Постанова Київський апеляційний суд № 758/3014/24

справа № 758/3014/24 головуючий у суді І інстанції Захарчук С.С. провадження № 22-ц/824/15881/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 24 грудня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Фінагеєва В.О., суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А., за участю секретаря Надточий К.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу, ухвалене під головуванням судді Захарчук С.С. у м. Києві, повний текст рішення складене 07 серпня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 13427, вчинений 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості у розмірі 14 387,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис № 13427, відповідно до якого стягнуто з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» суму заборгованості у розмірі 14 387,45 грн. 19 лютого 2021 року на підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Терлеєвим І.М. було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 про стягнення з нього заборгованості у розмірі 14 387,45 грн. Разом з тим, зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» не було надано документів, які можуть слугувати доказом безспірності розміру його грошових вимог до боржника, сума заборгованості не є безспірною, нотаріус не перевірив безспірність заборгованості. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогута ухвалити нове рішення в цій частині яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що висновок суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу з підстав відсутності документально підтверджених витрат позивача є необґрунтованим та суперечить висновкам Верховного Суду, який неодноразово вказував, що до понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування, так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн. стороною позивача надано до суду Договір про надання правової (правничої) допомоги № 100/24-Ц від 06 березня 2024 року, Опис наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 100/24-11 від 06 березня 2024 року, Ордер адвоката Кожем`яченко В. В. від 11 березня 2024 року Серія AІ №1909559; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4881/10 від 31.05.2012 року. Зокрема 11 березня 2024 року між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Кожем`яченком В.В. укладено Договір про надання правничої допомоги №100/24-Ц. Пунктом 3.5 Договору передбачено, що за надання правової допомоги (правничої) допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату фіксовану суму гонорару у розмірі 15 000,00 грн. Пунктом 3.5.2. Договору передбачено, що зафіксована у договорі сума гонорару адвоката не змінюється через збільшення обсягів витраченого часу адвоката. В пункті 3.7 Договору сторони визначили, що гонорар сплачується клієнтом на протязі 30 діб після закінчення виконавчого провадження на підставі відповідного рішення суду про визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково виходячи з наступного. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Відмовляючи в задоволені вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми витрат, понесених на правову допомогу, не зазначено час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), правових підстав для задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу немає. Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України). За умовами частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частинами 1- 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано: договір про надання професійної правничої допомоги № 100/24-11, укладений 06 березня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Кожем`яченко В.В., за змістом якого за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату фіксовану суму гонорару в розмірі 15 000.00 грн. ( п.3.5); опис наданих послуг до Договору про надання правової/правничої допомоги №100/24-Ц від 18 березня 2024 року; копію ордеру на надання правничої (правової допомоги) Серія АІ № 1909559 від 11 березня 2024року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4881/10 У постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Верховний Суд у Постанові від 20 липня 2021 року (справа № 922/2604/20) навів позицію, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності. З огляду на наведене та з урахуванням того, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтвердженні достатніми, належними та допустимими доказами, зокрема, позивачем не надано акту прийому-передачі виконаних робіт, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для стягнення цих витрат відсутні. Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та відмовив в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу з мотивів, що представником позивача не надано суду обґрунтованого розрахунку суми витрат, понесених на правову допомогу, не зазначено час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно п.3.5 Договору клієнт сплачує адвокату фіксовану суму гонорару в розмірі 15 000,00 грн., що свідчить про відсутність у позивача обов`язку надавати розрахунок вартості кожної послуги з зазначенням часу витраченого адвокатом для надання вказаних послуг. За таких обставин суд першої інстанції дійшов по суті вірного висновку про відсутність підстав до задоволення заяви, однак при цьому керувався невірними мотивами, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до зміни судового рішення. На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року в оскаржуваній частині змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій оскаржуваній частині рішення Подільського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Фінагеєв В.О. Судді Кашперська Т.Ц. Яворський М.А.