Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/5005/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5005/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 15 січня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити ді, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. 15.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 22 січня 2025 року № 154750010867 відмовило в задоволенні заяви позивача щодо призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу на посадах, що дають право на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій. В рішенні зазначено, що згідно довідки № 6 від 14.01.2025 ОСОБА_1 працює на посаді вчителя початкових класів Новоградівської гімназії з 08.09.2003 по теперішній час. Однак згідно із записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач прийнята на посаду педагога-організатора з 08.09.2003, з 01.09.2005 - переведена на посаду вчителя трудового навчання, з 01.09.2006 - звільнена за власним бажанням. З 01.09.2006 по 31.08.2011 ОСОБА_1 працювала в Новоградівському ДНЗ, а з 01.09.2011 переведена на посаду вчителя початкових класів Новоградівської ЗОШ. Також в рішенні зазначено, що можливо зарахувати до стажу, як працівника освіти, період роботи в Червонополянській середній школі з 20.09.1993 по 31.05.1996, але за умови підтвердження довідкою періодів перебування останньої у відпустках без збереження заробітної плати. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 14.04.2025 повідомило, що в документах електронної пенсійної справи наявна довідка від 15.03.2024 №15, видана комунальною державною установою "Притобійська основна середня школа відділу освіти району Беімета Майліна" управління освіти Акімату Костанайської області Республіки Казахстан, про те, що ОСОБА_1 дійсно має трудовий стаж роботи вчителем початкових класів у восьмирічній школі №119 станції Притобільська Цілинна залізниця у період з 15 серпня 1983 року по 25 листопада 1992 року. Стаж роботи позивача на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років становить 27 років 7 місяців 7 днів (до спеціального стажу зараховані періоди роботи з 15.08.1983 по 31.12.1991 та з 08.09.2003 по 29.02.2024). Згідно п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок № 1191). Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років". Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Пунктом 7 Порядку №1191 встановлено, що виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати. В постанові від 15.06.2022 року у справі №200/854/19-а Верховний Суд зазначив, що норму пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: - станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; - пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили); - станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах. З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 22.01.2025 відмовило позивачу у призначенні та виплаті грошової допомоги, встановленої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, у зв`язку з відсутністю спеціального стажу тривалістю 30 років. При цьому відповідачем до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення грошової допомоги, не зараховано період роботи з 20.09.1993 по 31.05.1996 та період навчання з 01.09.1979 по 25.06.1983. Суд зазначає, що згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Згідно із записами трудової книжки від 15.08.1983 серії НОМЕР_1 позивач з 20.09.1993 по 31.05.1996 працювала вчителем німецької мови у Червонополянській середній школі. Суд зазначає, що зміст Розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі - Постанова №909) в частині «Найменування закладів і установ» містить зазначення «Середні загальноосвітні навчальні заклади і школи-інтернати всіх типів найменувань, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні, художні й спортивні школи», а в частині «Найменування посад» містить зазначення вчителі, викладачі, педагоги, тощо. В рішенні про відмову у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідач, зокрема, зазначив, що можливо зарахувати до стажу, як працівника освіти, період роботи в Червонополянській середній школі з 20.09.1993 по 31.05.1996, але за умови підтвердження довідкою періодів перебування останньої у відпустках без збереження заробітної плати. Суд зазначає, що за статтею 62 Закону №1788-XII та пунктами 1, 2 Порядку №637 підтвердження права на призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється відповідно до записів у трудових книжках працівників, а в разі їх відсутності - іншими документами, виданими за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача протягом спірного періоду. Чинне законодавство не містить жодних прямих застережень щодо покладення на особу, яка звертається за отриманням грошової допомоги, обов`язку надавати довідки, яким б підтверджувався той факт, що ця особа не перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Крім того, Порядком №1191 не передбачено виключення з періодів роботи періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати. Суд зазначає, що під час перебування у короткотермінових відпустках без збереження заробітної плати так чи інакше працівник продовжує перебувати у трудових відносинах із роботодавцем, зазначені періоди мають бути включені до спеціального страхового стажу, тому правові підстави для виключення цих періодів із спеціального стажу відсутні. Відтак, до спеціального стажу ОСОБА_1 необхідно зарахувати період роботи з 20.09.1993 по 31.05.1996. Щодо не зарахування до спеціального стажу періоду навчання з 01.09.1979 по 25.06.1983 у Целіноградському педагогічному училищі, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Як встановлено судом, відповідно до диплому серії НОМЕР_2 в період з 01.09.1979 по 25.06.1983 позивач навчалася в Целіноградському педагогічному училищі та здобула кваліфікацію вчитель початкових класів. Після закінчення навчання позивача, згідно із записом №1 у трудовій книжці, 15 серпня 1983 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду вчителя початкових класів у восьмирічній школі №119 станції Притобільська Цілинна залізниця. Таким чином, перерва між днем закінчення навчання та днем прийняття на роботу за здобутою спеціальністю не перевищує трьох місяців. У зв`язку з цим, період навчання з 1 вересня 1979 року по 25 червня 1983 року також має бути зарахований позивачу до спеціального стажу. Таким чином, з урахуванням періоду роботи з 20.09.1993 по 31.05.1996 та періоду навчання з 01.09.1979 по 25.06.1983, спеціальний страховий стаж позивача становить понад 30 років. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивач відповідає необхідним умовам для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.01.2025 № 154750010867 є протиправним та підлягає скасуванню. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.