Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/17015/24
від 19.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/17015/24 пров. № А/857/789/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючої суддіХобор Р. Б., суддів:Бруновської Н. В., Шавеля Р. М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року, що ухвалив суддя Мартинюк В.Я., у місті Львові, у справі № 380/17015/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівській області щодо відмови сформувати в Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 25675 грн. 70 коп. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН727 від 04.06.2024 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 25675 грн. 70 коп. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН 727 від 04.06.2024 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. понесених судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу. 25.11.2024 року від представника позивача надійшла заява, в якій заявниця просить виправити описку в абзаці 3 резолютивної частини рішення від 24.10.2024 року у справі №380/17015/24, замінивши із «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 25675 грн. 70 коп., згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН727 від 04.06.2024 року» на «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 25675 грн. 65 коп. згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН727 від 04.06.2024 року». Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року в задоволенні заяви відмовлено. Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що, ухвалюючи рішення від 24.10.2024 року у справі № 380/17015/24, яким задовольнив позовні вимоги повністю, не допустив жодних описок чи арифметичних помилок у його резолютивній частині. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила позивачка, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким заяву про виправлення описки задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що, суд першої інстанції допустив описку, оскільки сума збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, яку визначив суд для відшкодування, не співпадає із сумою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, яку фактично сплатила позивачка та яка вказана у відповідній квитанції. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив, що представник позивача первинно у позовній заяві просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 25675 грн. 70 коп., а не 25675 грн. 65 коп. Як наслідок, суд зазначає, що у даному випадку суд, ухвалюючи рішення від 24.10.2024 року у справі № 380/17015/24, яким задовольнив позовні вимоги повністю не допустив жодних описок чи арифметичних помилок у його резолютивній частині. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до частини 1 та 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. Тобто, правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 25675 грн. 70 коп. І саме ці позовні вимоги (в тому числі і щодо суми) розглянув суд першої інстанції. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що зазначення у судовому рішенні розміру збору на обов`язкове державне пенсійне страхування 25675 грн. 70 коп. не є опискою. Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що невідповідність вищевказаної суми розміру збору на обов`язкове державне пенсійне страхування сумі 25675 грн. 65 коп., що вказана у квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН727 від 04.06.2024 року, свідчить про те, що під час розгляду справи суд першої інстанції не в повній мірі дослідив вищевказану квитанцію, а тому не вірно встановив фактичний розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, який сплатила позивачка. З огляду на те, що не повна оцінка доказів у справі не є ні опискою, ні очевидною арифметичною помилкою, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні заяви про внесення виправлень в судове рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі № 380/17015/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. М. Шавель Н. В. Бруновська