Ухвала КЦС ВС № 947/8775/24

УХВАЛА 20 січня 2026 року м. Київ справа № 947/8775/24 провадження № 61-67ск26 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Бриз», про визнання недійсною умови договору постачання природного газу та стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу, ВСТАНОВИВ: 02 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року у зазначеній вище справі. Автоматизованою системою діловодства (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2026 року) справу призначено судді-доповідачу Грушицькому А. І. 02 січня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року у зазначеній вище справі. Автоматизованою системою діловодства (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2026 року) справу призначено судді-доповідачу Грушицькому А. І. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В. та Петров Є. В. Клопотання про поновлення строку мотивоване тим, що оскаржувану ухвалу апеляційного суду заявник отримав 11 листопада 2025 року. На підтвердження надано докази. Крім того, як на підстави поновлення строку на касаційне оскарження, заявник вказує на складну ситуацію в державі та на складності підготовки об`ємної касаційної скарги. На переконання заявника, зазначене є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження. Верховний Суд ухвалою від 06 січня 2026 року касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику строк для усунення її недоліків, а саме заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження, надати уточнену касаційну скаргу. 13 січня 2026 року, 14 січня 2026 року та 15 січня 2026 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме уточнена касаційна скарга та заява про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що вчасно подавати процесуальні документи йому заважало відключення електроенергії та підготовка апеляційної скарги в іншій справі. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Київського апеляційного суду постановлено 06 листопада 2025 року та забезпечено надання загального доступу 13 листопада 2025 року. Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Тобто відлік строку на касаційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у рішеннях від 09 листопада 2004 року в справі «Науменко проти України», від 18 січня 2005 року в справі «Полтораченко проти України» та від 08 листопада 2005 року в справі «Тімотієвич проти України». Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній форміне пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд установив, що оскаржувану ухвалу апеляційного суду заявник отримав 11 листопада 2025 року, що підтверджено наданими заявником доказами, а з касаційною скаргою звернувся 02 січня 2026 року, тобто на п`ятдесят другий день з дня отримання оскаржуваної ухвали. Верховний Суд у постанові від 08 січня 2025 року у справі № 295/4031/24 (провадження № 61-13846св24) зазначив: «застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки заявником не надано жодних доказів з приводу об`єктивної неможливості направлення скарги в установлений законом строк із цієї підстави». При цьому, Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 дійшов висновку, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження. Отже, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо строку на оскарження. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Зазначені заявником обставини не є об`єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення заявника, чи такими, що перешкоджали здійснити усі необхідні процесуальні дії для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою. Підготовка апеляційної скарги в іншій справі не може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Отже, оскільки ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2026 року вказані заявником підстави визнано неповажними, заявник в поданій заяві теж не навів достатніх підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, а тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Керуючись статтями 185, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Одісей - 55», товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Бриз», про визнання недійсною умови договору постачання природного газу та стягнення суми надлишково сплачених коштів за договором постачання природного газу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров