LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/5840/24

від 16.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №280/5840/24 - залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5840/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Білак С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №280/5840/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (надалі відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якій позивач просив суд: - скасувати Наказ ГУНП у Запорізькій області №819 від 06.06.2024 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у формі звільнення, а також прийнятий на його основі Наказ №419о/с від 07.06.2024 та поновити позивача на службі в поліції з 07.06.2024; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на службі в поліції; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07.06.2024 по день постанови судового рішення по справі, без урахування обов`язкових податків та зборів; 4) звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця, без урахування обов`язкових податків та зборів. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено у повному обсязі. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 в адміністративній справі №280/5840/24 залишено без змін. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року відмовилено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; залишено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 в силі; у стягненні з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судових витрат відмовлено. Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу, прийняти нову, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 року по справі № 306/1674/24 спростовано вину ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно, постанову Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 року по справі № 306/1674/24 вважає нововиявленими обставинами, яка є підставою для задоволення його клопотання та перегляд судового рішення згідно ст. 361 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено у повному обсязі. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд суд вважав вчинене позивачем правопорушення щодо не виходу на службу 06.06.2024 без поважних причин, невиконанні наказу відповідача та неприбутті до підрозділу поліції за сигналом «НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА» достатнім для можливості застосувати відповідачем такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. За наведених обставин, суд першої інстанції не встановив підстав та обставин для скасування наказу ГУНП в Запорізькій області від 06.06.2024 за №891 «Про застосування дисциплінарних стягнень» та наказу ГУНП в Запорізькій області від 07.06.2024 за №416о/с «По особовому складу» у частині позивача. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 10 грудня 2024 року підтримав позицію суду першої інстанції та зазначив, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00). Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (постанова Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №810/2073/16року). Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції врахувала, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання. Аналогічні висновки містять в постановах ВС від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 22.03.2019 у справі 804/676/18, від 22.11.2019 у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 № 2240/2329/16. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстнції дійшла висновку, що позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Закону України "Про Національну поліцію", а отже своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді звільнення зі служби. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року у справі № 306/1674/24 апеляційну скаргу адвоката Піскарьова А.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволено; постанову судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 27 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, - скасовано; закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Позивач, вважаючи постанову Закарпатського апеляційного суду 04 серпня 2025 року у справі № 306/1674/24 нововиявленою обставиною для перегляду рішення у справі № 280/5840/24, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із відповідною заявою. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 у справі №306/1674/24 не може бути відповідно до п.1, п.3 ч.2 ст.361 КАС України підставою для скасування рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24. Наявність постанови Закарпатського апеляційного суду від 04.08.2025 у справі №306/1674/24 не свідчить про не вчинення позивачем дій, які є не сумісними з проходженням служби у поліції. Надані позивачем документи не спростовують встановлених обставин викладених в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №280/5840/24. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам процесуального права та фактичним обставинам справи, є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного. Статтею 361 КАС України встановлено підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами За змістом ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (пункти 1, 2 частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України). Надаючи тлумачення наведеним нормам, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2022 справа №9901/400/20 висловила правову позицію про те, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам адміністративного процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Колегія суддів враховує, що підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про скасування наказів ГУНП у Запорізькій області №819 від 06.06.2024 та №419о/с від 07.06.2024 слугували висновки про допущення позивачем порушень службової дисципліни. Водночас, позивач у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами наполягає необхідності врахування висновків постанови Закарпатського апеляційного суду 04 серпня 2025 року у справі № 306/1674/24, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Проте, висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення щодо порушення правил перетину кордону не спростовує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про порушення позивачем службової дисципліни, що, у свою чергу і було підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №280/5840/24 за нововиявленими обставинам. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №280/5840/24 - залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №280/5840/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя Ю. В. Дурасова суддя С.В. Білак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»