Постанова Вінницький апеляційний суд № 128/1809/22

Справа № 128/1809/22 Провадження № 22-ц/801/65/2026 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шаміна Ю. А. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2026 рокуСправа № 128/1809/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Копаничук С. Г., Голоти Л. О., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Шаміної Ю. А. у залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У серпні 2022 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов обґрунтовано тим, що 22 липня 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-426059, відповідно до умов якого відповідач отримав 10 000 грн, та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Кредитним договором. ТОВ «Качай гроші» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, натомість відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. 24 листопада 2021 року ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 24112021/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-426059 від 22 липня 2021 року. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 800 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн, заборгованість за відсотками - 22 800 грн. Покликаючись на викладене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у заявленому позові просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00-426059 від 22 липня 2021 року в розмірі 32 800 грн, а також вирішити питання судових витрат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2022 року позов було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-4026059 від 22 липня 2021 року у розмірі 32 800 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 800 грн - заборгованості за відсотками. Вирішено питання судових витрат. Задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, зобов`язання за яким відповідач не виконав, порушивши права позивача, як правонаступника первісного кредитора. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04 листопада 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Голота Л. О., Копаничук С. Г. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 листопада 2025 року справу витребувано із суду першої інстанції. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 грудня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу У апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, тому на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом. Таким чином, нараховані проценти та комісія підлягають списанню. Долучене повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Сан-Райз Фінанс» не містить повних реквізитів рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів, кому належить такий рахунок та підстави здійснення відповідного перерахування. Відтак, вказані документи є належними та допустимими доказами надання відповідачу кредиту/позики. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявність заборгованості відповідача (не надано виписки за картковими рахунками), у зв`язку з чим позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Позивач, звернувшись в суд з позовом про стягнення заборгованості, не надав жодних доказів перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, не зазначив про неможливість надання вказаних доказів та не заявив до суду відповідних клопотань про витребування доказів, а саме - виписок по картці чи інформації про належність вказаної картки відповідачу. У матеріалах справи містяться лише Розрахунки заборгованості, підготовлені працівниками ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у яких відсутні будь-які пояснення, щодо нарахування суми заборгованості, а також відсутні будь-які дані, стосовно розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором. Позивач не надав суду докази про отримання ОСОБА_1 листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останнім на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. Відповідно до умов кредитного договору, за користування кредитом, клієнт сплачує Товариству 1,90% (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована, кредит надається строком на 30 днів. Отже, за кредитним договором №00-4026059 від 22 липня 2021 року, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти, а тому розмір заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за цим договором з врахуванням умов договорів щодо розміру денного відсотку за користування коштами складає 5700,00 грн. (10000,00 х 1,90% х 30). Нарахована позивачем сума по відсоткам за користування кредитом не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів. Крім того, передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч. 3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом 22 липня 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 шляхом оформлення Анкети-Заяви на укладення кредитного договору було укладено кредитний договір № 00-426059. 1.1 Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. 1.2 Сума кредиту складає: 10000,00 (десять тисяч ) гривень. Тип кредиту - кредит. 1.3 Строк дії кредиту: 30 (тридцять ) днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю «21» серпня 2021 р. або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку передбаченому пп. 1.3.1.-1.3.3. цього Договору (далі - День повернення кредиту). Графік платежів - без врахування передбачених цим Договором пролонгацій строку дії кредиту, у розрізі сум та порядку погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, визначений Додатком №1 до цього Договору. При цьому, у випадку здійснення пролонгацій строку дії кредиту, відповідно до пп. 1.3.1-1.3.2 Договору, новий Графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщуються Кредитодавцем в Особистому кабінеті на письмову вимогу Позичальника. 1.3.1. Строк дії кредиту автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в п. 1.3. цього Договору, у випадку, якщо по День повернення кредиту (включно) Позичальник здійснив оплату заборгованості по Договору на суму не менше суми процентів, що розраховані виходячи з кількості днів, що встановлені в п. 1.3 Договору та передували (поспіль) Дню поверненню кредиту (включно). 1.3.2. У випадку, якщо строк дії кредиту закінчився та не відбулася його чергова пролонгація, строк дії кредиту автоматично продовжується, на кількість днів, зазначених в п. 1.3. цього Договору в дату здійснення Позичальником оплати в повному обсязі заборгованості за процентами, що передбачені цим Договором та сплати неустойки (пені та штрафу) в залежності від кількості днів прострочення сплати суми кредиту та відсотків за користування кредитом. 1.3.3. Після кожної пролонгації строку дії кредиту, День повернення кредиту зазначається в Особистому кабінеті. Новий Графік платежів з урахуванням відповідної пролонгації розміщується Кредитодавцем в Особистому кабінеті за наявності письмової вимоги Позичальника. 1.4. Процентна ставка за користування коштами кредиту: 1,90 (один цілих 90 сотих) % в день - стандартна процентна ставка. Тип процентної ставки - фіксована. 1.4.1. Сторони вирішили, що нарахування процентів за користування Кредитом за стандартною процентною ставкою здійснюється з 1 (першого) дня отримання кредиту, але не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення і застосовується відповідно до умов п. 6.3 Договору. 1.4.2. Позичальник розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до підпунктів 1.41 - 1.42 Договору є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору і застосовується відповідно до п. 6.3 Договору. 1.5 Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби. 1.6. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить 24079,41% річних. 1.7. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає 15700,00 грн. 1.8. Загальні умови продовження Строку кредиту (Пролонгація): 1.8.1. Строк кредиту встановлено в п. 1.3 цього Договору, може бути продовжений за бажанням Позичальника та за умови оплати Позичальником процентів, нарахованих на початкову суму Заборгованості за Кредитом станом на дату, коли відбувається продовження Строку кредиту. Процентна ставка за користування кредитом з дати, коли відбувається продовження Строку кредиту, становить 1,70(один цілих 70 сотих)% в день. Строк кредиту може бути продовжений за бажанням Позичальника в Особистому кабінеті на період в 7 (сім), 14 (чотирнадцять), 30 (тридцять) календарних днів або іншу індивідуальну кількість календарних днів в межах первісного строку кредитного договору, починаючи з дати, наступної за датою закінчення Строку кредиту, визначеного п. 1.3 цього Договору. 1.8.2. В разі, якщо Позичальник звертається в Особистому кабінеті з проханням продовження Строку кредиту після спливу Строку, зазначеного в п. 1.3 цього Договору, продовження (Пролонгація) відбувається в разі оплати Позичальником процентів, а також неустойки, визначеної п. 6.5 цього Договору. за фактичний період користування кредитом. Право на продовження Строку кредиту у Позичальника триває до спливу 90 (дев`яноста) календарних днів з дати закінчення Строку кредиту, визначеного п. 1.3 цього Договору. 1.8.3. В разі, якщо Позичальник скористався своїм правом на збільшення Строку кредиту (Пролонгацію) в порядку, визначеному в п. 1.8 цього Договору, строк дії Договору вважається продовженим на відповідну кількість днів, яка була обрана Позичальником в Особистому кабінеті. Сторони погодили, що настання відкладальних обставин, що мають наслідки продовження строку кредиту, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує внесення змін до цього Договору шляхом укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору. В такому випадку дія Договору продовжується на відповідну кількість календарних днів відповідно до кількості здійснених Пролонгацій та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Строк кредиту в такому разі закінчується в останній день останньої здійсненої Пролонгації, в який Позичальник повинен здійснити погашення кредиту, а саме: сплатити Кредитодавцю проценти за фактичний період користування кредитом та повернути суму кредиту в порядку визначеному Договором. В разі невиконання зобов`язання щодо погашення кредиту за Кредитним договором відбувається нарахування неустойки в порядку, визначеному п. 6.5 цього Договору. 1.9. Строк дії цього Договору визначається з урахуванням того, що цей Договір набирає юридичної сили з дати його підписання обома Сторонами та діє відповідно до умов цього Договору, а в частині виконання прийнятих зобов`язань - до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Договором і припиняється шляхом їх повного виконання, але в будь-якому разі, не більше 90-та календарних днів наступних за Днем повернення кредиту (з урахуванням всіх Пролонгацій), але в будь-якому разі, не більше 90-та календарних днів наступних за Днем повернення кредиту (з урахуванням всіх Пролонгацій). 2.1. Для отримання кредиту, Позичальник має зареєструватися на Сайті та мати доступ до Особистого кабінету. Для проходження реєстрації, Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. 2.2. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку в сумі 10000,00 грн. на карту Позичальника № НОМЕР_1 , емітовану банком України (далі - платіжна картка). 2.3. Сума кредиту перераховується Кредитодавцем протягом (трьох) банківських днів з моменту (дати) укладення цього Договору. 3.1. Розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку Кредитодавця на платіжну картку Позичальника до Дня повернення кредиту, з урахуванням всіх пролонгацій, у разі якщо в День повернення кредиту відбулося фактичне погашення кредиту в повному обсязі. У випадку невиконання зобов`язання по поверненню Заборгованості у вказаний в п. 1.3. Договору строк, або не оформлення Пролонгації такого Кредиту на інший (новий) строк користування, проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки. Сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку кредиту визначеного Договором, є проценти, що нараховуються за неправомірне користування грошовими коштами в розуміння ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України. 3.2. У разі несвоєчасного виконання зобов`язань щодо погашення кредиту та/або процентів за цим Договором, з моменту виникнення такої прострочки, Позичальник сплачує Кредитодавцю розмір процентної ставки в день, встановлений п. 1.4. Договору, а саме: - протягом Пільгового періоду з 1 (першого) по 3 (третій) день прострочення виконання зобов`язань Позичальника, нарахування процентів не здійснюється; - з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Кредитодавець здійснює коригування Заборгованості шляхом відновлення щоденного нарахування процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється з 1 (першого) дня виникнення прострочки, але не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення (відповідно до пункту 1.4 та підпунктів 1.4.1-1.4.2 Договору). Незалежно від суми заборгованості по кредиту, проценти нараховуються на початкову суму кредиту, визначену в п. 1.2 Договору, протягом строку визначеного Договором. 3.3. Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту). 4.2.6. Кредитодавець має право відступати право вимоги за кредитом фінансовій компанії або іншій компанії відповідно до Законодавства. Договір містить паспортні дані ОСОБА_1 , його номер телефону, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с 6-10). На а. с. 11-16 містяться графік платежів, паспорт споживчого кредиту, анкета-заява на отримання кредиту, із аналогічними умовами. Вказані документи підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до довідки про ідентифікацію позичальника ТОВ «Качай гроші» ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2 22 липня 2021 року о 12 год 39 хв 13 сек було відправлено одноразовий ідентифікатор 430574 (а. с. 21). Відповідно до повідомлення від 30 червня 2022 року ТОВ «ФК «Сан-Райз Фінанс» 22 липня 2021 року через ТОВ «ФК «Сан-Райз Фінанс» було проведене успішне перерахування коштів на сайті hyyps://kachay.com.ua/ на суму 10 000 грн, номер карти НОМЕР_1 , власник карти - ОСОБА_1 , id транзакції 4549678, призначення платежу - видача кредиту на суму 10 000 грн, кредитний договір №004026059 (а. с. 17). Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 24 листопада 2021 року розмір заборгованості за кредитом становить 32 800 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн, заборгованість за відсотками - 22 800 грн (а. с. 18-20). 24 листопада 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 24112021/1, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників (а. с. 38-40). 24 листопада 2021 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було підписано Акт приймання-передачі права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Качай гроші» відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором № 24112021/1 та реєстром боржників від 24 листопада 2021 року. Цього ж дня сторони підписали акт приймання-передачі боржників (а. с. 38-40, 42). З витягу із Реєстру боржників вбачається відступлення ТОВ «Качай гроші» ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржника за договором № 00-426059 від 22 липня 2021 року - ОСОБА_1 (а. с. 41). На а. с. 43 докази розрахунку між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором відступлення права вимоги № 24112021/1 від 28 лютого 2024 року. Позиція суду апеляційної інстанції Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не у повній мірі. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року, справа № 342/180/17. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Згідно вимог ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону). Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Електронний договір № 00-426059 укладений між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 22 липня 2021 року шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. У договорі сторони обумовили усі його істотні умови, тому підписавши його, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неукладеність між сторонами кредитного договору. Апеляційний суд зауважує на тому, що ОСОБА_1 не оспорює у судовому порядку факт укладення кредитного договору із посиланням на те, що його персональні дані були використані третіми особами, а отже, доведеним є факт укладення між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 договору від 22 липня 2021 року №00-426059. Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем первинних фінансових документів та виписок по рахунку боржника, оскільки ТОВ «Качай гроші» не є банківською установою та не може мати у розпорядженні таких документів. Доказів, які б спростовували належність йому банківського рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, або ненадходження кредитних коштів, ОСОБА_1 не надав. Позивач надав належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-426059 від 22 липня 2021 року. Отже, факт переходу права вимоги до позивача доведений належними та допустимими доказами. Позичальником не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, презумпція правомірності якого ним не спростована, ані первісному кредитору ТОВ «Качай гроші», ані ТОВ «Кредит-Капітал». Тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню тіло кредиту у розмірі 10 000 грн. Водночас щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом, апеляційний суд звертає увагу на таке. Як видно із розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувалися за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,9 % у відповідності до умов договору (п. 1.4 договору). Таке нарахування було здійснене з дати укладення договору 22 липня 2021 року до 24 листопада 2021 року, що не відповідає п. 1.4.1, у якому сторони обумовили можливість нарахування відсотків з першого дня отримання кредиту, але не більше ніж до 90 дня прострочення. Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитом, починаючи з 20 жовтня 2021 року не відповідає умовам договору та є неправомірним, а тому з ОСОБА_1 підлягають стягненню відсотки за кредитним договором № 00-426059 від 22 липня 2021 року у розмірі 17 100 грн, виходячи із розрахунку 10 000 грн х 1,9% х 90 днів. На викладене суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов хибного висновку про задоволення позову у повному обсязі. При цьому доводи скаржника про те, що він є військовослужбовцем, а тому нараховані відсотки підлягають списанню на підставі п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до відомостей у військовому квитку ОСОБА_1 він не проходив дійсну військову службу у період нарахування відсотків за кредитом. Так, 12 серпня 2019 року ОСОБА_1 був звільнений в запас у зв`язку із закінченням строку контракту та у подальшому був призваний за мобілізацією 25 лютого 2022 року (а. с. 153, 162). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Отже, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вимог матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 27 100 грн, з яких 10 000 грн - тіло кредиту, 17 100 грн - відсотки. Щодо судових витрат Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 82,6 %, з ОСОБА_1 на користь позивача слід пропорційно стягнути 2 049,31 грн сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви (а. с. 5). Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена на 17,4 % з ТОВ «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 647,54 грн сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги (а. с. 148). Частиною 10 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит-Капітал» підлягає стягненню різниця судового збору у розмірі 1 401,77 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-4026059 від 22 липня 2021 року у розмірі 27 100 грн (двадцять сім тисяч сто грн), з яких заборгованість за тілом кредиту становить 10 000 грн, заборгованість за відсотками - 17 100 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» різницю судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 401,77 грн (одна тисяча чотириста одна грн 77 коп.). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий В. В. Оніщук Судді Л. О. Голота С. Г. Копаничук