Постанова 4820 № 686/37015/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/37015/25 Провадження № 33/820/100/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В. особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Свіжого О.В. потерпілої ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у відділу зв`язку «Нова пошта», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, 10.12.2025 біля 14 год. 11 хв. ОСОБА_1 , керуючи належним ОСОБА_3 транспортним засобом марки «DAF XF 460 FAR», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Вінницьке шосе в м. Хмельницькому, неподалік будинку № 1/8, рухаючись у крайній лівій смузі руху в напрямку від перехрестя з круговим рухом «ТЕМП» до м. Вінниця, в порушення вимог п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, перед перестроюванням та подальшою зміною напрямку руху з лівої у праву смугу руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_2 рухався праворуч у крайній правій смузі руху в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що він керував вантажним автомобілем «DAF XF 460 FAR», який є великогабаритним транспортним засобом. Згідно зі схемою, зіткнення відбулося під час маневру перестроювання. Потерпіла ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем «MERCEDES-BENZ», перебувала у зоні, яка для водія вантажівки є обмеженою в огляді. Вказує, що схема фіксує пошкодження лівої сторони автомобіля «MERCEDES-BENZ» та передньої правої частини автомобіля «DAF XF 460 FAR», що свідчить про те, що ОСОБА_2 намагалася здійснити випередження справа або рухалася зі швидкістю, що не дозволила йому завчасно ідентифікувати його як перешкоду, що вже виникла. Зауважує, що схема не містить даних про гальмівний шлях автомобіля «MERCEDES-BENZ», що унеможливлює встановлення швидкості його руху. Вважає, що при обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції не врахував дані про його особу, що потягло за собою необґрунтоване призначення найбільш суворого стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП. Зазначає, що він працює водієм, позбавлення права керування автоматично призведе до його звільнення, втрати єдиного джерела доходу для його сім`ї,за місцем роботи характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, позбавлення прав на 6 місяців є "цивільною смертю" для професійного водія-ветерана.Крім того, він є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_3 від 24.05.2014), захищав територіальну цілісність України. Позиції учасників судового провадження У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Свіжий О.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили їх задовольнити, з наведених в апеляційній скарзі підстав. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що визнає свою вину у вчиненні ДТП, просив не застосовувати до нього позбавлення права керування транспортними засобами, наполягав на стягненні у виді штрафу, оскільки за професією є водієм, не має іншого виду доходу, вперше притягається до адміністративної відповідальності. Потерпіла ОСОБА_2 заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду обґрунтованим та законним. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисника, потерпілу, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду просивзмінити вид стягнення, застосований судом, на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням права керувати транспортними засобами. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме статей 9 та 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Постанова суду має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно вимог статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтував свій висновок дослідженими доказами, зокрема: - письмовими поясненнями ОСОБА_1 про те, що дійсно у вказаний час та місці, керуючи вказаним транспортним засобом, рухаючись у лівій смузі руху при виконанні маневру перестроювання зі зміною напрямку руху з лівої на праву смугу руху допустив зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався праворуч у попутному напрямку в смузі руху у яку він перестроювався, з подальшим протяганням автомобіля «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 (а/с 6); - поясненнями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 про те, що дійсно у вказаний час та місці, керуючи у правій смузі руху вказаним транспортним засобом, рухаючись в напрямку м. Вінниця із дозволеною швидкістю руху, відчула сильний удар у ліву задню частину керованого нею автомобіля, від чого останній розвернуло у бокове положення відносно напрямку руху з подальшим протяганням на відстань 10-15 метрів від місця зіткнення. Потерпіла наголосила, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу марки «DAF XF 460 FAR», який допустив вказане зіткнення, на місці оформлення ДТП вів себе байдуже і зухвало як щодо самого факту завдання матеріальної шкоди так і щодо самопочуття її та її неповнолітнього сина пасажира; на її запитання щодо порядку відшкодування збитків надав відповідь, що це не його турбота, а проблема страхової компанії; по суті події і подальшої поведінки ОСОБА_1 вважає, що останній потребує відновлення навичок водія у спеціалізованому навчальному закладі; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 536801 від 10.12.2025 (а/с 1); - схемою місця ДТП та фотографіями до нього, на якій зафіксовано розташування автомобіля марки «DAF XF 460 FAR», номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 , пошкодження, які отримали ці транспортні засоби. Крім того, у додатку до схеми вказано зафіксовані зовнішні (видимі) пошкодження транспортного засобу, зокрема: на автомобілі марки «DAF XF 460 FAR», номерний знак НОМЕР_1 (пошкоджено передній бампер, права бокова підніжка, кріплення номерного знаку) та на автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 (пошкоджено ліву сторону автомобіля, ліве заднє крило, ліве дзеркало, задній лівий диск, деформація лівої стійки, ліві передні і задні двері, лівий поріг) (а/с 4, 8). Вважаю наведені докази належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Так, судом встановлено, що 10.12.2025 біля 14.11 год. ОСОБА_4 , керуючи належним ОСОБА_3 транспортним засобом марки «DAF XF 460 FAR», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Вінницьке шосе в м. Хмельницькому, неподалік будинку № 1/8, рухаючись у крайній лівій смузі руху в напрямку від перехрестя з круговим рухом «ТЕМП» до м. Вінниця, в порушення вимог п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху України, перед перестроюванням та подальшою зміною напрямку руху з лівої у праву смугу руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_2 , який під керуванням ОСОБА_2 , рухався праворуч у крайній правій смузі руху в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам справи. За вимогами п.10.3 Правил дорожнього руху, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Тобто, об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Умовами настання адміністративної відповідальності є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди. Суд детально проаналізував наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, схему місця ДТП з фотографіями, письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, покази потерпілої ОСОБА_2 та дійшов мотивованого висновку щодо наявності у ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки саме водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1, 10.3 ПДР України, перед перестроюванням та подальшою зміною напрямку руху з лівої у праву смугу руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», під керуванням водія ОСОБА_2 . Порушення ОСОБА_1 п. 10.1, 10.3 ПДР України, перебувають у причино наслідковому зв`язку з ДТП. На підставі наведеного, апеляційний суд вважає доведеним наявність причино-наслідкового зв`язку між порушеннями водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1, 10.3 ПДР та обставинами, що призвели до завдання автомобілям пошкоджень і матеріальних збитків власникам.Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають. Таким чином, апеляційні доводи апелянта про скасування постанови судді суду першої інстанціїта закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є безпідставними та спростовуються матеріалами справи та дослідженими в ході апеляційного розгляду доказами. Разом з тим, апеляційний суд вважає доводи ОСОБА_1 слушними, що суддя суду першої інстанції, маючи альтернативу вибору адміністративного стягнення, застосував найсуворіший вид стягнення, передбачений санкцією статті 124 КУпАП, а саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами. За статтею 124 КУпАП, за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі статтею 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Вважаю, що місцевий суд не врахував у повній мірі характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, а саме, ОСОБА_6 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, є учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_3 від 24.05.2014), працює водієм в ТзОВ «ІДЕН-ТРАНС», це являється єдиним джерелом його доходу. При цьому, статтею 30 КУпАП встановлено, що позбавлення права керувати транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Утім, відомості про те, що ОСОБА_1 систематично порушує Правила дорожнього руху, чи неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, відсутні. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, з дотриманням принципу індивідуалізації покарання. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008), Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір. Відтак, оскільки вказані вище обставини не були належним чином оцінені судом першої інстанції, не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень за статтею 124 КУпАП, належним чином не наведено мотивів для обрання найсуворішого адміністративного стягнення та не зазначено, з яких міркувань суд виходив при обранні такого виду стягнення, тому, у порядку статті 294 КУпАП, з урахуванням встановленого під час апеляційного розгляду, даних, що характеризують ОСОБА_1 , оскаржувана постанова підлягає зміні в частині призначеного адміністративного стягнення. Так, обираючи вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого правопорушення, яке не є суспільно небезпечним, а є необережним та полягає виключно у порушенні вимог ПДР України, без настання наслідків у виді завдання шкоди життю і здоров`ю інших осіб, ступінь вини ОСОБА_1 , який в судовому засіданні апеляційного суду повністю визнав свою провину, статус особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 є учасником бойових дій), що він працює водієм і це є єдиним джерелом доходу, а також відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність особи. На підставі викладеного, апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково, та згідно з положеннями статті 294 КУпАП, змінити постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2025 рокув частині накладення адміністративного стягнення. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді 6 місяців позбавлення права керування транспортними засобами, змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходівбюджету 21081300, призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху). В іншій частині постанову судді залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя