Постанова 4854 № 420/34939/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34939/25 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Місце ухвалення рішення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року про залишення позову без розгляду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2343 від 08.11.2024р., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550); зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Ухвалою суду від 17.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. 31.10.2025 від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що рішення Комісії № 2343 від 08.11.2024 відповідно до заявлених платником податку у позовній заяві позовних вимог не існує, не є наявним та не є діючим. Відповідно позовні вимоги Позивачем сформульовано некоректно, предмет спору відсутній. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення № 2313 від 08.11.2024 про відповідність ТОВ «СП «АФІНИ» критеріям ризиковості платника податку. В свою чергу, ТОВ «СП «АФІНИ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення 15.10.2025, тобто через 11 місяців з дня прийняття оскаржуваного рішення, а отже ТОВ «СП «АФІНИ» пропущено шестимісячний строк звернення до суду відповідно до статті 122 КАС України. Ухвалою суду від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів на підтвердження обставин, викладених в адміністративному позові, а саме оскаржуваного рішення; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та інших доказів поважності причин його пропуску. 07.11.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що оскаржуване рішення було розміщено в електронному кабінеті платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство» «АФІНИ» 08.11.2024. Відповідно до вимог п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019р. №1165, у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. На виконання п.6 Порядку №1165 позивач 26.11.2024р. звернувся до відповідача з заявою про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Однак, листом від 11.12.2024 №46335/6/15-32-18-02-06 ГУ ДПС в Одеській області проігнорувало викладені аргументи позивача та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку в електронному вигляді, за господарською операцією, яка за твердженням відповідача мала місце у період з 12.05.2024 по 08.11.2024. Будь-якої іншої (більш детальної) інформації щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення, відповідач у листі від 11.12.2024 позивачу не надав. Надалі, з метою отримання більш детальної інформації, 30.07.2025 адвокатом на адресу ГУ ДПС в Одеській області було направлено адвокатський запит, з проханням надати інформацію щодо виду господарської операції був здійснений ТОВ «СГП «АФІНИ» за період з 12.05.2024 по 08.11.2024, що за рішенням ГУ ДПС в Одеській області підпадає до п.8 критеріїв ризиковості згідно до наявної податкової інформації; зазначити конкретну дату здійснення ТОВ «СГП «АФІНИ» господарської операції (дату реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних) у періоді з 12.05.2024 по 08.11.2024, що віднесена податковим органом до критеріїв ризиковості; якими даними податкового обліку підтверджується здійснення ТОВ «СГП «АФІНИ» за період з 12.05.2024 по 08.11.2024 господарської операції згідно з кодом УКТЗУД 8432 та кодом 46.90 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова. Відповідь ГУ ДПС в Одеській області на запит адвоката була отримана 05.08.2025 та викладена у листі №35387/6/15-32-18-02-06, з якого позивачу стало відомо, що господарська операція, на підставі якої товариство було віднесено до критеріїв ризиковості, відбулася не в період з 12.05.2024 по 08.11.2024, як зазначено в оскаржуваному рішенні, а у 2023 році, що свідчить про порушення відповідачем строку прийняття рішення згідно вимог абзацу 9 п.6 Порядку №1165, і виключає право відповідача приймати відповідні рішення. Одночасно в листі №35387/6/15-32-18-02-06 від 05.08.2025р. ГУ ДПС в Одеській області запропонувало ТОВ «СГП «АФІНИ» надати документи та пояснення, які є підставою для виключення останнього з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Отримана від податкового органу додаткова інформація стала підставою для повторного звернення ТОВ «СГП «АФІНИ» до ГУ ДПС в Одеській області з заявою про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (заява від 15.08.2025р. додається до клопотання), в якій було викладено письмові поясненням та надані документи. Листом №38180/6/15-32-18-02-06 від 28.08.2025р. ГУ ДПС в Одеській області було відмовлено у заяві ТОВ «СГП «АФІНИ» та викладено аналогічну інформацію, надану податковим органом на запит адвоката. При цьому Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2343 від 08.11.2024. Таким чином, позивач вважає, що дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів з листа ГУ ДПС в Одеській області від 28.08.2025 №38180/6/15-32-18-02-06, оскільки податковий орган за наслідками повторного розгляду заяви позивача, враховуючи нові аргументи платника податку, не виключив ТОВ «СГП «АФІНИ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що є порушенням прав та законних інтересів позивача. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року позов ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою першої інстанції, ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає що суд, без аналізу п.6 Порядку №1165, зробив неправильний висновок про те, що отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на звернення товариства не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить за висновком суду про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку Позивач вказує, що дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів з листа ГУ ДПС в Одеській області від 28.08.2025р. №38180/6/15-32-18-02-06, оскільки податковий орган за наслідками повторного розгляду заяви позивача, враховуючи нові аргументи платника податку, не виключив ТОВ «СГП «АФІНИ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що є порушенням прав та законних інтересів позивача. При цьому, Рішення ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2313 від 08.11.2024р. не оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України, так як вибір права на звернення платником податків до суду або до ДПС України є виключним правом платника податків. Також зазначено, що позивач не отримував оскаржуване рішення поштою, а про обов`язковість листування між платником податку та податковим органом через електронний кабінет позивачем не було заявлено в особистому електронному кабінеті шляхом подання заяви відповідної форми. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що позивачем не наведено жодних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій представником позивача у заяві про поновлення строку звернення, а тому прийшов до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Приписами статті 122 КАС України визначено загальні (окремі для особи і органу влади) і деякі спеціальні строки звернення до суду, а нормою ст.123 КАС України - наслідки їх пропуску, що полягають у фактичному недопуску до судового розгляду спорів, за якими строк звернення до суду минув. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною четвертою цієї статті встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. За змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України). Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Разом із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. З прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/3902/2020. Колегією суддів встановлено, що 15.10.2025 р. позивач через підсистему «Електронний суд» направив до Одеського окружного адміністративного суду позов з вимогами про визнання протиправним та скасування Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2343 від 08.11.2024р., прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550) та зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «АФІНИ» (код ЄДРПОУ 33582550) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. При цьому, жодних відомостей про використання ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" процедури адміністративного оскарження вказаних рішень матеріали справи не містять. Більше того, апелянтом вказано, що Рішення ГУ ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №2313 від 08.11.2024р. не оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України, так як вибір права на звернення платником податків до суду або до ДПС України є виключним правом платника податків. Тобто, як зазначено, позивач діяв у спосіб, встановлений діючим податковим законодавством, а саме звертався з листами та надавав інформацію про безпідставність прийняття податковим органом рішення №2313 від 08.11.2024р. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. З наведеного випливає, що чинним законодавством чітко передбачено процедуру адміністративного оскарження. Зокрема, апелянт не був позбавлений можливості реалізувати своє право на адміністративне оскарження рішення №2313 від 08.11.2024 р. шляхом подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДПС України. Колегія суддів зазначає, що звернення платника з заявою про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до ГУ ДПС в Одеській області, не є процедурою адміністративного оскарження у розумінні статті 56 Податкового кодексу України. Це є зверненням платника до податкового органу із вимогою припинити порушення його прав. Наведене дає підстави стверджувати, що строк звернення до суду з адміністративним позовом становить шість місяців з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та інтересів, та встановлення наведеного факту є обов`язковим при вирішенні судом питання про дотримання позивачем такого строку. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 2313 про відповідність ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" критеріям ризиковості платника податків було прийнято 08 листопада 2024 року. Відповідно до приписів пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165), у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Отже, колегія суддів наголошує, що про існування вказаного рішення №2313 від 08.11.2024, позивач ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ", та як наслідок про порушення своїх прав суб`єктом владних повноважень внаслідок прийняття цього рішення, мало дізнатись одразу після його прийняття в електронному кабінеті системи електронного документообігу, тобто в той же день 08.11.2024. Доказів зворотнього матеріали справи не містять. Крім того, позивач самостійно зазначив в апеляційній скарзі, що оскаржуване рішення було розміщено в електронному кабінеті платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство» «АФІНИ» 08.11.2024 р. В той же час, до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування цього рішення № 2313 від 08.11.2024 позивач звернувся лише 15.10.2025 р., тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. Позивач, у даному випадку, фактично без поважних причин, своєчасно не скористався правом на судовий захист шляхом оскарження неправомірного, на його думку, рішення першого відповідача у межах визначеного законом строку. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що позивач не отримував оскаржуване рішення поштою, а про обов`язковість листування між платником податку та податковим органом через електронний кабінет позивачем не було заявлено в особистому електронному кабінеті шляхом подання заяви відповідної форми J/F1391602 з наступних підстав. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу). Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). Так, Порядок №1165 безальтернативно встановлює, що отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку відбувається через електронний кабінет. До того ж, факт отримання оскаржуваного рішення через електронний кабінет 08.11.2024 р. не заперечується позивачем. Також, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20, оскільки фактичні обставини справи наведені у зазначеному висновку Великої Палати Верховного Суду є інакшими, ніж обставини у розглядуваній справі, а тому ці висновки не можуть бути враховані судом як релевантні. Щодо доводів апелянта про те, що позивач зазначив у клопотанні про намір уточнити свої позовні вимоги шляхом виправлення номеру оскаржуваного рішення після прийняття до судового провадження. Колегія суддів враховує, що в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 06.11.2025 р. апелянт зазначав про виявлену у позовній заяві описку в номері оскаржуваного рішення, а саме: замість рішення №2313 від 08.11.2024р. позивач помилково зазначив №2343 від 08.11.2024р., з посиланням на те, що до матеріалів позовної заяви було додано дійсно оскаржуване рішення №2313 від 08.11.2024р., що свідчить про помилку, а не про наявність іншого рішення, Водночас, зазначене не є самостійною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції від 11 листопада 2025 р., враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою. З урахуванням викладеного, вказані в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "АФІНИ" залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення виготовлений 20 січня 2026 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова