Постанова 4852 № 160/6957/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6957/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі №160/6957/25 за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича ВП № 76342832 від 11 лютого 2025 року про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області штрафу у сумі 5100 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.10.2024 на адресу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.10.2024 про відкриття виконавчого провадження. З метою виконання вимог виконавчого документу №160/13653/22 та реалізації виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/13653/22 від 13.02.2022 для проведення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 318 260,37 грн, нарахування та виплату компенсації ПДФО 57 286,87 грн, нарахування та виплату ЄСВ 70 017,28 грн. Територіальним управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області 27.02.2024 за вихідним № 35.07-205/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, направлено листа про внесення змін до кошторису (копія додається), а саме: збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 - на суму 445564,52 грн. Відповідна інформація з додатками була надіслана 05.11.2024 за вих№35.06-749 відповідачу. Водночас, 03.03.2025 від державного виконавця була отримана постанова в рамках виконавчого провадження ВП 76342832 про накладення штрафу у сумі 5100,00грн. Позивач не погоджується з вказаною постановою, оскільки виконання рішення суду у справі №160/13653/22 потребує додаткових бюджетних асигнувань. Позивач наполягає, що вжив вичерпних заходів для вирішення питання про виконання вказаного судового рішення. За вказаних обставин постанова від 11.02.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100,00грн. є протиправною та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, просить задовольнити позов у повному обсязі. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у адміністративній справі №160/13653/22 позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р. в розмірі 30 000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022р. в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №160/13653/22 набрало законної сили 15.03.2024. 03.10.2024 судом у даній справі оформлено та видано виконавчий лист. 21.10.2024 на підставі заяви стягувача старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесв) Хоменком Д.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №76342832 з примусового виконання виконавчого листа №160/13653/22 про зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 р. в розмірі 30 000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 року. Також, у вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником - Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області, рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження, отримання якої не заперечуються сторонами. 21.10.2024 старшим державним виконавцем Хоменком Д.Ю. у виконавчому провадженні №76342832 прийняті постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника 32000,00грн. виконавчого збору. Листом-повідомленням про вжиті заходи від 05.11.2024 №35.06.-749 позивач повідомив старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесв) Хоменка Д.Ю., що з метою виконання вимог виконавчого документу № 160/13653/22 та реалізації рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/13653/22 від 13 лютого 2024 року, для проведення виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 318260,37грн, нарахування та виплату компенсації ПДФО - 57286,87грн, нарахування та виплату ЄСВ - 70017,28грн. Територіальним управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області 27.02.2024 за вихідним №35.07-205/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, направлено листа про внесення змін до кошторису, а саме: збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 - на суму 445 564,52грн. До вказаного листа позивачем долучено: лист Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 27.02.2024 №35.07-205/ССО, розрахунок потреби в коштах на виконання рішення суду № 160/13653/22. 11.02.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Хоменком Д.Ю. прийнято постанову про накладення штрафу у ВП №76342832, якою за невиконання боржником рішення суду на Територіальне управління судової охорони у Дніпропетровській області накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. Цією постановою повідомлено боржника про зобов`язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Не погодившись з постановою про накладення штрафу від 11.02.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження». Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1-1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів. Частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до частини 1 статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За правилами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, постанову про накладення на боржника штрафу державний виконавець виносить у разі невиконання боржником рішення без поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №640/9234/19, від 17.08.2020 у справі №160/4615/19. Отже, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та, які не залежали від його власного волевиявлення. З викладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19. Судом з матеріалів справи встановлено, що підставою накладення штрафу на позивача у розмірі 5100 грн, є невиконання боржником Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2022 у справі 160/13653/22. Позивач зазначає, що ним вжито всіх залежних від нього дій для повного виконання вказаного рішення суду, однак виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, а тому вимагати від нього вчинення дій, які виходять за межі його повноважень немає правових підстав. Невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань. Надаючи оцінку діям позивача суд враховує наступне. За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України. Колегія суддів приймає до уваги те, що позивачем вчинялися заходи з метою виконання рішення суду. Так, з метою виконання вимог виконавчого документу № 160/13653/22 та реалізації рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/13653/22 від 13 лютого 2024 року, для проведення виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 318 260,37 грн, нарахування та виплату компенсації ПДФО 57 286,87 грн, нарахування та виплату ЄСВ 70 017,28 грн. Територіальним управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області 27 лютого 2024 року за вихідним № 35.07-205/ССО до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, направлено листа про внесення змін до кошторису (копія додається), а саме: збільшення кошторисних призначень за КЕКВ 2800 - на суму 445 564,52 грн. (розрахунок додається). Відповідна інформація з додатками була надіслана 05.11.2024 за Вих№35.06-749 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Разом з тим, станом на теперішній час, кошторисні призначення для нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_2 визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 на виконання зазначеного рішення суду територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від Центрального органу управління Служби не отримало. Отже, рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин, що унеможливлює застосування такої міри відповідальності, як накладення державним виконавцем штрафу за невиконання судового рішення. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що внаслідок неповного з`ясування обставин та порушення норм матеріального права, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення про відмову у задоволенні позову дійшов помилкових висновків, а отже апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. З огляду на те, що залучення свідків та проведення експертиз у даній справі не здійснювалось, відсутні підстави для розподілу судових витрат між сторонами справи. Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 в адміністративній справі №160/6957/25 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення. Позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Хоменка Дмитра Юрійовича ВП № 76342832 від 11 лютого 2025 року про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області штрафу у сумі 5100 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Повний текст виготовлено 12 січня 2026 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова