LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/14674/25

від 19.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №520/14674/25 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2026 р. Справа № 520/14674/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) у справі №520/14674/25 за позовом ОСОБА_1 до Тимчасово виконуючої обов`язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області Харіної Олени Василівни , Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини Олександра Олександровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив: - визнати протиправною дію начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області повідомлення ОСОБА_2 про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстрованого як Р-810, такою, що порушила вимоги ч.3 ст.53-2 Закону України Про запобігання корупції та права заявника на конфіденційність, які гарантовані йому ст.53-5 Закону України Про запобігання корупції; - визнати протиправною дію т. в. о. начальника ВП №3 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області О. Харіної щодо організації розгляду Повідомлення ОСОБА_2 про корупцію Р-810 від 03.04.2025 року у підконтрольному їй підрозділі, таким що порушило його права на конфіденційність, що гарантовані ОСОБА_1 ст.53-5 Закону України Про запобігання корупції на підставі ч.1 ст.249 КАС України та ч.3 ст.53-5 Закону України Про запобігання корупції постановити окрему ухвалу, яку направити голові НП України для притягнення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідальності за розкриття конфіденційної інформації про ОСОБА_1 ; - зобов`язати начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину розглянути повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстроване як Р-810 відповідно вимог ч.3 ст.53-2 Закону України Про запобігання корупції; - зобов`язати т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну повернути ОСОБА_5 на розгляд повідомлення ОСОБА_1 про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України, як Р-810. - зобов`язати т.в.о. начальника ВП №3 ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області О. Харіну : знищити всю інформацію, яка ідентифікує особу позивача що подала повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-810; відібрати від всіх осіб, яким стало відомо про подання ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України, як Р-810 підписку про нерозголошення інформацію про його особу, копію якої направити ОСОБА_1 ; надати особисту підписку про нерозголошення інформацію про особу позивача, про подання ОСОБА_1 повідомлення про корупцію від 03.04.2025 року, зареєстроване в 7 управлінні ДСР НП України як Р-810, копію якої направити ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позов залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, суперечність висновків суду судовій практиці, що призвело до неправильного вирішення справи, просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити його вимоги. Зазначає, що законодавством чітко визначено порядок розгляду повідомлення щодо порушення посадовими особами Закону України "Про запобігання корупції" і пересилання такого повідомлення іншій особі не допускається. Вказує, що відповідачем, в порушення вимог вказаного Закону, протиправно направлено його повідомлення до відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області, а іншим відповідачем замість повернення такого повідомлення первісному відповідачу, здійснено розгляд останнього, порушивши тим самим також приписи цього ж Закону. Начальник 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина О.О. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 . Тимчасово виконуючий обов`язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області Харіна О.В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, заперечуючи проти доводів позивача, вважаючи їх необґрунтованими, просила відмовити у задоволенні вимог скаржника. Відповідно до ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 03.04.2025 позивач звернувся до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із повідомленням про порушення антикорупційного законодавства, в якому просив вирішити питання про притягнення Височанського селищного голову ОСОБА_6 до відповідальності за порушення ним вимог фінансового контролю. За результатами розгляду вказаного повідомлення, листом начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.04.2025 (вих.№42923-2025) повідомлено позивача про не встановлення ознак складу вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Зазначено, що співробітниками Управління внесено відомості до інформаційно - комунікаційної системи ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про адміністративне правопорушення та інші події Управління, а також направлено його повідомлення від 03.04.2025 вх.№Р-810 до Відділу поліції №3 ХРУП №1 (Харківське ВП) Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення. Листом Тимчасово виконуючої обов`язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області від 30.04.2025 повідомлено позивача про те, що його повідомлення про порушення антикорупційного законодавства зареєстровано в матеріал ІКС "ІПН НПУ" №7617 від 11.04.2025 та проведено перевірку. Зазначено, що під час проведення перевірки складу адміністративного чи кримінального правопорушення не встановлено, у зв`язку з чим прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення та списання матеріалів ІКС "ІПН НПУ" №7617 від 11.04.2025 до справи згідно Законом України "Про звернення громадян". Позивач, вважаючи протиправними дії начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини щодо пересилання до ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області повідомлення ОСОБА_2 про корупцію від 03.04.2025; а також протиправними дії т. в. о. начальника ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області О. Харіної щодо організації розгляду повідомлення ОСОБА_2 про корупцію Р-810 від 03.04.2025 у підконтрольному їй підрозділі, звернувся до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив, з відсутності порушень прав позивача у спірних правовідносинах з боку відповідачів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.1 ст.1 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року від №1700-VII (далі по тексту - Закон №1700-VII) викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання; Відповідно до ч.1 ст.53-1 Закону №1700-VII державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в ч.2 ст.62 цього Закону, зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону. Згідно з п.2 ч.2 ст.53-1 Закону №1700-VII при використанні особами будь-яких інших способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо) їм гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання. Згідно приписів ч.3 ст.53-2 Закону №1700-VII у разі якщо під час попереднього розгляду повідомлення встановлено, що воно не відповідає вимогам цього Закону, його подальший розгляд здійснюється у порядку, визначеному для розгляду звернень громадян, про що інформується особа, яка здійснила повідомлення. Щодо дій відповідача стосовно пересилання до ВП №3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області повідомлення позивача про корупцію від 03.04.2025 , зареєстрованого як Р-810. Судом встановлено, що 03.04.2025 позивач звернувся до 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України із повідомленням про порушення антикорупційного законодавства, в якому просив вирішити питання про притягнення Височанського селищного голову ОСОБА_6 до передбаченої законом відповідальності за порушення ним вимог фінансового контролю (а.с.5). Листом 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 07.04.2025 №41828-2025 повідомлено позивача про те, що відповідно до вимог ст.53-1 Закону №1700-VII інформацію про вчинені корупційні правопорушення, яка зазначена у його повідомленнях внесено до Єдиного порталу повідомлень викривачів за унікальними ідентифікаторами АСВ43693901249, ВАВ43691976612, ВАА43694119111, САА43694211192, АВВ43694368957, ВАС43692549361, ВСВ43694722643, АСВ43690962518, ССА43690633336, АВВ43689973756, АСА43689110148, ВСА43693608618, ВСА3691459595. За результатами перевірки інформації викладеній в повідомлені від 03.04.2025 вх.№Р-810, співробітниками відповідача складено довідку від 09.04.2025 , в якій зазначено про відсутність складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією в діях Височанського селищного голови ОСОБА_6 . Листом начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 10.04.2025 (вих.№42923-2025) повідомлено позивача про не встановлення ознак складу вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Зазначено, що співробітниками Управління внесено відомості до інформаційно - комунікаційної системи ведення єдиного обліку заяв і повідомлень про адміністративне правопорушення та інші події Управління, а також направлено його повідомлення від 03.04.2025 вх.№Р-810 до Відділу поліції №3 ХРУП №1 (Харківське ВП) Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції, проведення перевірки та прийняття рішення. Отже, оскільки під час попереднього розгляду повідомлення позивача встановлено, що останнє не відповідає вимогам вказаного Закону №1700-VII, відповідачем обґрунтовано, в межах наданих йому повноважень, повідомлено позивача, що його подальший розгляд буде здійснюватися в порядку, визначеному для розгляду звернень громадян. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно правомірності дій відповідача (начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухини О.О.) щодо надсилання звернення позивача для подальшого розгляду в органи поліції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності наведених вище висновків суду. Щодо дій відповідача по розгляду повідомлення ОСОБА_2 від 03.04.2025. Судом встановлено, що 11.04.2025 від 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області надійшли матеріали перевірки за повідомленням ОСОБА_1 щодо можливого вчинення правопорушень у сфері професійної та службової діяльності з боку селищного голови. Матеріали перевірки за повідомленням ОСОБА_1 направлені до Відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області для розгляду в межах компетенції та прийняття рішення відповідно до вимог ст.214 КПК України, що вбачається з супровідного листа. Згідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Отже, уповноважена службова особа була зобов`язана прийняти і зареєструвати повідомлення ОСОБА_1 , ознайомитись із ним та даними які в ньому зазначені. Окрім того, оскільки повідомлення про порушення антикорупційного законодавства ОСОБА_1 прийняте та зареєстроване - воно повинно було бути розглянуте відповідно до ст.214 КПК України. Згідно матеріалів, які надійшли від 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, серед інших, був присутній рапорт начальника 6-го відділу (протидії корупції) вказаного управління згідно якого, за результатами розгляду фактів, викладених у повідомленні не встановлено ознак вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено відсутність протиправних дій відповідачів. Щодо порушення права викривача на конфіденційність, що гарантовані йому ст.53-5 Закону №1700-VII. Відповідно до ч.1 ст.53-5 Закону №1700-VII заборонено розкривати інформацію про особу викривача, його близьких осіб або інші дані, які можуть ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, третім особам, які не залучаються до розгляду, перевірки та/або розслідування повідомлених ним фактів, а також особам, дій або бездіяльності яких стосуються повідомлені ним факти, крім випадків, установлених законом. Згідно з п. 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» №1502-1X від 01.06.2021 до початку роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідно до цього Закону: повідомлення приймаються через канали та розглядаються в порядку, які діяли до прийняття нього Закону; підтвердження або не підтвердження статусу викривача здійснюються суб`єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення. Законом №1700-VII «Про запобігання корупції» визначені вимоги щодо віднесення особи до викривача корупції, гарантії захисту викривачів. Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону №1700-VII до повноважень Національного агентства належать, зокрема, надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту і інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів. Відповідні роз`яснення НАЗК розміщені за адресою в мережі Інтернет (https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/), в яких, зокрема, визначено відмінності між викривачем і заявником, вимоги та порядок надання інформації пов`язаної з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, які розділяються на такі ознаки: - Закон №1700-VII встановлює вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути: трудова і професійна діяльність - тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи, господарська діяльність, громадська діяльність, наукова діяльність, проходженням служби чи навчання, участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання. - викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: місце вчинення правопорушення, час його вчинення, особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину. Викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені Законом №1700-УІІ способи, а саме: внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших правопорушень цього Закону - способи захищеного повідомлення інформації викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу, юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу, а так само до органу вищого рівня, уповноважена особа якого здійснює контроль за дотриманням антикорупційного законодавства на підвідомчих підприємствах, в установах та організаціях; зовнішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону - шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об`єднання, професійні спілки тощо; регулярні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень - способи захищеного (у тому числі анонімного) повідомлення інформації викривачем органам прокуратури. Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентству з питань запобігання корупції. Також в роз`ясненнях НАЗК зазначається, що наявність статусу викривача може підтверджуватись документами про здійснення ним повідомлення. Такими документами можуть бути копія: 1) відповіді органу, юридичної особи публічного права, юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача; 2) листа органу, юридичної особи публічного права, (юридичної особи, зазначеної в ч. 2 ст. 62 Закону) про результати попередньої перевірки повідомлення; 3) повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача (відповідно до вимог ч.9 ст.214 КПК України); 4) повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (відповідно до вимог ч.5 ст.257 КУпАП). Наявність статусу викривача в особи у зв`язку із здійсненим нею повідомленням можуть підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами. Відповідного письмового документа НАЗК щодо статусу ОСОБА_1 матеріали справи не містять. На момент перенаправлення повідомлення для розгляду підстав нерозголошення інформації про особу позивача не було, оскільки він не надав документу про визнання його викривачем, а також такі документи не були отримані разом із надісланими документами від 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, а тому вимоги конфіденційності на нього не розповсюджувались. Враховуючи, що за наслідками розгляду справи судом не встановлено протиправність дій відповідачів, відсутні підстави постановляння окремої ухвали та направлення її голові НП України для притягнення відповідача (Тимчасово виконуючої обов`язки начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції в Харківській області ОСОБА_7 ) до відповідальності за розкриття конфіденційної інформації про ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає, що у ході судового розгляду не встановлено порушень прав позивача з боку відповідачів. Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведені висновки, колегія суддів вважає, що відповідачами доведено (доказано) правомірність власних дій, що є предметом оскарження у даній справі. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та правомірно відмовив у задоволенні вимог позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 у справі №520/14674/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»