Постанова Київський апеляційний суд № 369/10160/22

справа № 369/10160/22 головуючий у суді І інстанції Фінагеєва І. О. провадження № 22-ц/824/9084/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 12 листопада 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Муравляніка Олександра Сергійовича на рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області від 17 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп», Кредитної спілки «КС Володар» про витребування майна з чужого незаконного володіння, - в с т а н о в и в : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив витребувати з чужого незаконного володіння від ОСОБА_2 на користь позивача квартиру АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та КС «КС Володар» було укладено кредитний договір № ДЗ-1618.3. В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки майнових прав від 05 листопада 2014 року. Предметом договору іпотеки є майнові права на квартиру АДРЕСА_1 . 24 липня 2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на вищезазначену квартиру. 05 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири за вищевказаною адресою. У свою чергу ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки від 05 листопада 2014 року, право вимоги за яким було відступлено КС «КС Володар». Право іпотекодержателя підлягало відповідній державній реєстрації та було проведено 13 вересня 2018 року. Реєстрація права власності на вищезазначену квартиру була здійснена 02 жовтня 2018 року. Враховуючи той факт, що реєстрація відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого було змінено іпотекодержателя, відбулася 13 вересня 2018 року, а реєстрація права власності за іпотекодержателем відбулась 02 жовтня 2019 року, реєстрація права власності вчинена з порушення статті 35 Закону України «Про іпотеку». Отже, в силу вимог частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» ні у КС «КС Володар», ні у ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не виникло прав іпотекодержателя відносно спірної квартири. Матеріали реєстраційної справи на спірну квартиру не містять доказів того, що право власності на спірну квартиру було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з початку 05 вересня 2018 року за КС «КС Володар», а потім 02 жовтня 2018 року за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» відповідно до процедури, визначеної статтею 35 Закону України «Про іпотеку». Не містять вони й інших доказів правомірності такої реєстрації. Тобто, право власності на спірну квартиру з початку 05 вересня 2018 року за КС «КС Володар», а потім 02 жовтня 2018 року за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» було зареєстровано безпідставно, так як право власності на цей об`єкт нерухомого майна у КС «КС Володар» та у ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не виникло. Відповідно, ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не мала права відчужувати ОСОБА_2 спірну квартиру, на яку в дійсності у неї не виникло жодних прав. Рішенням Києво-Святошинський районний суд Київської області від 17 лютого 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з матеріалів справи вбачається, що після того, як об`єкт інвестування внаслідок завершення будівництва став окремим нерухомим майном сторони договору іпотеки не оформили договір іпотеки на новостворене нерухоме майно (квартиру). Отже, право власності на спірну квартиру з початку 05 вересня 2018 року було зареєстровано за КС «КС Володар», а потім 02 жовтня 2018 року за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» безпідставно, так як право власності на цей об`єкт нерухомого майна у КС «КС Володар» та у ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не виникло. Відповідно, ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не мала права відчужувати ОСОБА_2 спірну квартиру, на яку в дійсності у неї не виникло жодних прав. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, однак позивач звернувся до суду з позовом про захист своїх порушених прав з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Муравлянік О.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області від 17 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновків щодо пропуску ОСОБА_1 строків позовної давності. Учасники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідач ОСОБА_2 подав письмові пояснення, де просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а також подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2022 року у справі №369/16418/19 узадоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, квартири АДРЕСА_1 ,з чужого незаконного володіння, - відмовлено. Рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, щоу даному випадку з огляду на підстави позову вирішити вимогу про витребування спірної квартири у відповідача ОСОБА_2 , як кінцевого власника, без залучення співвідповідачами попередніх її власників, в тому числі КС «КС Володар» та ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп», від яких відбувся перехід права власності на спірну квартиру до відповідача, суд не має можливості (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103956457). З огляду на те, що вказане рішення суду мотивовано порушенням позивачем процесуальних норм щодо визначення належних відповідачів, а позивач на виконання вказівок суду, правильно визначивши коло учасників справи, повторно звернувся з позовом про витребування спірного майна, - підстави для закриття провадження у справі відсутні. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Разом з тим, суд апеляційної інстанції відповідно до статей 2,3 та частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, судові рішення у справах №369/13938/19, № 369/15902/18, №369/16320/18, №369/16418/19, які набрали законної сили та були чинними на час розгляду справи апеляційним судом (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 910/3191/20). Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, враховує таке. Згідно із частинами 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18). Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону. Судом встановлено, що 05 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та КС «КС Володар» було укладено кредитний договір № ДЗ-1618.3. За умовами якого позивач у строк до 05 листопада 2018 року зобов`язується повернути КС «КС Володар» у повному обсязі отриману за кредитним договором суму кредиту у розмірі 524 655 грн, сплатити нараховані відсотки за використання кредитних коштів із розрахунку 9 % річних (у грошовому виразі 103 460 грн 20 коп.) з урахуванням положень розділу 5 вищевказаного кредитного договору. У рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № ДЗ-1618.3 від 05 листопада 2014 року ОСОБА_1 та КС «КС Володар» укладено договір іпотеки майнових прав від 05 листопада 2014 року (пункт 1.1 вказаного договору). Предметом договір іпотеки майнових прав є майнові права на закріплений за іпотекодавцем об`єкт інвестування: квартиру АДРЕСА_2 АДРЕСА_5 (будівельний АДРЕСА_3 ), технічні характеристики якого зазначені у додатку № 7 до договору про участь у Фонді фінансування будівництва виду А № 82-31 від 05 листопада 2014 року, укладеного між іпотекодавцем і ТОВ «Фінансова компанія «Толока» (надалі - Управитель), який є його невід`ємною частиною; запланована дата уведення в експлуатацію 1 черги лютий 2013 року), що після завершення будівництва стає окремим майном, будівництво якого за власною програмою організує забудовник: ТОВ «Альфа-Капітал Інвест», а фінансування будівництва здійснює Управитель за рахунок отриманих в управління коштів. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про участь у ФФБ виду А № 82 В1 від 05 листопада 2014 року, виданого 05 листопада 2014 року ТОВ «Фінансова компанія «Толока». У пункті 1.3 цього ж договору сторони дійшли згоди, що після того, як об`єкт інвестування внаслідок завершення будівництва стане окремим нерухомим майном вони оформлять договір іпотеки на новостворене нерухоме майно (квартиру) на умовах, визначених цим договором, якщо сторони не домовляться про інше. Умовами п.п. 5.1., 5.1.1. договору сторони визначили, що у випадку невиконання позивачем зобов`язань за кредитним договором та/або зобов`язань за договором іпотеки, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке визначає можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку», а саме: зокрема, іпотекодержатель має право оформити на себе право власності на предмет іпотеки згідно з чинним законодавством України, в порядку передбаченому цим договором. Пунктом 5.1.2. договору передбачено, що іпотекодержатель, у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України, має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення з іпотекодержателем від свого імені з будь-якою особою за ціною та на умовах, визначених на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку», договору купівлі-продажу іпотеки. Після завершення будівництва об`єктом іпотеки стала квартира АДРЕСА_1 , про що було внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 24 липня 2015 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . 13 вересня 2018 року між КС «КС Володар» та ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» укладено договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, серія та номер 1169, видавник приватний нотаріус КМНО Чорнєй В.В. Відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель передає (відступає) новому іпотекодержателю право вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Журавльовою Л.М. 05 листопада 2014 року за реєстровим № 8003, що укладений між КС «Володар» та ОСОБА_1 в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ДЗ-1618.3 від 05 листопада 2014 року. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, на змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення підлягають виконанню (правовий висновок, викладений у Постанові ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)). Оскільки, договір відступлення права вимоги за іпотечним договоромвід 13 вересня 2018 року є правомірним в силу статті 204 ЦК України, сторонами не оспорений, судом не визнаний недійсним повністю або частково, то всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення підлягають виконанню. Отже, КС «КС Володар» на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечним договором відступило право вимоги за іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп», про що свідчать відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зміни в записі про іпотеку № 10549847. ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» 02 жовтня 2018 року звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття її у власність на підставі договору іпотеки від 05 листопада 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Журавльовою Л.М. за реєстровим № 8003, право власності позивача ОСОБА_1 було припинено. 02 жовтня 2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно КП «Реєстрація нерухомості» Клімкіна Н.І. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43308871, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру з реєстраційним номером: 688325332224, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 65,5 кв. м, житловою площею 23,2 кв. м, за ТОВ «ФК «Смарт Груп». З витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 139949568 від 02 жовтня 2018 року вбачається, що на підставі вказаного рішення 02 жовтня 2018 року державним реєстратором Клімкіною Н.І. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 28198742 про право приватної власності цього товариства на спірну квартиру. Позивач ОСОБА_1 оспорив державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 02 жовтня 2018 року за ТОВ «ФК «Смарт Груп» та у жовтні 2019 року звернувся до суду з позовом до КП «Реєстрація нерухомості», ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування запису про право власності на квартиру, та просив: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності № 43308871, прийняте державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості» Клімкіною Н.І. 02 жовтня 2018 року, на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 , за ТОВ «ФК «Смарт Груп» та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 28198742 про право власності на вказану квартиру за ТОВ «ФК «Смарт Груп». Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року у справі №369/13938/19 позов задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43308871 від 02.10.2018 17:48:01, Клімкіна Н.І. на, Комунальне підприємство «Реєстрація нерухомості», Київська область, на об`єкт нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ТОВ «ФК «Смарт Груп». Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 28198742 про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , за ТОВ «ФК «Смарт Груп». Постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2022 року у справі №369/13938/19 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112297953). 05 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.12.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 688325332224, квартира за адресою: АДРЕСА_4 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Журавльовою Л.М. за реєстровим №

499. Позивач ОСОБА_1 оспорив державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 05 вересня 2018 року за ОСОБА_2 та у грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса КМНО Журавльової Л.М. третя особа - Кредитна спілка «КС Володар» про визнання дій протиправними та скасування рішення та просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності від 05 жовтня 2018 року № 43377029, прийняте приватним нотаріусом КМНО Журавльовою Л.М. на об`єкт нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності № 28262473; - скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 28262473 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2020 року у справі № 369/15902/18 відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення приватного нотаріуса КМНО Журавльової Л.М. про державну реєстрацію права власності від 05 жовтня 2018 року № 43377029 на об`єкт нерухомого майна на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі укладеного між ТОВ «Фінансова компанія Смарт Груп» та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2018 року є незаконним та таким, що прийняте з порушенням встановленого законом порядку державної реєстрації права власності на нерухоме майно, або того, що документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, визнані недійсними чи скасовані (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93293349#). Звертаючись з позовом про витребування з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 на користь позивача спірної квартири, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що реєстрація відступлення права вимоги за договором іпотеки, відповідно до якого було змінено іпотекодержателя, відбулася з порушення статті 35 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» ні у КС «КС Володар», ні у ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не виникло прав іпотекодержателя відносно спірної квартири. Матеріали реєстраційної справи на спірну квартиру не містять доказів того, що право власності на спірну квартиру було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з початку 05 вересня 2018 року за КС «КС Володар», а потім 02 жовтня 2018 року за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» відповідно до процедури, визначеної статтею 35 Закону України «Про іпотеку». Не містять вони й інших доказів правомірності такої реєстрації. Тобто, право власності на спірну квартиру з початку 05 вересня 2018 року за КС «КС Володар», а потім 02 жовтня 2018 року за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» було зареєстровано безпідставно, так як право власності на цей об`єкт нерухомого майна у КС «КС Володар» та у ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не виникло. Відповідно, ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не мала права відчужувати ОСОБА_2 спірну квартиру, на яку в дійсності у неї не виникло жодних прав. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Як визначено у статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. За правилами частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. З урахуванням частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Апеляційним судом встановлено, що до звернення до суду з цим позовом, позивач ОСОБА_1 оспорив державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 02 жовтня 2018 року за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп», яке звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття її у власність на підставі договору іпотеки, та постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у справі №369/13938/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності 02 жовтня 2018 року на спірну квартиру за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» - відмовлено. З огляду на статтю 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Апеляційним судом встановлено, що до звернення до суду з цим позовом, позивач ОСОБА_1 оспорив державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки 05 вересня 2018 року за ОСОБА_2 , який придбав спірну квартиру у ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» та рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 грудня 2020 року у справі № 369/15902/18 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності 05 вересня 2018 року на спірну квартиру за ОСОБА_2 . Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» не мала права відчужувати ОСОБА_2 спірну квартиру, оскільки право власності на спірну квартиру було безпідставно зареєстровано за КС «КС Володар», а потім було безпідставно зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія Смарт груп» - 02 жовтня 2018 року, оскільки вищевказаними рішеннями судів встановлено відсутність порушень при здійсненні державної реєстрації права власності на спірну квартиру. Також, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 грудня 2020 року у справі №369/16320/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення, задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права користування квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 . Рішення суду мотивовано тим, що права відповідача ОСОБА_1 на проживання у квартирі не встановлені. Проте, новим власником квартири є позивач ОСОБА_2 і відповідно до статей 391, 406 ЦК України він має право вимагати від відповідача усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення із належної йому на праві власності квартири без надання іншого житлового приміщення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103543884). Згідно з частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Поняття преюдиційність (преюдиціальність) судового рішення безпосередньо пов`язана з конституційними нормами про: обов`язковість судового рішення (частина 2 статті 129 Конституції України) авторитет і неупередженість правосуддя (частина 3 статті 34 Конституції України). Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушеного права позивача, яке підлягає захисту та вважає, що право позивача порушене не було, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити через необґрунтованість останнього, а підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у зв`язку з цим відсутні на що суд першої інстанції уваги не звернув. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності, а тому рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 рокупідлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших правових підстав, а саме у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Муравляніка Олександра Сергійовича задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 року скасувати з ухваленням нового судового рішення. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Смарт Груп», Кредитної спілки «КС Володар» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 13 січня 2026 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська