Постанова 4850 № 200/1495/26

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2026 року справа №200/1495/26 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року (головуючий суддя І інстанції Молочна І.С.), складеного в повному обсязі 08 квітня 2026 року, у справі № 200/1495/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Адвокат Міронова Галина Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач-3): - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14 листопада 2025 року №930060199705, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 січня 2026 року за №930060199705, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 січня 2026 року №930060199705 про відмову в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12 вересня 1997 року по 17 серпня 1998 року на посаді начальника зміни підземного у виробничій службі з повним робочим днем у шахті передбаченої Списком №1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 з 01 листопада 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 січня 2026 року №930060199705 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 січня 2026 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/1495/26, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 . Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та є одержувачем пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 22 травня 2015 року, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами. 06 листопада 2025 року позивач через вебпотал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перерахунок пенсії, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами. 14 листопада 2025 року відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, прийнято рішення №930060199705 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », в якому зазначено, що стаж роботи за списком №1 складає 15 років 14 днів, стаж на підземних роботах 14 років 2 місяці 21 день, що не дає право на встановлення доплати до пенсії відповідно до статті 8 Закону №345. 06 січня 2026 року позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії. 06 січня 2026 року позивач звернувся Пенсійного фонду України із заявою в довільній формі, в якій серед іншого просив перерахувати пенсію та застосувати Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 06 січня 2026 року подано заяву про перерахунок пенсії, до якої додано довіку про пільговий стаж №584 від 03 вересня 2025 року. У разі відмови просив надати обґрунтовану відповідь, чому періоди роботи зазначений в довідці віднесено до Списку №1, а не до підземних робіт за статтею 14. 13 січня 2026 року відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, прийнято рішення №930060199705 про відмову у перерахунку пенсії, в якому зазначено, що періоди роботи з 12 вересня 1997 року по 31 березня 1998 року та 15 травня 1998 року по 17 серпня 1998 року зараховані до стажу як Список №1 так, як відсутні уточнюючі довідки про пільговий характер роботи у цей період. При врахуванні стажу по 01 вересня 2025 року на підземних роботах склав 14 років 2 місяці 23 дня, що не дає право на перерахунок пенсії відповідно до Закону №345. 19 січня 2026 року позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії та поновлення виплати пенсії. 19 січня 2026 року позивач звернувся до керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою в довільній формі, в якій зазначив наступне, 13 січня 2026 року надійшла відмова (реєстраційний номер 930060199705) в перерахунку пенсії відповідно до заяви від 06 січня 2026 року №125. За результатами розгляду пенсійної справи встановлено, що періоди роботи з 12 вересня 1997 року по 31 березня 1998 року та з 15 травня 1998 року по 17 серпня 1998 року зараховані до стажу як Список 1, тому що відсутні уточнюючі довідки про пільговий характер роботи у цей період. Рекомендовано надати уточнюючі довідки за вищезазначені періоди. Додав: довідку згідно за формою Додатку 5 до Порядку підтвердження наявності трудового стажу (постанова КМУ від 12 серпня 1993 року №637), яка має бути в оцифрованій особовій пенсійній справі, копію довідки про підземні виходи від 09 квітня 2015 року №01-145, яка є в особовій справі (в особовій справі аркуш №29) та уточнення за період з 12 вересня 1997 по 31 березня 1998 року та з 15 травня 1998 року по 17 серпня 1998 року; копію наказу «Про підсумки атестації робочих місць щодо роботи в підземних умовах» (в особовій справі аркуші №30-35), в тому числі атестація Начальника зміни підземних (в особовій справі аркуші №35). На підставі доданих документів просив перерахувати пенсію відповідно до Закону України №345-VI від 02 вересня 2008 року «Про підвищення престижності шахтарської праці». У зверненні зауважив адресату, що стаж роботи на підземних роботах по Списку №1: - за період з 06 вересня 1983 року по 17 серпня 1998 року складає 12 років, 11 місяців, 12 днів, за період з 24 липня 2023 року по 01 вересня 2025 року 2 роки, 1 місяць, 9 днів - в сумі загальний стаж на підземних роботах за Списком №1 складає 15 років, 21 день. 26 січня 2026 року відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, прийнято рішення №930060199705 про відмову в частині перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 15 років. Не погодившись із такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина. Згідно ст. 1 Закону України від 2 вересня 2008 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345-VI), який набрав законної сили 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. Згідно ст. 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до п. 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону № 345-VI дія ст. 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону № 345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт. Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (зі змінами) (далі - Порядок №637). Положеннями статті 62 Закону №1788-XII та пункту 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. В силу вимог абзацу 1 пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 січня 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Відповідно до записів №13-14 копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 30 листопада 1982 року, на ім`я ОСОБА_1 , позивач: - з 12 вересня 1997 року по 17 серпня 1998 року працював на посаді начальника зміни підземного у виробничій службі в ДВАТ «Шахта ім. В. М. Бажанова» Дочірнє підприємство ДХК «Макіїввугілля». Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 , форма РС-право, період роботи з 12 вересня 1997 року по 31 березня 1998 року зараховано до пільгового страхового стажу за Списком №1, період роботи з 01 квітня 1998 року по 14 травня 1998 року зараховано до пільгового страхового стажу «Ст.14, пост.202,підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в», період роботи з 15 травня 1998 року по 17 серпня 1998 року зараховано до пільгового страхового стажу за Списком №1. Крім того, судом встановлено, що згідно з довідкою Відокремленого підрозділу «Шахта імені В. М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» №01-387 від 08 вересня 2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 працював повний робочий підземний день в шахті в ДВАТ «Шахта ім. В. М. Бажанова» Дочірнє підприємство ДХК «Макіїввугілля», реорганізоване у Відокремлений підрозділ «Шахта імені В. М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля», і за період з 12 вересня 1997 року по 17 серпня 1998 року виконував у шахті оперативне керівництво виробничими процесами підземних робіт під час повного робочого для своєї зміни, за професією, посадою начальник зміни підземний у виробничій службі з повним робочим днем у шахті, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1222.2/24043/1, підстава ЗУ №1788-ХІІ-91 ст.14, пост. КМУ №202-94-П, сп.1, п.1, п-р.1, п. а-в. У той час, суд зауважує, що згідно з наявною в матеріалах електронної пенсійної справи позивача довідкою Відокремленого підрозділу «Шахта імені В. М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» №01-145 від 09 квітня 2015 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 у період з 12 вересня 1997 року по 31 березня 1998 року виконував підземні роботи на дільниці виробнича служба, зайнятий на підземних роботах більше 50% робочого часу в обліковому періоді, за професією, посадою начальника зміни, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1г код КП 1010100г, підстава постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року; у період з 01 квітня 1998 року по 14 травня 1998 року виконував підземні роботи монтажу-демонтажу устаткування з повним робочим днем на підземних роботах, за професією, посадою помічних начальника дільниці підземної що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1б код КП 1010100б, підстава постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року; у період з 15 травня 1998 року по 17 серпня 1998 року виконував підземні роботи на дільниці виробнича служба, зайнятий на підземних роботах більше 50% робочого часу в обліковому періоді, за професією, посадою начальника зміни, що передбачено Списком №1 розділ 1 підрозділ 1г код КП 1010100г, підстава постанова Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року. Також, відповідно до довідки Відокремленого підрозділу «Шахта імені В. М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» №01-145 від 09 квітня 2015 року про підземні виходи ОСОБА_1 за періоди роботи з 12 вересня 1997 року по 31 березня 1998 року начальник зміни: у вересні 1997 року 12 підземних виходів, у жовтні 1997 року 20 підземних виходів, у листопаді 1997 року 19 підземних виходів, у грудні 1997 року 18 підземних виходів, у січні 1998 року 19 підземних виходів, у лютому 1998 року 18 підземних виходів, у березні 1998 року 15 підземних виходів; з 15 травня 1998 року по 17 серпня 1998 року начальник зміни: у травні 1998 року 9 підземних виходів, у червні 1998 року 20 підземних виходів, у липні 1998 року 11 підземних виходів, 14 днів відпустка, у серпні 1998 року 17 днів відпустка; за вказані періоди зайнятий на підземних роботах більше 50% робочого часу в обліковому періоді, у відпустку йшов з підземної роботи. Відтак, суд висновує, що відповідачами при прийнятті оскаржуваних рішень від 14 листопада 2025 року №930060199705, від 13 січня 2026 року за №930060199705, від 26 січня 2026 року №930060199705 не досліджувалась та не оцінювалась довідка Відокремленого підрозділу «Шахта імені В. М. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» №01-387 від 08 вересня 2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії. Водночас, саме на момент звернення до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії та заявою довільної форми від 19 січня 2026 року позивачем вперше надано довідку від 08 вересня 2011 року №01-387, яка б мала бути прийнята відповідачем-3 до уваги при розгляді заяви від 19 січня 2026 року про перерахунок пенсії. Відповідачем-3 в оскаржуваному рішенні зазначено, зокрема, що пунктом 5 статті 45 Закону №1058-ІV передбачено, що документи про перерахунок пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження та приймає рішення про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. У той час, в матеріалах справи відсутні докази того, що при перевірці поданих позивачем документів та прийнятті рішення про призначення пенсії, відповідач досліджував довідку від 08 вересня 2011 року №01-387, запропоновував надати позивачу додаткові документи, або усунути виявлені ним недоліки. Статтею 4 Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX «Про адміністративну процедуру» закріплено принципи адміністративної процедури, серед яких є принцип офіційності. Відповідно до статті 16 Закону України від 17 лютого 2022 року №2073-IX «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності збирати для цього документи та інші докази з власної ініціативи, у тому числі без залучення особи витребовувати документи та відомості, отримувати погодження та висновки, необхідні для вирішення справи. Адміністративний орган не може зобов`язувати особу самостійно отримувати документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження, якщо такий обов`язок не визначено законом. Адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу. З огляду на викладене, з урахуванням принципу офіційності, відповідач-3 у порядку частини третьої статті 44 Закону №1058-ІV мав повноваження перевірити інформацію, що зазначена у наданих заявником документах, та зобов`язаний був встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи. Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема, отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати. Водночас, жодних доводів та/або належних та допустимих доказів на їх підтвердження щодо вчинення відповідачем всіх можливих дій в межах наведених повноважень у законодавчо встановлений спосіб з метою отримання відомостей, необхідних для виконання ним функцій, передбачених зазначеними нормами пенсійного законодавства, останнім суду не наведено та не надано. Наведена бездіяльність відповідача-3 свідчить про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання, як пенсійне забезпечення особи, що гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави. У даному випадку позивач не може бути позбавлений права на належне пенсійне забезпечення через те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не прийняло до уваги довідку від 08 вересня 2011 року №01-387. Відповідачем-3 не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача. З огляду на зазначене, суд констатує, що виключно рішення від 26 січня 2026 року №930060199705 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню із зобов`язанням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 січня 2026 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 200/1495/26 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 липня 2026 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.В. Пивовар