Постанова 4854 № 400/8453/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/8453/25 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Час і місце ухвалення: м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю XL-ГРУПП на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю XL-ГРУПП до Південної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2025 року № UA504170/2025/000001/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 06.02.2025 року № UA504170/2025/000004, - В С Т А Н О В И Л А : ТОВ XL-ГРУПП звернулось до суду з позовом до Південної митниці, в якому просило про: 1) визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості № UA504170/2025/000001/2 від 06.02.2025; 2) визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці № UA504170/2025/000004 від 06.02.2025. В обґрунтування позовних вимог зазначається, що з метою митного оформлення товару 03.02.2025 ним було подано до Миколаївської митниці електронну митну декларацію №25UA504170000381U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою. Разом з митою декларацією, позивач подав: пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.08.2024, рахунок-платформа (Commercial invoice) IDO-OEM-2024.08.20 від 20.08.2024, сертифікат про походження товару (Cerficate of origin) 25С700990170/00022 від 06.01.2025, коносамент №245004789 від 13.11.2024, автотранспортна накладна №24713 від 31.01.2025, банківський платіжний документ №240826/000621249 від 29.08.2024, №240927/000625414 від 27.09.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01072020 від 01.07.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 08.09.2021, №3 від 12.08.2022, №4 від 20.09.2022, №5 від 12.05.2023, договір про надання послуг з митного брокера №08/03 від 08.03.2023, заява про відсутність озоноруйних речовин та фторованих парникових газів у товарах №б/н від 28.01.2025, заява про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 28.01.2025, MSDS V107 від 10.08.2017, MSDS V801 від 10.11.2017, MSDS V802 від 10.10.2017, MSDS V803 від 10.08.2017, MSDS V804 від 01.11.2017, висновок про необхідність проведення робіт щодо обов`язкової сертифікації та обов`язкової оцінки відповідності продукції від 30.01.2025 №066/0067, комерційна пропозиція від 01.08.2024. В митній декларації МД №25UA504170000381UO від 03.02.2025 заявлено митну вартість за основним методом (ціною договору). У зв`язку з отриманням повідомлення Миколаївської митниці про надання додаткових документів, позивач також надав: лист SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO., LTD від 04.02.2025 про помилку в пакувальному листі, лист ТОВ "XL-Групп" про помилку в пакуванні, довідка ТОВ " Клевер Тім" про нестрахування товару, розрахунок собівартості, копію митної декларації країни відправлення №425820240001156497 від 13.10.2024. Таким чином, позивачем були подані всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, однак відповідач протиправно скоригував митну вартість товару. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо. У вказаних рішеннях не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року в задоволенні позов Товариства з обмеженою відповідальністю XL-ГРУПП до Південної митниці відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ XL-ГРУПП, подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів була митна декларація від 22.11.2024 № UA408020/2024/57938. Водночас, посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом. Вказує, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, не надавались з причин того, що страхування не здійснювалось і це підтверджується довідками позивача № 02/6 від 04.02.2025 та ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» від 04.02.2025. Також зазначає, що з поданих до митного оформлення документів чітко вбачається відсутність додаткових витрат на пакування, маркування товару, оскільки витрати на пакування, маркування товару вже включені у ціну товару, тобто не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару Також посилається на те, що наявність чи відсутність у калькуляції певних відомостей (реквізитів), не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Звертає увагу суду на те, що висновок про якісні характеристики товару містився в сертифікаті про походження товару (Declaration of origin) 25C700990170/00022 від 06.01.2025, висновком про необхідність проведення робіт щодо обов`язкової сертифікації та обов`язкової оцінки відповідності продукції від 30.01.2025 № 066/0067, інформацією з MSDS, які надавались позивачем відповідачу. Вважає, що відповідачем не доведено існування недоліків у поданих позивачем документах ані на момент їх витребовування. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні. В свою чергу відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "XL- ГРУПП" зареєстроване в якості юридичної особи 09.11.2018, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено відповідний запис. Основними видами діяльності ТОВ "XL- ГРУПП" є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.31), технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (КВЕД 45.32), Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (КВЕД 46.18). 01.07.2020 між SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO. (Китай) (продавець) та ТОВ "XL- ГРУПП" (покупець) укладено контракт на поставку товару №01072020, пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов`язується поставити товар (автохімія) , а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар. Асортимент, кількість, ціна, загальна сума, умови поставки партії товару встановлюються у проформі-інвойсі та/або інвойсі, який є невід`ємною частиною Контракту. 08.09.2021 між SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO. (Китай) (продавець) та ТОВ "XL- ГРУПП" укладено додаткову угоду №2 до Контракту №01072020 (щодо визначення реквізитів покупця). 12.08.2022 між SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO. (Китай) (продавець) та ТОВ "XL- ГРУПП" укладено додаткову угоду №3 до Контракту №01072020 (щодо визначення умов оплати в розмірі 70% протягом 30 банківських днів з дня пред`явлення продавцем пакувального листа та/або коносамента). 20.09.2022 між SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO. (Китай) (продавець) та ТОВ "XL- ГРУПП" укладено додаткову угоду №4 до Контракту №01072020 (щодо визначення умов оплати шляхом банківського переказу в доларах США на підставі інвойсу, в розмірі та на умовах, визначених у інвойсі; щодо відвантаження товару не пізніше 30 днів з моменту отримання продавцем передоплати). 12.05.2023 між SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO. (Китай) (продавець) та ТОВ "XL- ГРУПП" укладено додаткову угоду №5 до Контракту №01072020 (щодо дії контракту з моменту його підписання та дії 6 років з дати його підписання). Пунктом 3.2 Контракту встановлено - порт загрузки - SHENZHEN. Усі витрати, пов`язані з пакуванням і фабричним маркуванням несе Продавець (п. 4.3 Контракту). 20 серпня 2024 року SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO. та ТОВ "XL- ГРУПП" узгодили Інвойс № IDO-OEM-2024.08.20 від 20.08.2024, відповідно до якого узгоджена номенклатура, ціна та кількість товару. Загальна вартість товару на умовах СPT з Шеньчжень (КИТАЙ) до Чорноморська, (України) становить 49 074,00 Доларів США. Оплата інвойсу відбулась двома переказами 26.08.2024 на суму 11 907.00 доларів США та 27.09.2024 на суму 37 167.00 доларів США. ТОВ "XL- ГРУПП" з метою митного оформлення товару, 03.02.2025 подав до Миколаївської митниці електронну митну декларацію № 25UA504170000381U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, у якій заявлено митну вартість за ціною договору та у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Разом з митною декларацією було надано пакет документів : пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 20.08.2024, рахунок-проформа (Commercial invoice) IDO-OEM-2024.08.20 від 20.08.2024, сертифікат про походження товару (Cerficate of origin) 25C700990170/00022 від 06.01.2025, коносамент (Bill of lading) № 245004789 від 13.11.2024, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 24713 від 31.01.2025, банківський платіжний документ, що стосується товару № 240826/000621249 від 26.08.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару № 240927/000625414 від 27.09.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01072020 від 01.07.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 08.09.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 12.08.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 20.09.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 12.05.2023, договір про надання послуг з митного брокера № 08/03 від 08.03.2023, заява декларанта або уповновженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про відсутність озоноруйних речовин та фторованих парникових газів у товарах № б/н від 28.01.2025, заява декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 28.01.2025, MSDS V107 від 10.08.2017, MSDS V801 від 10.11.2017, MSDS V802 від 10.10.2017, MSDS V803 від 10.08.2017, MSDS V804 від 01.11.2017, висновок про необхідність проведення робіт щодо обов`язкової сертифікації та обов`язкової оцінки відповідності продукції від 30.01.2025 № 066/0067, комерційна пропозиція від 01.08.2024, митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів № 25UA504170000381U0 від 03.02.2025. На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив, що подані документи не містили всіх даних, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, надані документи містять обґрунтовані сумніви щодо числових значень складових митної вартості товарів та місять розбіжності, запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості (пакування, фабричне маркування), а також відомості про вартість страхування, страхові документи ; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Листом від 06.02.2025 позивач повідомив відповідача про те, що згідно ст. 53 МК декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості, та витребувані митницею додаткові документи відсутні. Також позивачем надано на підтвердження митної вартості товару наявні у нього документи : лист SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO., LTD від 04.02.2025 про помилку в пакувальному листі; лист ТОВ XL-ГРУПП до митниці про помилку в пакувальному листі; довідка ТОВ КЛЕВЕР ТІМ про нестрахування товару, розрахунок собівартості, копія митної декларації країни відправлення № 425820240001156497 від 13.10.2024. 06.02.2025 Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 504170/2025/000001/2, відповідно до якого скориговано ціну за одиницю - 3,52 доларів США, загальна сума 27885,86 доларів США. Також, Миколаївською митницею 06.02.2025 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 504170/2025/000004. У рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять обґрунтовані сумніви щодо числових значень складових митної вартості та містять розбіжності, а саме: декларантом не надано бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості, використані декларантом відомості не підтверджено, в наданому документі (калькуляція) від 02.08.2024 відсутня інформація стосовно валюти одиниці виміру, технічних характеристик конкретного товару (розміри, артикул та інших характеристик визначальних для оподаткування). У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості ідентичних товарів, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не пов`язаний з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості на основі відіймання не застосовується. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 МКУ, метод визначення на основі додавання вартості не застосовується. Митна вартість грунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом вартостях. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законом за рівнем МД від 22.11.2024 №UA408020/2024/57938. Не погоджуючись з коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, то позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства. Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного. Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються порядку визначення митної вартості товарів, правомірності рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України. Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з ч.1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті. У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів. Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України). Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість. Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до митниці подано митну декларацію №25UA504170000381U0 до якої було надано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 20.08.2024, рахунок-платформа (Commercial invoice) IDO-OEM-2024.08.20 від 20.08.2024, сертифікат про походження товару (Cerficate of origin) 25С700990170/00022 від 06.01.2025, коносамент №245004789 від 13.11.2024, автотранспортна накладна №24713 від 31.01.2025, банківський платіжний документ №240826/000621249 від 29.08.2024, №240927/000625414 від 27.09.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №01072020 від 01.07.2020, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 08.09.2021, №3 від 12.08.2022, №4 від 20.09.2022, №5 від 12.05.2023, договір про надання послуг з митного брокера №08/03 від 08.03.2023, заява про відсутність озоноруйних речовин та фторованих парникових газів у товарах №б/н від 28.01.2025, заява про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 28.01.2025, MSDS V107 від 10.08.2017, MSDS V801 від 10.11.2017, MSDS V802 від 10.10.2017, MSDS V803 від 10.08.2017, MSDS V804 від 01.11.2017, висновок про необхідність проведення робіт щодо обов`язкової сертифікації та обов`язкової оцінки відповідності продукції від 30.01.2025 №066/0067, комерційна пропозиція від 01.08.2024. На етапі перевірки митної вартості, відповідач повідомив, що подані документи не містили всіх даних, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, надані документи містять обґрунтовані сумніви щодо числових значень складових митної вартості товарів та місять розбіжності, запропоновано надати: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості (пакування, фабричне маркування), а також відомості про вартість страхування, страхові документи ; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Листом від 06.02.2025 позивач повідомив відповідача про те, що згідно ст. 53 МК декларантом було надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу визначення митної вартості, та витребувані митницею додаткові документи відсутні. Також позивачем надано на підтвердження митної вартості товару наявні у нього документи : лист SHENZHEN IDO TECHNOLOGY CO., LTD від 04.02.2025 про помилку в пакувальному листі; лист ТОВ XL-ГРУПП до митниці про помилку в пакувальному листі; довідка ТОВ КЛЕВЕР ТІМ про нестрахування товару, розрахунок собівартості, копія митної декларації країни відправлення № 425820240001156497 від 13.10.2024. Водночас митним органом прийнято оскаржуване рішення, у графі 33 якого повідомлено, що у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутні документи у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, тому використані декларантом відомості не підтверджено документально, документи містять неточності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, не надано всі відомості щодо ціни товару, а саме: документи подані декларантом до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (пакування, фабричне маркування) необхідні для перевірки числового значення заявленої митної вартості, а також відомості про вартість страхування, страхові документи, передбачені п.8 ч.2 ст. 53 та, відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Декларантом не надано бухгалтерську документацію щодо оплати складових митної вартості, використані декларантом відомості не підтверджено документально; в наданому документі (калькуляція) від 02.08.2024 відсутня інформація стосовно валюти одиниці виміру, технічних характеристик конкретного товару (розміри, артикул та інших характеристик визначальних для оподаткування). Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне. Щодо посилання митного органу на відсутність страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то колегія суддів зазначає, що страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, не надавались з причин того, що страхування не здійснювалось і це підтверджується довідками № 02/6 від 04.02.2025 та ТОВ «КЛЕВЕР ТІМ» від 04.02.2025. Крім того, відповідно до інвойсу, сторони погодили умови поставки товарів СРТ- Chornomorsk. Обов`язковість страхування за договорами на умовах поставки СРТ відсутня, адже відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому, страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. Крім того, ані Контрактом ані інвойсом не передбачено, що до обов`язків сторін належить здійснення страхування вантажу. Колегія суддів зазначає, що відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. Така ж правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 320/2455/19. Отже, страхування товару не здійснювалося, а посилання митного органу в оскаржуваному рішенні на ненадання документі щодо страхування є безпідставними. Щодо відсутності бухгалтерської документації щодо оплати складових митної вартості (пакування, фабричне маркування), то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 4.3 контракту, усі витрати пов`язані з пакуванням і фабричним маркуванням несе Продавець, а отже, ці витрати не додаються повторно до ціни, що фактично була сплачена при визначені митної вартості. За таких обставин, з поданих до митного оформлення документів чітко вбачається відсутність додаткових витрат на пакування, маркування товару, оскільки витрати на пакування, маркування товару вже включені у ціну товару, тобто не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару. Щодо відсутності в калькуляціях інформації стосовно валюти одиниці виміру, то є очевидним, що валютою є долар США, оскільки за п.п. 2.3. та 2.7 Контракту валютою Контракту є Долари США. В інвойсі також валютою є долари США. При цьому, калькуляція - документ, який складається постачальником до інвойсів та позивач не має впливу на його зміст. Тобто, постачальник самостійно вирішує, які саме витрати включити до калькуляції, виходячи з фактично понесених ним видатків у зв`язку з поставкою товару позивачу. Щодо технічних характеристик конкретного товару (розміри, артикул, з камерою чи без та інших характеристик визначальних для оподаткування), то до митного оформлення був заявлений товар №2 «мастильні матеріали» за кодом УКТЗЕД 3403191000 Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД 3403191000 - це товарна категорія, що охоплює мастильні матеріали з вмiстом 70 мас.% або бiльше нафти або нафтопродуктiв, одержаних iз бiтумiнозних мiнералiв, якi не є основними компонентами, що не суперечить інформації супровідної документації. Стосовно не надання висновків про якісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованою експертною організацією, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то колегія суддів зазначає, що висновок про якісні характеристики товару містився в сертифікаті про походження товару (Declaration of origin) 25C700990170/00022 від 06.01.2025, висновком про необхідність проведення робіт щодо обов`язкової сертифікації та обов`язкової оцінки відповідності продукції від 30.01.2025 № 066/0067, інформацією з MSDS, які надавались позивачем відповідачу. В свою чергу, Митницею не надано доказів на підтвердження того, яким чином зазначені розбіжності вплинули на митну вартість та правильність обраного методу її визначення. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10 червня 2020 року по справі №1.380.2019.004752 (адміністративне провадження №К/9901/10914/20), згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Таким чином, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару, є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом. Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне. Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено за рівнем: - МД від 22.11.2024р. №UA408020/2024/57938. Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань. Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів. Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Однак, рішення про коригування митної вартості товару не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Окрім того, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору. При цьому, Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію. Таким чином, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару, є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом. Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положень Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Проте, колегія суддів вважає такі посилання митниці безпідставними, оскільки митним органом не наведено обставин та не надано доказів, яким чином документи, які були надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Окрім того, у відповідності до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.58-63 цього кодексу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 4.09.2018р. у справі за №814/2659/16, від 24.01.2019р. у справі за №804/3893/17. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Колегія суддів зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). У даному випадку Південна митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відповідно до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення. Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Посилання апелянта на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності та приймаючи рішення про коригування митної вартості, в п.33 якого вказані підстави, колегія суддів вважає хибними, оскільки відповідачем не доведено неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним. У оскаржуваному рішені відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів. Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що відповідачем не було визнано митну вартість за ціною договору, у зв`язку з тим, що подані документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: 1) позивачем не було надано документів щодо здійснення транспортного експедування, щодо включення вартості пакування та фабричного маркування до вартості товару. Також ця інформація відсутня і в калькуляції (розрахунок для виробництва товару СРТ) від 02.08.2024; 2) у калькуляції (розрахунок для виробництва товару СРТ) не зазначені валюта одиниці виміру, технічні характеристики конкретного товару (розміри, артикули та інші характеристики визначальні для визначення ціни товару); 3) копія митної декларації країни відправлення від 05.11.2024 №531620240162947212 містить розбіжності із інвойсом та проформою-інвойсом від 20.08.2024 (копія митної декларації країни відправлення містить умови поставки EXW та загальна вартість поставки складає 39689,44 USD, що не відповідає інвойсу, який містить умови поставки СРТ Chornomorsk та загальна вартість товару складає 49074,00 USD. Окремим рядком виділено вартість перевезення морським транспортом 9384 USD та загальна вартість товару без урахування вартості такого перевезення складає 39690 USD, що також не відповідає вартості товару, зазначеній в митній декларації країни відправлення на таких самих умовах поставки EXW). Окрім цього, кількість товару, зазначена у п. 2 (код 3405900000) копії митної декларації країни відправлення щодо товару у кількості 15984 шт. за ціною 0,65 USD не відповідає кількості даного товару, зазначеного в п. 2 (код 3405900000) 16000 шт. за 0,65 USD проформи-інвойсу від 20.08.2024 (на умовах EXW) та кількість товару, зазначена у п. 3 (код 34031900000) копії митної декларації країни відправлення щодо товару у кількості 19512 за ціною 0,82 USD не відповідає кількості даного товару, зазначеного в п. 3 ( код 3402200000) 19500 шт. за ціною 0,82 USD проформи-інвойсу від 20.08.2024; 3) загальна сума інвойсу, поданого до митного оформлення складає 49074 USD, 30% від цієї суми дорівнює 14722,20 USD, що не відповідає сумі 11907 USD, яка була сплачена відповідно до банківського платіжного документа №240826/000621249 від 26.08.2024 поданого до митного оформлення. Так само, 70% від суми інвойсу складає 34351,8 USD не відповідає сумі 37167 USD, що була сплачена відповідно до банківського платіжного документа №240927/000625414 від 27.09.2024; 4) дана позивачем комерційна пропозиція не містить строку дії та в ній не зазначено назва підприємства, якому ця комерційна пропозиція надається; 5) надана позивачем видаткова накладна №1516 від 17.05.2024 не має відношення да даної поставки товару, оскільки відсутня прив`язка до контракту №01072020 від 01.07.2020 та прийняття таких доводів судом першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки доводи викладені відповідачем у відзиві на позов, як підставу для коригування митної вартості товару не було зазначено в оскаржуваному рішенні, що помилково не взято до уваги судом першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що суд не можна давати оцінку підставам, які не зазначені в рішенні про коригування митної вартості, оскільки рішення має ґрунтуватися виключно на обґрунтованих підставах, визначених Митним кодексом України (МКУ), а правомірність рішення оцінюється на момент його прийняття. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постановах від 12.03.2019 у справі 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі 820/6315/15, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретні документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Так, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Перевіривши оскаржуване позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що таке не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов задоволенню. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції не правильно надано оцінку обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю XL-ГРУПП задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю XL-ГРУПП до Південної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.02.2025 року № UA504170/2025/000001/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації від 06.02.2025 року № UA504170/2025/000004 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості № UA504170/2025/000001/2 від 06.02.2025 Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці № UA504170/2025/000004 від 06.02.2025. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України Повний текст постанови складено та підписано 20 січня 2026 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова