Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/6050/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2026 року справа №200/6050/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. у справі №200/6050/25 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії від 17.07.2025 року № 914220150561; - зобов`язати повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 11.07.2025 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 шахтарі «підземні» по підземній професії гірничий майстер підземний період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 06.07.2004 року по 11.07.2025 року як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 року №914220150561 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.07.2025 року № 6120 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 шахтарі «підземні» по підземній професії гірничий майстер підземний період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 06.07.2004 року по 11.07.2025 року, як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів зазначає, що згідно витягу з реєстру застрахованих осіб, ОСОБА_1 з 17.09.1998 по 11.07.2025 (на дату формування витягу) зареєстрований, як фізична особа підприємець, враховуючи те, що у період з 06.07.2004 (дата настання інвалідності пов`язаної з трудовим каліцтвом) по 11.07.2025 позивач займався підприємницькою діяльністю, яка не передбачена Списком №1, підстави для зарахування вказаного періода до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, як періодів перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, відсутні. Таким чином, пільговий підземний стаж роботи за документами електронної пенсійної справи складає 06 років 01 місяць 08 днів (в тому числі стаж роботи на професіях відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 04 роки 02 місяці 09 днів, військова служба 01 рік 10 місяців 29 днів), що є меншим ніж передбачено статтею 8 Закону №345 (15 років). Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить ІD-паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.06.2020 року. Позивач з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року перебував на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв`язку з трудовим каліцтвом, що доведено актом про виробничу травму № 185 від 30.12.1993 року, довідкою МСЕК №082850 від 03.08.2004 року, довідкою МСЕК №126822 від 03.08.2004 року, розпорядженням з електронної пенсійної справи позивача. Відповідно до заяви позивача від 20.06.2025 року ОСОБА_1 з 20.06.2025 року переведено на пільгову пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 11.07.2025 року позивачем через вебпортал ПФУ була подана заява №6120 про перерахунок пенсії по пільговому стажу, зокрема підземній професії - гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті. Разом з заявою від 11.07.2025 року про перерахунок пенсії позивачем було подано заяву довільної форми про зарахування до стажу періоду перебування на інвалідності та обчислити пенсію у розмірі 80% від заробітної плати відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.07.2025 року № 914220150561, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки у періоди з 06.07.2004 по 31.07.2011 гр. ОСОБА_1 працював на роботі, яка не передбачена Списком №1, підстави для зарахування вказаного періода до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, як періодів перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, відсутні. При вирішенні справи суд виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Положення аналогічного змісту містяться у статті 14 Закону № 1788-XII. За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону № 1788. Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637). Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058. Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Щодо доводів апелянта, що у період з 06.07.2004 (дата настання інвалідності пов`язаної з трудовим каліцтвом) по 11.07.2025 позивач займався підприємницькою діяльністю, яка не передбачена Списком №1, підстави для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, як періодів перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, відсутні, суд зазначає наступне. Трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 22.12.1987 року (записи №8-9) підтверджується, що травма отримана позивачем під час роботи за професією - гірничий майстер підземний з повним робочим днем в шахті з 01.08.1990 року по 29.05.1994 року. Наведена обставина також підтверджується й актом про виробничу травму №185 від 30.12.1993 року. Інвалідність вперше встановлена позивачу висновком МСЕК з 30.08.2004 року. Відповідно до абз. 1 та 2 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону №1058-IV. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (абз. 3 ч. 1 статті 24 Закону). Положення аналогічного змісту викладені в частині 5 статті 56 Закону №1788-XII, згідно з якою час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14). Відповідна гарантія встановлена також положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом. Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як зазначено вище, з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року позивач перебував на пенсійному обліку відповідача як одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв`язку з трудовим каліцтвом, що за приписами ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, незалежно від того, займався інвалід підприємницькою діяльністю чи ні, оскільки норма ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 має імперативний, а не відсилочний характер. Отже, періоди перебування на інвалідності з 06.07.2004 року по 19.06.2025 року має бути зарахований відповідачем до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. З урахуванням визнаного відповідачем стажу - 06 років 01 місяць 08 днів загальний пільговий стаж позивача буде складати понад 25 років. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Таким чином, станом на дату звернення до відповідача страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право позивачу на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, склав понад 25 років. Відтак, на позивача поширюється дія ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону 1058- IV, відповідно до якої, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 11.07.2025 року № 6120 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 шахтарі «підземні» по підземній професії гірничий майстер підземний період перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві з 06.07.2004 року по 11.07.2025 року, як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. у справі №200/6050/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 р. у справі №200/6050/25 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 22 січня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко