Постанова Черкаський апеляційний суд № 703/2356/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 січня 2026 року м. Черкаси Справа № 703/2356/23 Провадження № 22-ц/821/421/26 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л., секретаря - Дмитренко В. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Смілаенергопромтранс» про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 703/2356/23 від 27 лютого 2025 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Смілаенергопромтранс» про зобов`язання перерахувати плату за надані послуги та повернення надмірно сплачених коштів, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Смілаенергопромтранс» про зобов`язання перерахувати плату за надані послуги та повернення надмірну сплачених коштів, відшкодування моральної шкоди,у складі: головуючого судді Прилуцького В. О., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2025 року позивачі за зустрічними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 703/2356/23 від 27 лютого 2025 року. Заяву мотивують тим, що вони є співвласниками квартири по 1/2 частці квартири АДРЕСА_1 . Зазначають, що перший поверх будинку це власність Укрзалізниці та Водгео, другий п`ятий поверхи співвласники 80 квартир. Середня частина підвального приміщення це герметичне номерне сховище № 89015 площею 265,7 м кв., яке не зареєстроване в державному реєстрі нерухомості, тому що не проведена технічна інвентаризація. Вказують, що надали відповідачу і суду копії плану підвального приміщення і специфікації приміщень сховища їх будинку, з яких видно, що сховище було передбачено проектом на будинок. Будинок після побудови знаходився у власності Одеської залізниці, тобто в державній власності. З 21 грудня 2022 року балансоутримувачем сховища, в зв`язку з банкрутством СКП «Наш Дім», визнано виконавчий комітет міської ради, тобто, на їх думку, міська рада є власником сховища і відповідно його балансоутримувачем. Відповідач проігнорував всі їх докази, вважаючи, що сховище в будинку, де вони проживають, відноситься до спільної сумісної власності і за теплопостачання сховища нараховує плату не міськвиконкому, а співвласникам житлових приміщень. Суд таки визнав, що протирадіаційне герметичне номерне сховище № 89015 знаходиться не у спільній сумісній власності всіх співвласників житлових і нежитлових приміщень, а у власності міськвиконкому, правда, починаючи не з моменту передачі будинку в експлуатацію, тобто з січня 2002 року, а з 21 грудня 2022 року, ігноруючи їх докази. Вважають, що суд проігнорував відповідь на запит ОСОБА_1 з державної служби з надзвичайних ситуацій про те, що сховище знаходиться в комунальній власності на балансі СКП «Наш дім» та повідомлення на сайті міськради, згідно з яким власником укриття є управління економічного розвитку, а балансоутримувачем СКП «Над дім». Так як СКП «Наш дім» було не приватним підприємством, а комунальним то після його банкрутства плата за теплопостачання повинна лягти не на плечі співвласників житлових приміщень, а міськвиконкому. Заявники зазначають, що тепер виявлена і нова обставина, яка підтверджує, що власником сховища був і є міськвиконком. Про це свідчить протокол установчих зборів їх багатоквартирного будинку від 12 березня 2010 року про створення ОСББ, який вдалось віднайти 19 квітня 2025 року. Вказують, що про це не було відомо ні суду, і не було відомо і їм. Тому плата за теплопостачання за сховище має нараховуватись міськвиконкому з дня запровадження плати на загальнобудинкові потреби ТОВ «Смілаенергопромтранс», тобто з 1 грудня 2021 року за 265,7 кв. м і на загальнобудинкові потреби, тобто на функціонування 147,68 м внутрішньобудинкової мережі, яка проходить по техпідпіллям з обох боків сховища, які відносяться до спільної сумісної власності всіх співвласників житлових і нежитлових приміщень (крамниця, сховище і абонентський відділ Водгео) пропорційно їх площі. Апеляційний суд не приймав змін до рішення Смілянського міськрайонного суду, а Касаційний цивільний суд відмовив в прийнятті касаційної скарги до провадження, як малозначної. Враховуючи зазначене, заявники просили зобов`язати ТОВ «Смілаенергопромтранс» додатково здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг з теплопостачання для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 грудня 2021 року по 21 грудня 2022 року з врахуванням розподілу цих послуг на сховище, як самостійного об`єкту нерухомого майна. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Ухвала мотивована тим, що обставини на які посилаються заявники, як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки зводяться до переоцінки доказів та у зв`язку з цим ухвалення нового рішення у справі, а відтак суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вважаючи оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просять зобов`язати ТОВ «Смілаенергопромтранс» додатково здійснити перерахунок спожитих комунальних послуг з теплопостачання для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 грудня 2021 року по 21 грудня 2022 року з врахуванням розподілу цих послуг на сховище, як самостійного об`єкту нерухомого майна. Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами у даній справі є п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Зазначають, що вони дійсно були на установчих зборах, знали, що на зборах був присутнім представник міськвиконкому і представник Укрзалізниці, знали, що був протокол. Проте вони не знали чи він зберігся, чи він є зараз, тому що термін зберігання 3 роки. Наголошують, що про існування вказаного протоколу не було відомо ні їм, ні суду. Вважають, що вони не переоцінюють докази, а доданий ними доказ не припущення, а доказ про існування якого вони і не знали. Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явились. Від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Смілаенергопромтранс» - ОСОБА_3 , переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступних висновків. Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 424, 426 ЦПК України. Статтею 423 ЦПК України встановлено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Таким чином, розглядаючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має встановити чи існували на час ухвалення судового рішення істотні обставини, які залишилися невідомими особі, яка подала заяву, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення. Практикою Європейського суду з прав людини визначені такі критерії для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43). Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 10 червня 2025 року, зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Смілаенергопромтранс» про зобов`язання перерахувати плату за надані послуги та повернення надміру сплачених коштів, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Смілаенергопромтранс» здійснити перерахунок послуг за обсягом спожитих ОСОБА_1 комунальних послуг з 21 грудня 2022 року до закінчення опалювального сезону 2022-2023 років із урахуванням розподілу цих послуг на сховище, як самостійного об`єкту нерухомого майна. У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ТОВ «Смілаенергопромтранс» про зобов`язання перерахувати плату за надані послуги та повернення надміру сплачених коштів, відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Смілаенергопромтранс» здійснити перерахунок послуг за обсягом спожитих ОСОБА_2 комунальних послуг за з 21 грудня 2022 року до закінчення опалювального сезону 2022-2023 років із урахуванням розподілу цих послуг на сховище, як самостійного об`єкту нерухомого майна. У решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Смілаенергопромтранс» на користь держави 2422,40 грн судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 червня 2025 року у вищевказаній справі відмовлено (касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, провадження № 61-8746ск25). Обґрунтовуючи подану заяву про перегляд судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначали, що нововиявленою обставиною є протокол установчих зборів їх багатоквартирного будинку від 12 березня 2010 року про створення ОСББ. Наголошували, що вказаний протокол установчих зборів був долучений до відповіді на відзив при перегляді рішення апеляційним судом, проте в постанові Черкаського апеляційного суду від 10 червня 2025 року немає згадки про даний доказ. Як вбачається із самого протоколу установчих зборів ОСББ від 12 березня 2010 року та підтверджено в заяві про перегляд рішення за нововиявленми обставинами, під час проведення зазначених зборів співвласників багатоквартирного будинку та ухвалення рішення про створення ОСББ був присутній заявник ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі також підтверджено вказану обставину. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що про вказаний протокол заявникам було достеменно відомо з моменту його підписання 12 березня 2010 року. Посилання скаржників на ту обставину, що вони вважали знищеним вказаний протокол за закінченням терміну його зберігання не заслуговують на увагу, адже ними не надано доказів, що ними вчинялись дії для отримання відповідного доказу на момент подачі зустрічних позовів. На ряду з цим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені заявниками обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки під час перегляду рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2025 року в апеляційному порядку, вказаний доказ, тобто протокол установчих зборів від 12.03.2010, був доданий до відзиву на апеляційну скаргу та враховувався при перегляді справи в апеляційній інстанції. Усі доводи заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на думку колегії суддів, зводяться до їх незгоди з ухваленими по суті справи судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій. Отже, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі її порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, апеляційний суд вважає за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2025 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст постанови складено 21 січня 2026 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. М. Новіков Т. Л. Фетісова