Постанова 4873 № 910/8678/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" січня 2026 р. Справа№ 910/8678/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Коробенка Г.П. суддів: Сибіги О.М. Кравчука Г.А. за участю секретаря судового засідання Огірко А.О. за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.01.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 (повний текст складено та підписано 16.10.2025) у справі №910/8678/25 (суддя І.О. Андреїшина) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" про стягнення 1 244 502,73 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" про стягнення заборгованості за попереднім договором № б/н від 06.10.2021 у розмірі 1 244 502,73 грн, з яких: 974 923,50 грн інфляційних втрат та 269 579,23 грн трьох відсотків річних. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Вго Груп" порушило строки виконання грошових зобов`язань за рішенням суду щодо сплати на користь ТОВ "БігКоммерс Україна" грошових коштів у справі №910/3567/23, тому існують правові підстави для стягнення з ТОВ "Вго Груп" 3% річних та інфляційних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 974 923 грн 50 коп. інфляційних втрат, 269 579 грн 23 коп. 3 % річних та 14 934 грн 03 коп. судового збору. Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання за загальний період прострочки з 30.11.2023 по 25.06.2025, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 16.10.2025 у справі №910/8678/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, в апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, які за своїм змістом тотожні змісту відзиву на позовну заяву. Апелянт наголошує, що оскільки заборгованість відповідача перед позивачем виникла у зв`язку з порушенням строків повернення суми попередньої оплати за Попереднім договором від 06.10.2021, то судове рішення у справі №910/3567/23 не змінює природи зобов`язання. За таких обставин, апелянт стверджує, що 3% річних нараховуються на прострочений розмір боргу за Попереднім договором, тобто розмір попередньої оплати, а не на всю суму, стягнуту постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №910/3567/23 з урахуванням судового збору. Також апелянт зазначає, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції складає 20 000,00 грн. Узагальнені доводи та заперечення позивача 14.112025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Позивач, з-поміж іншого, наголошує на тому, що заявлені стягнення правомірно нараховані за новий, триваючий період прострочення (після 29.11.2023) на суму, встановлену судовим рішенням, що повністю відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду про триваючий характер грошового зобов`язання. Позивач також зазначає, що апелянт, заперечуючи проти розрахунку позивача, не надав суду жодного власного контррозрахунку, чим фактично порушив принцип змагальності і не довів свою позицію належними, документально підтвердженими доказами. Крім того позивач зазначив, що попередній орієнтовний розмір понесених судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом справи складає 126 600,00 грн. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2025 апеляційну скаргу у справі №910/8678/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Сибіга О.М. 10.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/8678/25. Судове засідання призначено на 02.12.2025. Витребувано матеріали справи №910/8678/25 з Господарського суду міста Києва. 20.11.2025 матеріали справи №910/8678/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді. У зв`язку з тим, що 02.12.2025 з 10:00 до 16:00 годин проводилися ДП "ІСС" позапланові технічні роботи на об`єктах інформаційної інфраструктури судової влади України, були труднощі з доступом до підсистеми "Електронний суд", що призвело до перебоїв (неможливості) коректної роботи та здійснення технічної фіксації судових засідань, судове засідання у справі №910/8678/25 у призначений час не відбулось. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/8678/25 призначено на 20.01.2026. У судовому засіданні 20.01.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Явка представників сторін У судове засідання 20.01.2026 з`явилися представники сторін, які надали свої пояснення. Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 06.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" (надалі - позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" (надалі - відповідач, орендодавець) укладений Попередній договір, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сомовим І.В. та зареєстрований у реєстрі за №№ 2019, 2020 (надалі - Попередній договір), згідно із яким сторони зобов`язуються укласти (у значенні, передбаченому у пункті 5.2 цього договору) договір оренди стосовно оренди приміщення (далі іменується "договір оренди") чітко відповідно до форми, доданої до цього договору у вигляді Додатку № 2 "Проект договору оренди". Під укладенням договору оренди сторони цього договору погодилися розуміти підписання договору оренди уповноваженими представниками обох сторін та посвідчення договору оренди нотаріусом (п. 5.2. Попереднього договору). Відповідно до преамбули Попереднього договору ПАТ "Укравторесурс", ідентифікаційний код 00426526 (далі іменується "УАР") отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозвіл на будівництво № IV і 15130490182 від 18 лютого 2013 р., зі змінами та доповненнями, для "Будівництва торговельно-офісного комплексу із закладами громадського харчування, приміщеннями розважального, рекреаційного призначення та паркінгом, розташованого за адресою: вул. Короленківська, 4, в Голосіївському районі м. Києва" (далі іменується "Торговельно-офісний комплекс" або "ТОК"): 31 січня 2018 року УАР уклало з орендодавцем Інвестиційний договір № 2-3101/18/ВГО (далі іменується "Інвестиційний договір"). Відповідно до Інвестиційного договору орендодавець в даний час будує ТОК, а також будівлю блоку В (далі іменується "Бізнес центр" або "БЦ"), що становить невід`ємну частину ТОК, і після будівництва орендодавець отримає право власності на БЦ та ТОК. Згідно з п. 3.1. Попереднього договору сторони зобов`язані укласти договір оренди за умови здійснення наступних попередніх умов (далі разом іменуються "Попередні умови", а окремо - "Попередня умова"): 3.1.1. введення БЦ орендодавцем в експлуатацію, 3.1.2. реєстрація орендодавцем права власності на БЦ або на приміщення, як частину БЦ, у Реєстрі нерухомості. У пункті 3.2. Попереднього договору зазначено, що сторони погодилися, що забезпечення здійснення Попередніх умов - це обов`язок орендодавця, зокрема орендодавець не пізніше, ніж: 3.2.1. до 31 грудня 2021 року (включно) забезпечує введення БЦ в експлуатацію. Сертифікат відповідності введеного БЦ в експлуатацію, що видається відповідним компетентним органом, (або інший документ, що офіційно підтверджуватиме введення в експлуатацію БЦ відповідно до застосовного на той момент законодавства) підтверджує введення БЦ в експлуатацію, і дата видачі такого Сертифікату (або іншого документа, що офіційно підтверджуватиме введення в експлуатацію БЦ відповідно до застосовного на той момент законодавства) є датою виконання відповідної Попередньої умови. 3.2.2. до 31 грудня 2021 року (включно) реєструє право власності на БЦ або на приміщення, як частину БЦ, у Реєстрі нерухомості. Відповідний витяг з Реєстру нерухомості є підтвердженням реєстрації права власності на БЦ або на приміщення, як частину БЦ, у Реєстрі нерухомості, і дата такої реєстрації є датою виконання відповідної Попередньої умови. Орендар зобов`язується сплатити орендодавцю платіж у розмірі орендної плати, плати за управління, та плати за паркування за період тривалістю 2 (два) календарних місяці на основі Технічної площі в розмірі 2 779 59 метрів квадратних, помножених на коефіцієнт 1.10 згідно з тарифами, що застосовуються протягом повного останнього місяця строку оренди (у значенні цих платежів відповідно до Додатку № 2 "Проект договору оренди" до нього договору) (далі за текстом "Платіж за попереднім договором"). Зокрема, розмір платежу за попереднім договором базується на орендній платі (за повні останні місяці строку оренди) в гривневому еквіваленті 18,01 доларів США за один, квадратний метр (без урахування ПДВ), платі за управління (за повні останні місяці строку оренди) в гривневому еквіваленті 5,00 доларів США за один квадратний метр (без урахування ПДВ) та платі за паркування (за повні останні місяці строку оренди) в гривневому еквіваленті 225,10 доларів США за одне місце для паркування (без урахування ПДВ) при 50 місць для паркування. Тому розмір платежу за попереднім договором становить гривневий еквівалент 164 230,85 доларів США (без урахування ПДВ) (додатково ПДВ в гривневому еквіваленті 32 846,17 доларів США) відповідно до офіційного обмінного курсу гривня/долар США, встановленого Національним банком України станом на дату виставлення рахунку (п. 4.1. Попереднього договору). Відповідно до п. 4.2. Попереднього договору орендодавець зобов`язується виставити відповідний рахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладеним цього договору. Згідно із п. 4.3. Попереднього договору орендар зобов`язання сплатити платіж за попереднім договором протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку, виставленого орендодавцем, як передбачено пунктом 4.2 цього договору. За умовами п. 4.4. Попереднього договору сторони домовилися, що на момент укладення сторонами договору оренди платіж за попереднім договором буде автоматично зарахований в рахунок забезпечувального платежу за договором оренди. У пункті 5.1. Попереднього договору визначено, що орендодавець зобов`язується повідомити орендаря про здійснення Попередніх умов та надати орендарю відповідне повідомлення у письмовій формі наступного робочого дня після здійснення Попередніх умов (далі іменується "Повідомлення про виконання"). Сторони підписують договір оренди після здійснення всіх Попередніх умов та протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів після отримання орендарем повідомлення про виконання (далі іменується "Період: укладення"). У відповідності до п. 6.1. Попереднього договору якщо станом на 31 січня 2022 року у Реєстрі нерухомості не буде запису, який підтверджує право власності орендодавця на БЦ та на приміщення, як частину БЦ, орендар має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору шляхом письмового повідомлення про відмову, що припинятиме дію цього договору в дату, зазначену в такому повідомленні. Повідомлення про відмову надсилається щонайменше за 10 (десять) робочих днів до дати припинення, визначеної орендарем. У випадку розірвання цього договору, як викладено в пункті 6.1 вище, орендодавець протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання від орендаря повідомлення про відмову повертає повну суму платежу за попереднім договором та відшкодовує (повертає) орендарю усі інші платежі (якщо такі були зроблені), здійснені орендарем на користь орендодавця до дати такого повідомлення. Водночас розірвання договору, як викладено в пункті 6.1 вище, не створює жодних обов`язків щодо сплати будь-якої неустойки (пені) та/або здійснення компенсаційних виплат на користь орендодавця, а також не створює жодних інших обов`язків (п. 6.2. Попереднього договору). Договір набуває чинності з дати його укладення та нотаріального посвідчення і залишається дійсним протягом 365 (трьохсот шістдесяти п`яти) календарних днів з дати набуття ним чинності. Цей договір вважається автоматично припиненим з моменту укладення договору оренди (п. 13.2. Попереднього договору). Оскільки відповідач не повернув позивачу грошові кошти, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача платежу за попереднім договором у сумі 7 206 830,71 грн, що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023 та 3% річних у сумі 205 542,59 грн, що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023. Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.06.2023 у справі № 910/3567/23 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/3567/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/3567/23 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 7 206 830,71 грн (що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) платежу за Попереднім договором та 205 542,59 грн (що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023) 3% річних, 111 185,60 грн судового збору за подання позовної заяви, а також 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги. На виконання вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду, Господарським судом м. Києва видано накази № 910/3567/23 від 21.12.2023. Вказані накази перебували на виконанні у Приватного виконавця Авторгова Андрія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні № 73675130, до складу якого входили виконавче провадження № 73674840 з примусового виконання наказу № 910/3567/23 від 21.12.2023 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГО Груп" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 7 523 558,90 грн та виконавче провадження № 73675012 з примусового виконання наказу № 910/3567/23 від 21.12.2023 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Повну суму заборгованості ТОВ "Вго Груп" перед ТОВ "БігКоммерс Україна" було стягнуто приватним виконавцем Авторговим А.М. у виконавчому провадженні № 73675130 та перераховано стягувачу 25.06.2025, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що ТОВ "Вго Груп" порушило строки виконання грошових зобов`язань за рішенням суду щодо сплати на користь ТОВ "БігКоммерс Україна" грошових коштів, тому існують правові підстави для стягнення з ТОВ "Вго Груп" 269 579,23 грн 3% річних та 974 923,50 грн інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Судом встановлено, що питання порушення відповідачем своїх зобов`язань за Попереднім договором від 06.10.2021 було предметом розгляду у господарській справі №910/3567/23 за позовом ТОВ "БігКоммерс Україна" до ТОВ "Вго Груп" про стягнення платежу за попереднім договором у сумі 7 206 830,71 грн, що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023 та 3% річних у сумі 205 542,59 грн, що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/3567/23 у задоволенні позову відмовлено. Водночас, постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/3567/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/3567/23 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 7 206 830,71 грн, що складає гривневий еквівалент 197 077,02 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023, платежу за Попереднім договором та 205 542,59 грн, що складає гривневий еквівалент 5 620,74 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 07.03.2023, 3% річних, 111 185,60 грн судового збору за подання позовної заяви, а також 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги. На виконання вказаної постанови Північного апеляційного господарського суду, Господарським судом міста Києва видано накази № 910/3567/23 від 21.12.2023. Судом встановлено, що вказані накази перебували на виконанні у Приватного виконавця Авторгова Андрія Миколайовича у зведеному виконавчому провадженні №73675130, до складу якого входили виконавче провадження № 73674840 з примусового виконання наказу № 910/3567/23 від 21.12.2023 виданого Господарським судом м. Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 7 523 558,90 грн та виконавче провадження № 73675012 з примусового виконання наказу № 910/3567/23 від 21.12.2023 виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БігКоммерс Україна" 166 778,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Повну суму заборгованості ТОВ "Вго Груп" перед ТОВ "БігКоммерс Україна" було стягнуто приватним виконавцем Авторговим А.М. у виконавчому провадженні №73675130 та перераховано стягувачу 25.06.2025, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18). При цьому норма ст. 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Отже, наявність судового рішення про стягнення основної заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №902/330/17). Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №922/795/19. Відтак, у розумінні положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання. Стосовно доводів апелянта, наведених в апеляційній скарзі про те, що 3% річних нараховуються на прострочений розмір боргу за Попереднім договором, а не на всю суму, стягнуту постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №910/3567/23, колегія суддів зазначає, що в даному випадку після не виконання відповідачем негрошових обов`язків, встановлених Попереднім договором, у позивача виникло право вимоги на грошові кошти, якому кореспондує обов`язок відповідача їх повернути. Таким чином, між сторонами виникло акцесорне (додаткове) грошове зобов`язання, до якого застосовуються положення статті 625 ЦК України. Вказана позиція підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19. Відтак, незалежно від підстав виникнення зобов`язання, позивач має право на нарахування 3% річних на прострочену суму, вказану в постанові Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі №910/3567/23. За наведеного вище, є безпідставними доводи скаржника щодо неправомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 3% річних та судового збору, оскільки відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, наслідки прострочення стосуються будь-якого грошового зобов`язання, незалежно від його джерела походження, якщо інше прямо не встановлено законом або договором. Поряд з цим, позивач доцільно зауважив, що відповідач, заперечуючи проти наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, не скористався своїм процесуальним правом надання власного контррозрахунку, який би спростовував обгрунтованість заявленої до стягнення суми. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 269 579,23 грн 3% річних та 974 923,50 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 30.11.2023 по 25.06.2025 підлягають задоволенню в цій частині. При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин. Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні апелянтом норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп". Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 16.10.2025 відсутні. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "БігКоммерс Україна" вказувало, що орієнтовні витрати на оплату професійної правничої допомоги складають 126 600,00 грн, однак, остаточного розрахунку відповідних витрат та заяви про розподіл витрат на оплату професійної правничої допомоги у певному остаточному розмірі позивач до закінчення судових дебатів не подав, а лише повідомив, що докази понесення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги надасть після прийняття рішення у справі, отже питання про відшкодування таких витрат даним судовим рішенням не вирішується. Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вго Груп" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2025 у справі №910/8678/25 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вго Груп". Матеріали справи №910/8678/25 повернути Господарському суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 22.01.2026 Головуючий суддя Г.П. Коробенко Судді О.М. Сибіга Г.А. Кравчук