Ухвала КАС ВС № 260/1196/24

УХВАЛА 15 січня 2026 року м. Київ справа №260/1196/24 адміністративне провадження №К/990/2047/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №260/1196/24 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до Берегівської районної військової адміністрації, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, в особі голови комісії з припинення Терлецької Нелі Вікторівни, треті особи - Виноградівська державна нотаріальна контора, ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, в особі голови комісії з припинення Терлецької Нелі Вікторівни, треті особи - Виноградівська державна нотаріальна контора, ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, у якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Берегівської районної державної адміністрації - Берегівської районної військової адміністрації Закарпатської області та Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області в особі Голови комісії з припинення Терлецької Нелі Вікторівни, що виразилась у відмові припинити обтяження, реєстраційний номер обтяження 10315169, у вигляді заборони на нерухоме майно, стосовно земельної ділянки площею 0,55 га, кадастровий номер 2121284100:01:005:0002, що розташована у безпосередній близькості до автодороги у напрямку в`їзду на територію України з території Румунії МАПП "Дякове" за межами Пийтерфолвівської сільської ради у контурі 363, належної ПАТ "Закарпатнафтопродукт Мукачево", на вимогу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі О.В. в межах виконавчого провадження ВП №70930955; - зобов`язати Берегівську районну державну адміністрацію - Берегівську районну військову адміністрацію Закарпатської області та Виноградівську районну державну адміністрацію Закарпатської області в особі Голови комісії з припинення Терлецької Нелі Вікторівни припинити чинність обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 10315169, земельної ділянки площею 0,55 га, кадастровий номер 2121284100:01:005:0002, що розташована у безпосередній близькості до автодороги у напрямку в`їзду на територію України з території Румунії МАПП "Дякове" за межами Пийтерфолвівської сільської ради у контурі 363, шляхом подання до Виноградівської державної нотаріальної контори відповідної заяви на припинення вказаного обтяження. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. 13.01.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк", в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає таке. Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 09.12.2025 та 16.12.2025 складено її повний текст. Касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» - 13.01.2026, тобто в межах строку на касаційне оскарження судових рішень. Разом із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання щодо поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу направлено до Верховного Суду в межах строку на касаційне оскарження та у зв`язку із зазначене вказане клопотання не підлягає розгляду. Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Втім, перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав). Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити таке. Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами загального позовного провадження. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". За змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження. Всупереч вимогам встановленим пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України позивач не зазначає підставу касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу. Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження. Некоректне (помилкове) зазначення підстав касаційного оскарження або їх зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, та некоректне зазначення судових рішень, що оскаржуються, може унеможливити в подальшому її розгляд. Водночас касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, зазначене не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пунктам 3, 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній некоректно визначено підстави, передбачені статтею 328 КАС України та не конкретизовано рішення, що оскаржуються. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій необхідно конкретизувати підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) у відповідності до вимог передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України. На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 у справі №260/1196/24 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" до Берегівської районної військової адміністрації, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області, в особі голови комісії з припинення Терлецької Нелі Вікторівни, треті особи - Виноградівська державна нотаріальна контора, ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", Приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання: - уточненої касаційної скарги із зазначенням обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Судді С.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій