Постанова 4856 № 600/5877/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5877/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 19 січня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправний та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 08 листопада 2024 року № 34/в, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразово грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час захисту Батьківщини; - зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , щодо призначення останньому одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час захисту Батьківщини та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки обставинам та висновків суду. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у даному випадку позивачу встановлено 25% втрати працездатності пов`язаної із захистом Батьківщини у понад тримісячний термін після звільнення, а тому він не набуває права на отримання спірної допомоги, останньому ступінь втрати професійної працездатності встановлено 02.05.2024, а дата звільнення з військової служби 27.08.2023, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. ІНФОРМАЦІЯ_1 подав додаткові пояснення до апеляційної скаргу, у яких підтримав її вимоги та зауважив, що саме дата, яка зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, є моментом виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що необхідною передумовою для визначення медико-соціальної експертної комісії ступеня втрати працездатності являється наявність документа військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювання. Таким документом є витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20.02.2024 №184, якою в тому числі постанову ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР про причинний зв`язок по довідці №329/8 від 16.02.2023 відмінено та зазначено травма, поранення, так пов`язане із захистом Батьківщини. На підставі вищевказаного протоколу, МСЕК видано довідку про ступінь втрати працездатності та підстави. При цьому, у визначений законом термін позивач не мав об`єктивної можливості звернутися до уповноваженого органу із заявою про призначення вказаної одноразової грошової допомоги. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач до 27.08.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Довідкою №1893 від 18.02.2023 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) встановлено, що 04.01.2023 позивач отримав вогнепальне осколкове поранення правої ліктьової ділянки з великим дефектом м`яких тканин. Вказану травму отримав за обставин під час артилерійського обстрілу збройними формуваннями російської федерації в районі н.п. Соледар Донецької області, при виконанні бойового завдання пов`язаного з захистом Батьківщини, з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України. Поранення не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння не перебував. Довідкою ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" ТОР від 16.02.2023 проведено медичний огляд. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після МВТ (04.01.2023). ВОСП правого передпліччя із значним дефектом м`яких тканин. Лікований оперативно (13.01.2023) ВХО вогнепальної рани правого передпліччя VAC операція (16.01.2023) Демонтаж VAC, ВХО рани правого передпліччя. Аутодермопластика. Дорсалгія. Травма, поранення, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (довідка командира частини про обставини справи не надана). 24.01.2024 під час первинного огляду МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із з проходженням військової служби. Витягом з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20.02.2024 №184, встановлено наступне. Мінно-вибухова травма (04.01.2023) солдата ОСОБА_1 , 1987 року народження, підтверджена довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1893 від 18.02.2023 в/ч НОМЕР_1 , медичними документами та довідкою ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради №329/8 від 16.02.2023: Травма, поранення: "Наслідки ушкодження ліктьового нерва із синдромом часткового порушення провідності в результаті мінно-вибухової травми в верхній третині правого передпліччя (04.01.2023), нейропатія медіального шкірного нерва передпліччя праворуч. Виражений невропатичний больовий синдром. Стан після вогнепального уламкового сліпого поранення правого передпліччя із значним дефектом м`яких тканин в результаті мінно-вибухової травми, крайового перелому верхньої третини правої ліктьової кістки (04.01.2023). ВХО вогнепальної рани правого передпліччя (13.01.2023), VAC-операції, аутодермопластики (16.01.2023). Стан після операції (06.03.2023) невролізу задньої і передньої гілок медіального шкірного нерва передпліччя в верхній третині правого передпліччя, висічення гіпертрофованих рубців на рівні правого ліктьового суглобу", - ТРАВМА, ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову ВЛК КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" Тернопільської обласної ради про причинний зв`язок по довідці №329/8 від 16.02.2023, - відмінити. Довідкою МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. З метою отримання одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності встановленої п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач звернувся до уповноважених органів, однак отримав відмову оформлену витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №34/в від 26.01.2024. Підставою для прийняття вказаного рішення слугував факт встановлення ступеня втрати працездатності внаслідок травми пов`язаної із захистом Батьківщини у понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення про відмову у здійсненні нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є протиправним та належить скасуванню, так як останнє прийняте відповідачем без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). З метою захисту порушеного права позивача слід зобов`язати комісію Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до ст.41 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (Закон №2232-ХІІ) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII. Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Відповідно до п.7 ч.2 ст.16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Згідно із ч.9 ст.16-3 Закону №2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975 (Порядок № 975). Згідно із пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Абзацом другим пункту 7 Порядку № 975 визначено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Таким чином, право звільненої з військової служби особи на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із частковою втратою працездатності обмежено: тримісячним строком для встановлення такій особі часткової втрати працездатності, що рахується з дня звільнення такої особи з військової служби; причинами отримання такою особою поранення (контузії, травми або каліцтва) або захворювання, оскільки останні повинні бути набуті особою саме під час виконання нею обов`язків військової служби. Встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову). У постановах від 23.10.2018 у справі №161/69/17 та від 12.03.2019 у справі №760/18315/16-а колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об`єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації. Верховний Суд у постанові від 08.04.2024, повертаючи справу №540/3059/20 на новий розгляд, вказав, що при розгляді подібних спорів суди повинні встановити, чи були вчинені особою всі залежні від неї дії щодо отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги. Отже, встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності відраховується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв`язку із наявністю об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом. Встановлено, що згідно із листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.04.2025 №/1/1549, документи на виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №975 були оформлені та вих.№/1/976 від 13.05.2024 направлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 для прийняття рішення стосовно її виплати, створеною там відповідною Комісією. У свою чергу, позивач на протязі десяти днів з моменту встановлення втрати працездатності надав повний пакет документів для виплати одноразової грошової допомоги. Пунктом 25 Рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №34/в від 08.11.2024 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявника звільнено з військової служби 27.08.2023 та 02.05.2024 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, позивачем вчинялися дії з метою з`ясування обставин поранення (травми) та отримання довідки медико-соціальної експертної комісії у строки, які надають право на отримання одноразової грошової допомоги, Довідка МСЕК від 02.05.2024 видана з урахуванням витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 20.02.2024 №184. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.