Ухвала КЦС ВС № 279/2337/23

УХВАЛА 19 січня 2026 року м. Київ справа № 279/2337/23 провадження № 61-13683св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, держави Україна в особі Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, держави Україна в особі Дніпровського районного суду м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - держава Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органів досудового розслідування, прокуратури або суду, ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, держави Україна в особі Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, держави Україна в особі Дніпровського районного суду м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - держава Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органів досудового розслідування, прокуратури або суду в розмірі 1 500 000 грн. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 29 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду на користь ОСОБА_1 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним накладенням арешту на майно. В решті вимог відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат. Житомирський апеляційний суд постановою від 05 вересня 2023 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року скасував та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішив питання про розподіл судових витрат. 16 вересня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у вказаній справі. Верховний Суд ухвалою від 08 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК Українирозгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року). Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні. За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, держави Україна в особі Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, держави Україна в особі Дніпровського районного суду м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - держава Україна в особі Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями органів досудового розслідування, прокуратури або суду, за касаційною ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року призначити до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська