду із відповідною заявою. При цьому суд послався на позицію Верховного Суду у справі №496/4633/18, відповідно до якої листи, що повернулися з відміткою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування. Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Частинами 1, 4 ст. 169 ЦПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу: Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав (ч. 1 ст. 169 ЦПК України). Судом встановлено, що судовий наказ був виданий Вінницьким міським судом 30 червня 2025 року (а. с. 15). Цього ж дня копія судового наказу разом із копією заяви про його видачу були надіслані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на їх зареєстроване місце проживання (а. с. 16), яке повернулося без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання» від 13 серпня 2025 року. Проте апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно із положеннями ст. 272 ЦПК України проставлення у поверненому поштовому повідомленні відмітки «за закінченням терміну зберігання» не є свідченням вручення копії судового рішення, а законодавець чітко визначив, що днем отримання боржником копії судового наказу, із якого слід обраховувати п`ятнадцятиденний строк на подання заяви про його скасування, є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 ЦПК України. Водночас судом встановлено, що боржникам було надіслано одне поштове відправлення на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що зазначено на конверті та у рекомендованому повідомленні. Таким чином, обґрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_1 був повідомлений поштовою службою про надходження йому такого поштового відправлення, а відтак і стверджувати про належне його вручення ОСОБА_1 , колегія суддів не знаходить. Відповідно до особистої розписки ОСОБА_1 на поштовому конверті, у якому місцевим судом було надіслано копія судового наказу, вміст конверту він отримав 17 листопада 2025 року. Заява про скасування відповідного судового наказу була подана ним 18 листопада 2025 року, тобто у межах п`ятнадцятиденного строку з дня вручення його копії. Також апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до довідки Виконкому Брацлавської селищної ради №748 від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 у період з 01 червня 2025 року по 30 вересня 2025 року проживав без реєстрації на своїй дачі за адресою АДРЕСА_2 (а. с. 35). Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та передчасного висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів виснує, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2025 року скасувати. Матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повна постанова складена 26 січня 2026 року. Головуючий В. В. Оніщук Судді Л. О. Голота С. Г. Копаничук