Постанова 4855 № 640/16841/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16841/20 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, В С Т А Н О В И В : 22.07.2020 Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (надалі - Держаудитслужба про визнання протиправним та скасування висновку відповідача про результати моніторингу процедури закупівель відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-04-13-001398-с) за предметом закупівлі ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт (виконання ремонтних робіт за об`єктом «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі з заміною зношених існуючих трубопроводів від ЦТП на вул. Луценка, буд. 9-А до ж/б на вул. Луценка, буд. 5-Б,9, 9-А (І, ІІ увід), 13, 15, 15-А та на вул. Лятошинського, 28, у м. Києві»), оголошення №UA-2020-04-13-001398-с, у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема порушення вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016 (ідентифікатор моніторингу № UA-М-2020-06-19-000002). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний висновок про порушення позивачем абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454 (далі також Порядок № 454) є протиправним, на підтвердження чого позивач надав належні документи. Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва, вказана справа надійшла 26.04.2023 на розгляд до Київського окружного адміністративного суду. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 р. у задоволені позовних вимог відмолено у повному обсязі. Приймаючі вказане рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог належними та достатніми доказами. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2025 відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після надходження справи, ухвалою від 11.09.2025 слухання справи призначено у порядку письмового провадження з 01.10.2025. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції. Слухання справи з поважних причин продовжувалось. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги зазначає наступне. Обставини встановлені судом. Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу Держаудитслужби від 22 червня 2020 № 162 «Про початок моніторингу закупівель», відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі: виконання ремонтних робіт за об`єктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі із заміною зношених існуючих трубопроводів від ЦТП на вул. Луценка, 9-А до ж/б на вул. Луценка, 5-Б, 9, 9-А (І, ІІ увід), 13, 15, 15-А на вул. Лятошинського, 28 у м. Києві». Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за № UA-2020-04-13-001398-с. Так, відповідачем було складено Висновок про результати моніторінгу закупівлі від 07.07.2020 № 563 (надалі - Висновок) (а.с.84). Згідно змісту цього Висновку, встановлено, що за результатами здійсненого моніторингу виявлено порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454 (далі також Порядок № 454). Згідно пункту 3 цього Висновку, відповідач зазначив, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом вжиття заходів передбачених частиною першою статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII). Відповідно до статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (надалі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба). Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення). Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби (далі Положення). Відповідно до пункту 1 Положення Північний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Статтею 2 Закону №2939-XII передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закону №2939-XII). Згідно частини 1 статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550). Відповідно до пункту 14 частини першоїстатті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно з ч. 1ст. 4 Закон № 922-VIII планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план). Пунктом 3 частини 2статті 4 Закон № 922-VIII передбачено, що у річному плані повинна міститися інформація, зокрема, розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі. За змістом статті 7-1 Закон № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2ст. 8 Закон № 922-VIII а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Частиною 6 статті 8 Закон № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до абзаців 2, 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку №454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Положеннями пункту 2 розділу ІІ Порядку №454 встановлено, що під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає назву предмета закупівлі за четвертою цифрою коду товару/послуги Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Цифри з четвертої по восьму Єдиного закупівельного словника можуть використовуватися для визначення окремих частин предмета закупівлі - лотів. Суд зазначає, що Єдиний закупівельний словник складається з основного словника і додаткового словника. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, що, у свою чергу, відповідають найменуванню, яке описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна. Висновки суду. Отже, спірним у цій справі є питання чи було порушення позивачем вимог абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №

454. Матеріалами справи підтверджено, що за результатами моніторингу установлено, що Замовник в річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив вид предмета закупівлі «послуги» за кодом 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, чим не дотримався вимог абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 454, через не визначення предмету закупівлі за показником четвертої цифри основного словника. Тобто, предмет закупівлі визначається за класом товару/послуги відповідно до Єдиного закупівельного словника. Окремі лоти (окремі частини предмета закупівлі) можуть найменуватися за п`ятою-восьмою цифрою Єдиного закупівельного словника, тобто містити деталізований опис товару/послуги. У межах закупівлі, щодо якої проводився моніторинг, позивач купував виконання ремонтних робіт за об`єктом: «Ремонт аварійної ділянки теплової мережі з заміною зношених існуючих трубопроводів від ЦТП на вул. Луценка, 9-А до ж/б на вул. Луценка, 5-Б, 9, 9-А (І, ІІ увід), 13, 15, 15-А та на вул. Лятошинського, 28 у м. Києві», який відповідає ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт Отже, у спірних правовідносинах закупівля позивачем вказаного товару не була поділена на лоти. Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок, що найменування предмета закупівлі мало відповідати опису товару за першими чотирма цифрами зазначеного коду, а тому він погодився із твердженням Держаудитслужби про те, що предмет закупівлі був визначений позивачем відповідно без дотримання положень абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку №

454. Апелянтом вказане не спростовано, оскільки відповідні докази не були надані. Таким чином, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході слухання справи, через що позиція апелянта не підтверджена належним, достатніми та допустимими доказами. Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Щодо решти доводів апелянта судова колегія зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 р. - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Файдюк