Ухвала КАС ВС № 440/3589/18

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 15 січня 2026 року м. Київ справа №440/3589/18 адміністративне провадження № К/990/2080/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Рибачука А.І. та Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №440/3589/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до адміністративного суду з позовом до Міського голови міста Кременчука Полтавської області Малецького Віталія Олексійовича, Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - Управління соціального захисту населення), в якому просила: - визнати протиправними та скасувати розпорядження: першого заступника міського голови Кременчуцької міської ради Калашніка В.В. від 10 квітня 2014 року №107-Р «Про закінчення опалювального періоду 2013-2014 років в м. Кременчуці» та від 10 квітня 2014 року №108-Р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10 квітня 2014 року №107-Р»; Секретаря Кременчуцької міської ради Івко В.М. від 15 жовтня 2014 року №296-Р «Про початок опалювального періоду 2014-2015 років», від 10 квітня 2015 року №99-Р «Про закінчення опалювального періоду 2014-2015 років в м. Кременчуці», від 09 жовтня 2015 року №283-Р «Про початок опалювального періоду 2015-2016 років для житлових будинків, квартир з індивідуальним газовим опаленням та інших споживачів», від 28 жовтня 2015 року №307-Р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 09 жовтня 2015 року №283-Р»; Міського голови Кременчуцької міської ради Малецького В.О. від 07 квітня 2016 року №129-Р «Про закінчення опалювального періоду 2015-2016 років в м. Кременчуці», від 11 жовтня 2016 року №323-Р «Про початок опалювального періоду 2016-2017 років для житлових будинків та інших споживачів з центральним опаленням», від 31 березня 2017 року №98-Р «Про закінчення опалювального періоду 2016-2017 років в м. Кременчуці», від 18 жовтня 2017 року №307-Р «Про початок опалювального періоду 2017-2018 років для житлових будинків та інших споживачів з централізованим опаленням» та від 06 квітня 2018 року №110-Р «Про закінчення опалювального періоду 2017-2018 року в м. Кременчуці»; - визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення щодо здійснення перерахунку призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період: з 01 лютого 2013 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 649,32 грн, з 01 жовтня 2013 року по 30 квітня 2014 року - 1431,20 грн, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року - 3628,67 грн, з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року - 3484,45 грн, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року - 2258,71 грн; - зобов`язати Управління соціального захисту населення здійснити нарахування призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та доплатити за період: з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 649,32 грн, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року - 1431,20 грн, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року - 3628,67 грн, з 10 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року - 3484,45 грн, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року - 2258,71 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_1 оскаржила таке рішення в апеляційному порядку. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2019 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано розпорядження: першого заступника Міського голови Кременчуцької міської ради Калашніка В.В. від 10 квітня 2014 року №107-Р «Про закінчення опалювального періоду 2013-2014 років в м. Кременчуці» та від 10 квітня 2014 року №108-Р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 10 квітня 2014 року №107-Р»; Секретаря Кременчуцької міської ради Івко В.М. від 15 жовтня 2014 року №296-Р «Про початок опалювального періоду 2014-2015 років», від 10 квітня 2015 року №99-Р «Про закінчення опалювального періоду 2014-2015 років в м. Кременчуці», від 09 жовтня 2015 року №283-Р «Про початок опалювального періоду 2015-2016 років для житлових будинків, квартир з індивідуальним газовим опаленням та інших споживачів», від 28 жовтня 2015 року №307-Р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 09 жовтня 2015 року №283-Р»; Міського голови Кременчуцької міської ради Малецького В.О. від 07 квітня 2016 року №129-Р «Про закінчення опалювального періоду 2015-2016 років в м. Кременчуці», від 11 жовтня 2016 року №323-Р «Про початок опалювального періоду 2016-2017 років для житлових будинків та інших споживачів з центральним опаленням», від 31 березня 2017 року №98-Р «Про закінчення опалювального періоду 2016-2017 років в м. Кременчуці», від 18 жовтня 2017 року №307-Р «Про початок опалювального періоду 2017-2018 років для житлових будинків та інших споживачів з централізованим опаленням» та від 06 квітня 2018 року №110-Р «Про закінчення опалювального періоду 2017-2018 року в м. Кременчуці». Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення щодо здійснення перерахунку призначеної ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у бік зменшення за період: з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення здійснити нарахування ОСОБА_1 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період: з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, з 01 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року, з 01 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року, з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2017 року, з 01 жовтня 2017 року по 30 квітня 2018 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. 24 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про виправлення описки в рішенні від 11 січня 2019 року у справі №440/3589/18 в частині зазначення загальної суми недоплати субсидії за 2013 - 2018 роки загалом у розмірі 13645,31 грн, зазначивши, що правильною є сума 11452,35 грн. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі №440/3589/18. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору. Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_1 25 грудня 2025 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За змістом приписів частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Тобто особи, які беруть участь у справі, у тому разі, якщо вони не погоджуються з ухваленими (постановленими) судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє касаційне оскарження тільки у визначених законом випадках. Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Законодавцем визначено вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, серед яких відсутня ухвала про залишення апеляційної скарги без руху. За таких обставин Суд вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції, якою залишено апеляційну скаргу без руху, не може бути предметом касаційного оскарження. Враховуючи викладене Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню. Аналогічна позиція щодо відсутності підстав для здійснення касаційного перегляду ухвал суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 22 листопада 2021 року у справі №420/16363/21, від 10 липня 2023 року у справі №160/660/23, від 12 червня 2024 року у справі №560/3949/24. Керуючись статтями 294, 328, 333 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №440/3589/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Міського голови міста Кременчука Малецького Віталія Олексійовича про визнання протиправними та скасування розпоряджень, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк Судді А.І. Рибачук О.П. Стародуб