Постанова 4855 № 320/6919/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6919/25 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 січня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Беспалова О.О., Мельничука В.П. За участю секретаря: Мірошниченко С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року, суддя Леонтович А.М., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ежже Електрик" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, Управління державної казначейської служби України в Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішень і постанов,- У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ежже Електрик" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, Управління державної казначейської служби України в Голосіївському районі м. Києва, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89; 04.1-01-90; 04.1-01-91; 04.1-01-92; 04.1-01-93; 04.1-01-94; 04.1-01-95; 04.1-01-96; 04.1-01-97; 04.1-01-98; 04.1-01-99; 04.1-01-100; - визнати протиправними та скасувати Постанови Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року №№ 1/4833; 2/4833; 3/4833; 4/4833; 5/4833; 6/4833; 7/4833; 8/4833; 9/4833; 10/4833; 11/4833; 12/4833; - стягнути з державного бюджету на користь позивача протиправно стягнуті кошти у розмірі 1182528,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийняті без належних на те підстав, оскільки на момент їх прийняття всі виявлені недоліки було усунено, що підтверджується матеріалами перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. Також позивач стверджує, що вчасно повідомив відповідача про приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, а тому дії відповідача щодо проведення перевірки стану виконання рішень та прийняття оскаржуваних Постанов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року №№ 1/4833; 2/4833; 3/4833; 4/4833; 5/4833; 6/4833; 7/4833; 8/4833; 9/4833; 10/4833; 11/4833; 12/4833 є незаконними. Крім цього, позивач зазначає про порушення відповідачем порядку проведення перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-89 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-90 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-91 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-92 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-93 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-94 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-95 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-96 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-97 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-98 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-99 - скасовано. Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-100 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 1/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 2/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 3/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 4/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 5/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 6/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 7/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 8/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 9/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 10/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 11/4833 - скасовано. Постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року № 12/4833 - скасовано. Стягнуто з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» (ЄДРПОУ: 41983734; Фактична/юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, офіс 43) протиправно стягнуті кошти у розмірі 1182528,00 грн (один мільйон сто вісімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять вісім грн 00 копійок). Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» (ЄДРПОУ: 41983734; Фактична/юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Степана Рудницького, 6-Д, офіс 43) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (ЄДРПОУ: 40414833; 03151, м. Київ, вул. Волининська,12) судовий збір у розмірі 18328,00 грн (вісімнадцять тисяч триста двадцять вісім грн 00 коп.). Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області проведено перевірку характеристик світлодіодних ламп ТМ «Violux», за результатами якої складено акт №0000003, у якому зафіксовано невідповідність продукції вимогам технічних регламентів. Оскільки постачальником зазначеної продукції значилося ТОВ «ЛЕП», матеріали перевірки були передані до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області. 26 січня 2024 року за результатами перевірки характеристик продукції у ТОВ «ЛЕП» складено акт №2, у якому задокументовано відсутність на упаковці обов`язкової інформації щодо циклів вмикання та часу розігрівання. У зв`язку з цим 29 січня 2024 року прийнято вісім рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №7-14. Імпортеру продукції - ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» - було поставлено вимогу про тимчасову заборону реалізації та приведення продукції у відповідність до вимог законодавства. Після отримання повідомлення від ТОВ «ЛЕП» імпортер оперативно вжив заходів для усунення недоліків. 14 лютого 2024 року ГУ ДПСС у Тернопільській області прийняло рішення №29- 36 про скасування обмежувальних заходів, визнавши їх виконаними повністю та результативно. На підставі матеріалів цієї перевірки та з метою перевірки імпортера за місцем провадження діяльності, Держпродспоживслужбою в м. Києві видано наказ від 14.02.2024 № Н-149/05/02, яким призначено проведення позапланового заходу державного ринкового нагляду щодо ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК». У межах його виконання упродовж лютого-червня 2024 року проведено шість перевірок, за результатами яких складено акти №159/12, №160/13, №161/14, №162/15, №1085/92 та №1567/149. За результатами перших чотирьох перевірок відповідачем 01 березня 2024 року винесено 12 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-01-89 - №04.1-01-100 щодо тієї ж продукції, яка раніше вже була перевірена, виправлена і стосовно якої попередні заходи були скасовані. Також було прийнято рішення про накладення штрафів за результатами цих перевірок (№21/4833 - №24/4833), загальна сума яких склала 204 000,00 грн. Позивач ці штрафи не оскаржував і сплатив добровільно. У результаті повторної перевірки 08 травня 2024 року (акт №1085/92) стосовно нових артикулів, зокрема 821410, відповідач прийняв два рішення №04.1-01-200, №201 про тимчасову заборону реалізації та приведення продукції у відповідність. Повідомлення про їх виконання надано 26 липня 2024 року, і 30 липня 2024 року рішенням №04.01-02-61 ці заходи були скасовані як виконані повністю та результативно. Натомість щодо рішень від 01.03.2024 №89- 100 позивач у встановлений строк - 02.09.2024 - надіслав повідомлення про виконання заходів, що підтверджується вхідними номерами реєстрації в відповідача. Додаткові повідомлення були подані 23.12.2024 (№1/2312) та 16.01.2025 року з повним пакетом підтверджувальних документів. Попри це, відповідач виніс 09.01.2025 року постанови №1/4833 - №12/4833 про накладення адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 1 020 000,00 грн. При цьому ще 30.12.2024 року рішенням №04.1-03-50 було офіційно подовжено строк виконання заходів до 20.01.2025, а вже 20.01.2025 року прийнято рішення №04.1-02-4 про їх скасування у зв`язку з повним і результативним виконанням. Не погоджуючись із рішеннями відповідача від 09.01.2025 року про накладення штрафів у загальному розмірі 1 020 000,00 грн, ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» звернулось до суду з адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2735-VI (із змінами) (далі також Закон №2735-VI). Згідно зі статтею 1 Закону № 2735-VI встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами; орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду); державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд. Статтею 3 Закону №2735-VІ встановлено, що законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів. Згідно із статтею 4 Закону №2735-VІ метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам. Відповідно до пунктів 3, 17 частини 1 статті 5 Закону №2735-VІ основними принципами ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб`єктом господарювання того самого порушення. Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2735-VІ обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 33 Закону №2735-VІ рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень митних органів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону. Частиною 5 статті 33 Закону №2735-VІ встановлено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування. Відповідно до частин 11, 15 статті 33 Закону №2735-VІ до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам. У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення. Так, пунктом 17 Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1407, передбачено, що у разі коли за результатами оцінки ризику встановлено, що продукція становить високий рівень загрози, органи ринкового нагляду вживають обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до статей 30-31 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником та/або розповсюджувачем заходи є недостатніми для усунення невідповідності продукції встановленим вимогам. Частиною 2 статті 34 Закону №2735-VІ передбачено, що суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 34 Закону №2735-VІ у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення. Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку. У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів (частина восьма статті 34 Закону №2735-VІ). Частиною 1 статті 44 Закону №2735-VІ встановлено, що відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України. Пунктом 2 частини 4статті 44 Закону №2735-VI передбачено,що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів. Частиною 7 статті 44 Закону №2735-VI передбачено, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення, у разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом. Як убачається із матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції в основі винесення оскаржуваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, основоположним має бути доведений та зафіксований факт невідповідності продукції встановленим вимогам та/або формальної невідповідності на момент здійснення перевірки характеристик продукції та складання акту перевірки характеристик продукції. При цьому, в основі винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу є невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачено відповідальність п. 2 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу за невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, за що передбачено відповідальність п. 3 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Так, ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві на підставі даних, отриманих з Національної інформаційної системи ринкового нагляду, про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам, виявлену Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕП», здійснило за ланцюгом постачання чотири позапланових перевірки ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» як особи, відповідальної за введення продукції в обіг. Відповідачем складено Акт перевірки характеристик продукції від 15.02.2024 №159/12; Акт перевірки характеристик продукції від 16.02.2024 №160/13; Акт перевірки характеристик продукції від 22.02.2024 №161/14; Акт перевірки характеристик продукції від 23.02.2024 №162/15. Водночас, як зазначає позивач, під час вищезазначених перевірок зразки продукції не перевірялись та не оглядались. Даний факт відповідачем не заперечується. Разом з тим, відповідачем зазначно, що факт відсутності продукції у позивача не скасовує попередньо встановленого порушення, задокументованого Головним управлінням в Закарпатській області (Акт перевірки характеристик продукції від 30.11.2023 року №0000003) та Головним управлінням в Тернопільській області (Акт перевірки характеристик продукції від 04.01.2024 року №5). Крім цього, відповідач зауважив, що в огляді безпосередньо самої продукції не було потреби, оскільки під час проведення перевірки характеристик продукції та складанні вищезазначених актів перевірялась технічна документація позивача. Також відповідач вказав, що орган ринкового нагляду не був зобов`язаний перевіряти наявність знака відповідності технічним регламентам, а також етикетки та маркування продукції. Матеріали справи свідчать, що позивач не заперечує того, що перед введенням продукції в обіг не наніс на світлодіодні лампи TM «Violux», технічну інформацію про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу та час розігрівання лампи до 60% повної світлової віддачі (якщо менше 1 секунди може позначатися, як «миттєве повне світло»), чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 3 додатка 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затв. постановою КМУ 14.08.2019 р. № 734 та п. 30 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів від 03.10.2018 р. № 804, за що поніс відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". При цьому, позивач зазначив, що спільно з ТОВ «ЛЕП» привів продукцію у відповідність до встановлених вимог, що підтверджується Рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 14.02.2024 року №29 - №36 про скасування попередніх Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.01.2024р. №7 - №14. Так, відповідно до вимог ч. 12 ст. 23 Закону №2735-VI, після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідач при здійсненні заходів ринкового нагляду щодо ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» керувався даними, отриманими виключно з Національної інформаційної системи ринкового нагляду, оскільки місцезнаходження продукції, її кількість, а також послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції не встановлював. Таким чином, позивач усунув виявлені порушення, привів продукцію у відповідність до встановлених вимог, що підтверджується Рішеннями Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 14.02.2024 року №29 - №36 про скасування попередніх Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 29.01.2024 р. №7 - №14. Окрім того, відповідачем у ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» не виявлено аналогічної продукції, що перевірялась Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області, а Акти перевірок характеристик продукції від 15.02.2024 №159/12; 16.02.2024 №160/13; 22.02.2024 №161/14; 23.02.2024 №162/15 складено на підставі інформації, отриманої з Національної інформаційної системи ринкового нагляду. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, заходи реагування у вигляді оскаржуваних Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-89 - 04.1-01-100 не були пропорційними та обґрунтованими, а тому не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування. При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-90; №04.1-01-92; №04.1-01-97; №04.1-01-100 відповідачем зазначено, що під час здійснення перевірки характеристик продукції не надано протоколів випробувань або розрахунків щодо підтвердження відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 734 та Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804, чим порушено Додаток 4 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. №

804. Так, Технічний регламент щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804, встановлює систему для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів з метою забезпечення вільного руху таких продуктів на ринку України; Технічний регламент розроблено на основі Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/125/ЄС від 21 жовтня 2009 р., що встановлює систему для визначення вимог з екодизайну, що застосовується до енергоспоживчих продуктів. Пунктом 22 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804, встановлено, що процедури оцінки відповідності, що застосовуються, визначаються в технічних регламентах щодо встановлення вимог до екодизайну за типами продуктів, які повинні давати виробникам право вибору між процедурою внутрішнього контролю дизайну, викладеною в додатку 3, та процедурою системи управління для оцінки відповідності, викладеною в додатку

4. Пунктом 5 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 734 встановлено, що оцінка відповідності ламп не спрямованого випромінення вимогам цього Технічного регламенту здійснюється шляхом застосування процедуривнутрішнього контролю дизайну або процедури системи управління для оцінкивідповідності, наведених відповідно в додатках 3 і 4 до Технічного регламентущодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2678). У відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено, що вибір тієї чи іншої процедури оцінки відповідності залежить від конкретного виду продукції та вимог, встановлених у спеціальних технічних регламентах щодо певних типів продукції. При цьому відповідач також відзначив, що внутрішній контроль дизайну є недостатньою та неповною процедурою оцінки відповідності. Доказів вищенаведених доводів відповідач суду не надав. Водночас, право вибору між процедурою внутрішнього контролю дизайну чи процедурою системи управління для оцінки відповідності, гарантується, як загальними вимогами, встановленими Технічним регламентом щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, постановою КМУ від 03.10.2018 р. № 804 так і спеціальними вимогами на конкретний вид продукції, встановленими п. 5 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп не спрямованого випромінення, постановою КМУ від 14.08.2019 р. №

734. Отже, вимоги відповідача, викладенні у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024р. №04.1-01-90; №04.1-01-92; №04.1-01-97; №04.1-01-100 про усунення формальної невідповідності шляхом оцінки відповідності за процедурою системи управління для оцінки відповідності, викладеною в додатку 4 порушують права позивача, гарантовані вищевказаними Технічними регламентами. Таким чином, посилання відповідача у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №04.1-01-90; №04.1-01-92; №04.1-01-97; №04.1-01-100 на порушення вимог Додатку 4 Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, постановою КМУ від 03.10.2018 р. № 804, є незаконним та таким, що порушує права позивача у виборі процедури оцінки відповідності продукції, а таму вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Щодо постанов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення штрафу від 09.01.2025 року №№ 1/4833; 2/4833; 3/4833; 4/4833; 5/4833; 6/4833; 7/4833; 8/4833; 9/4833; 10/4833; 11/4833; 12/4833, колегія суддів зазначає наступне. Так, підставою для прийняття оскаржуваних постанов про накладення штрафу є невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за що передбачено відповідальність п. 2 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу за невиконання позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, за що передбачено відповідальність п. 3 ч. 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Щодо невиконання рішень про тимчасову заборону надання продукції на ринку, з системного аналізу правових норм, викладених у статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», то як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідальність за таке правопорушення Законом не передбачена. Разом з тим, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №173 від 29.01.2021. Згідно із змістом форми 8, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Водночас, у Рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів про тимчасову заборону надання продукції на ринку від 01.03.2024р. №04.1-01-91; №04.1-01-94; №04.1-01-96; №04.1-01-99у графі "зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання" зазначено лише - вжити заходів щодо нанесення на упаковку продукції інформації про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу; час розігрівання лампи до 60% повної світлової віддачі (якщо менше 1 секунди може позначатися, як «миттєве повне світло»). В Акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26 грудня 2024 року № 3518-668/178 відповідачем зафіксовано, що вищевказані Рішення є невиконаними, не можуть бути визнаними результативними, оскільки суб`єктом господарювання не надано підтверджуючої інформації про вжиття заходів щодо обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, та взаємодії в ланцюгу з розповсюджувачами продукції щодо припинення пропонування, демонстрування та реалізації продукції до приведення її у відповідність до встановлених вимог Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї. Таким чином, класифікація та опис встановленого порушення в Акті перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178 жодним чином не узгоджується з приписами, зазначеними у самих Рішеннях. Разом з тим, можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган ринкового нагляду несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення, саме в рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а не в будь-якому іншому документі. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду. При цьому, відповідачем всупереч вимогам до оформлення таких рішень не визначено конкретних способів усунення виявлених порушень. Відповідач при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів обмежився вказівкою на загальний засадничий порядок усунення виявлених порушень без зазначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою саме обмеження надання продукції на ринку. Зазначене, свідчить про недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов`язок державного органу діяти в належний і якомога послідовний спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права. Так, частиною 7 статті 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: обґрунтування підстав прийняття такого рішення; конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; строк виконання рішення; способи, суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; строк повідомлення відповідним. Як убачається зі змісту рішень ГУ Держпродспоживслужби в Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-01-91; №04.1-01-94; №04.1-01-96; №04.1-01-99 від 01.03.2024, вони не містять переліку дій, які мав виконати позивач з метою виконання рішень про тимчасову заборону надання продукції на ринку. На виконання оскаржуваних Рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89; 04.1-01-90; 04.1-01-91; 04.1-01-92; 04.1-01-93; 04.1-01-94; 04.1-01-95; 04.1-01-96; 04.1-01-97; 04.1-01-98; 04.1-01-99; 04.1-01-100 подав повідомлення про їх виконання 02.09.2024 року, що підтверджується відповідними доказами. Відповідач дану інформацію не спростовує. При цьому, слід зазначити, що вищезазначені повідомлення про виконання рішень оформлювались і подавались відповідачу у такому ж порядку і в такий самий спосіб, як і Повідомлення ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» від 26.07.2024 року про виконання Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.05.2024 року №04.1-01-200 -

201. Згідно аргументації позивача, форма і зміст Повідомлень про виконання оскаржуваних Рішень Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89; 04.1-01-90; 04.1-01-91; 04.1-01-92; 04.1-01-93; 04.1-01-94; 04.1-01-95; 04.1-01-96; 04.1-01-97; 04.1-01-98; 04.1-01-99; 04.1-01-100 є аналогічною повідомленням позивача від 26.07.2024 року про виконання Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.05.2024 року №04.1-01-200 - 201, які визнано відповідачем виконаними та результативними. Проте, всупереч принципам правової визначеності та послідовності, за результатами перевірки стану виконання Рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 01.03.2024 р. №№04.1-01-89 - 100, що зафіксовано в Акті перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178, відповідач зробив висновки, що зазначені рішення позивачем не виконано, визнано не результативними. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що Акт перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178, складено за результатами повторної перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Під час попередньої, виїзної перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідачем складено Акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №2647-489/73 (зазначений письмовий доказ надано суду відповідачем в додатках до відзиву на позовну заяву у вигляді першої з трьох сторінок Акту перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №2647-489/73 (без дати складання акту, без підписів посадових осіб, що складали акт). Разом з цим, відповідачем зазначено, що згідно Направлення на проведення перевірки від 12.09.2024 р. №489-2647, перевірка не була проведена по причині відсутності представника суб`єкта господарювання за юридичною адресою ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК». Крім цього, відповідач зазначив, що згідно направлення від 12.09.2024 року №489-2647 мала проводитись повторна перевірка стану виконання рішення за місцезнаходженням органу ринкового нагляду, проте документального підтвердження цьому не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Згідно з вимогами ст. 34 Закону №2735, з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб`єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів. Суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення. У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб`єктом господарювання такого рішення. Перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку. Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. № 1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (надалі Порядок № 1017). Згідно п. 10 Порядку №1017, Перевірка стану виконання рішення проводиться органом ринкового нагляду відповідно до вимог, установлених статтею 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" Виїзна перевірка стану виконання рішення проводиться у разі, коли інформація, що міститься в документах (їх копіях), додатково поданих суб`єктом господарювання на вимогу органу ринкового нагляду, є недостатньою для підтвердження факту результативності виконання рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності такої інформації. Згідно п. 6 Порядку №1017, орган ринкового нагляду на підставі повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення оформляє довідку про результати аналізу виконання рішення. У відповідності до п. 8 Порядку №1017, перевірка стану виконання рішення починається не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, а в разі неподання суб`єктом господарювання такого повідомлення в установлений строк - не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня настання такого строку. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду і державного контролю продукції» від19.04.2019 № 667, затверджено в тому числі, типову форму Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Так, відповідачем не надано доказів, що перед здійсненням виїзної перевірки, що проводилась згідно Направлення на проведення перевірки від 12.09.2024 №489-2647, ним надавалась вимога про надання додаткових документів на виконання оспорюваних рішень. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази про здійснення аналізу повідомлень про виконання рішень та висновків про результативність виконання рішень. Також відповідачем не оформлювались довідки про результати аналізу виконання рішення. Разом з тим, як зауважено судом першої інстанції, доказів проведення перевірки за Направленням від 12.09.2024 року №489-2647 на виконання Наказу від 12.09.2024 року №2647, відповідачем до суду надано не було. Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що наступну перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідач здійснив 26.12.2024 року. Результати перевірки оформлено Актом перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.12.2024 року № 3518-668/178 та протоколами про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 26.12.2024 року № 161 - 172. 09.01.2025 року на підставі вищевказаних Акту та протоколів, відповідачем прийнято дванадцять оскаржуваних постанов про накладення штрафу № 1/4833 - №12/4833. Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушено терміни проведення перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Так, статтею 34 Закону №2735, так і пунктом 8 Порядку №1017 визначено, що перевірка стану виконання рішення починається не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, а в разі неподання суб`єктом господарювання такого повідомлення в установлений строк - не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня настання такого строку. Отже, після закінчення десятиденного терміну з дня надходження до органу ринкового нагляду повідомлення про його виконання, відповідач має повноваження здійснювати моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів. Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувані рішення та постанови відносно ТОВ «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» прийняті відповідачем з порушенням принципу пропорційності, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані, а тому є протправними та підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог в частині стягнення з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» протиправно стягнутих коштів у розмірі 1182528,00 грн, то колегія суддів вважає, що вони є передчасними та не підлягають задоволенню. Зокрема, позивач безпідставно поєднав ці вимоги з вимогами про визнанання протиправними та скасуваня рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанов про накладення штрафу, а тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з державного бюджету на користь позивача протиправно стягнутих коштів у розмірі 1182528,00 грн, як передчасно заявлених. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що зазначена сума була стягнута відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Водночас, у разі скасування оскаржуваних рішень, стягнуті кошти підлягають поверненню відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 45 Бюджетного кодексу України та відповідного Порядку повернення коштів. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині прийнято з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в частині стягнення з державного бюджету на користь позивача протиправно стягнутих коштів з ухваленням в цій частині нового судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У решті рішення суду слід залишити без змін. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року скасувати в частині стягнення з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЖЖЕ ЕЛЕКТРИК» протиправно стягнутих коштів у розмірі 1182528,00 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Беспалов О.О. Мельничук В.П. Повний текст виготовлено: 19 січня 2026 року.