Постанова Київський апеляційний суд № 755/12089/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2026 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 755/12089/24 номер провадження №22-ц/824/1145/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» - Тимошенка Олександра Олександровича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року /суддя Яровенко Н.О./ у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець Баталін Сергій Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню. Просила суд визнати виконавчий напис нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 6371,37 грн., яка була списана з рахунку позивача приватним виконавцем Баталіним С.С. в рамках виконавчого провадження на виконання виконавчого напису №84931. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в розмірі 47 243,36 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 суму безпідставно набутих коштів у розмірі 6 371 гривню 37 копійок. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір за подання позову у розмірі 2422,40 грн. /а.с. 50-54/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» - Тимошенко О.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення в частині стягнення 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення про відмову в стягненні цих витрат; стягнути з позивача на користь відповідача 2906,88 грн витрат судового збору. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що позивачем не надано належних доказів реального понесення витрат на правничу допомогу; договір №1 від 10.05.2024 не містить умов щодо порядку обчислення гонорару; в Акті прийому-передачі послуг від 14.06.2024 відсутні відомості про час, витрачений адвокатом, та ставку за годину; окремі дії (ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження) не є видами адвокатської діяльності за ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; розмір 8000 грн є завищеним та неспівмірним зі складністю справи (спрощене позовне провадження, малозначна справа немайнового характеру), обсягом робіт, часом та значенням справи відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України; гонорар підлягає сплаті лише після набрання рішенням законної сили незалежно від результату. Посилається на ч.ч. 2-6 ст. 137, ч. 3 ст. 141 ЦПК України, ст.ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», практику ЄСПЛ («East/West Alliance Limited проти України»), постанови Великої Палати ВС (від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц) та ВС (від 07.09.2020 у справі №910/4201/19 тощо). Позивач та треті особи про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не зверталися. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції переглядається в частині його оскарження. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що позивач в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав 1) Договір про надання адвокатських послуг від 10 травня 2024 року, укладений між Адвокатом Іванченко Іваном Вікторовичем та ОСОБА_1 ; 2) додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 1 від 10.05.2024 року ; 3) акт надання послуг від 14.06.2024. Обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, які зазначені в акті приймання - передачі наданих послуг становить 8 000 грн. Постановляючи оскаржене судове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції вірно керувався ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України про те, що розмір витрат визначається за договором та на підставі доказів обсягу послуг і їх вартості; ч. 3 ст. 141 ЦПК України про те, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами; ч. 4 ст. 137 ЦПК України про критерії співмірності витрат (складність справи, час, обсяг робіт, значення справи). Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що надані договір, додаток та акт підтверджують обсяг і вартість послуг у сумі 8000 грн, розмір яких є розумним та співмірним з урахуванням наданих послуг (підготовка позову тощо), необхідності захисту прав позивача у справі про визнання напису нечинним, а обов`язок доведення неспівмірності покладено на сторону, яка заперечує (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки надані позивачем документи є достатніми для підтвердження витрат; відсутність детальної погодинної ставки не є підставою для відмови у стягненні, якщо розмір співмірний критеріям ч. 4 ст. 137 ЦПК України; справа, незважаючи на малозначність, має значення для позивача; апелянт не довів неспівмірність витрат. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та ґрунтуються на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» - Тимошенка Олександра Олександровича на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: