Постанова 4824 № 758/2768/25

Головуючий у суді першої інстанції: Казмиренко Л.В П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа № 758/2768/25 провадження № 33/824/3876/2025 15 серпня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Халупко В`ячеславом Михайловичем, на постанову Подільського районного суду міста Києва від 6 червня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: Постановою Подільського районного суду міста Києва від 06.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу та стягненням в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. Згідно із постановою судді, 15.02.2025 о 00 год. 00 хв. в м. Київ, вул. І.Виговського,14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів, неприродня блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився на місці зупинки у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчиненого повторно протягом року. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити та поновити йому строк на оскарження постанови. В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови зазначає, що оскаржувана постанова опублікована в ЄДРСР 13.06.2025. ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, В.П. копію постанови також не отримував, а дізнався про її існування з ЄДРСР його захисник Халупко В. М. В апеляційній скарзі просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вказав, що ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, порушення процедури огляду. Окрім того ОСОБА_1 пройшов самостійно огляд на наявність наркотичної речовини, результат - негативний. Однак суд першої інстанції проігнорував цей доказ. Також зазначив, що відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вважає, що оскаржувана постанова не містить обґрунтування інкримінування ОСОБА_1 саме ч.2 ст. 130 КУпАП. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 6 червня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, у зв`язку з наступним. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне. Судом досліджено наявні в справі письмові докази та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247539 від 15.02.2025; даними направлення на огляд водія від 15.02.2025, о 10 год. 40 хв до КНП "КМНКЛ "Соціотерапія", в якому зазначено що у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість рухів, неприродна блідість обличчя; даними постанови серії ЕНА №4078664 від 15.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП; даними відеозапису, що міститься на компакт-диску з бодікамери працівника поліції, початок запису диску - 15 лютого 2025 року о 10:24, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль марки "Volkswagen Touareg", д.н.з. НОМЕР_1 . О 10:27 у зв`язку з виявленням ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній відмовився. Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності його вини наявними в матеріалах справи доказами, що підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного. Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. До того ж з відеозапису вбачається, що на відеозаписі не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Поведінка водія на відеозаписі свідчила про те, що останній свідомо відмовився від проходження такого огляду. Доводи апеляційної скарги щодо не роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 його прав спростовуються оригіналом протоколу серії ЕПР1 №247539 від 15.02.2025, де в п. 13 наявний підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав та обов`язків передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП . Також апелянт посилається на те, що до суду першої інстанції надано лабораторні дослідження з медичної лабораторії «Діла», якими підтверджується відсутність в організмі ОСОБА_1 з наркотичних речовин. Проте такий довій суд також не приймає, оскільки згідно вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Тобто, такий огляд повинен проводитись не пізніше двох годин з моменту виявлення ознак сп`яніння у особи та у присутності поліцейського. Результати досліджень надані ОСОБА_1 датовані 21.02.2025, тобто на 7 день після зупинки його ТЗ 15.02.2025 та без дотримання вимог ст. 266 КУпАП. Відтак судом першої інстанції правомірно не взято до уваги результати такого дослідження. Положеннями ст. 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними і спростовуються наявною в матеріалах справи постановою серії ЕНА №4078664 від 15.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та не доведені належними доказами. Також суд звертає увагу, що постановою Подільського районного суду міста Києва від 19 листопада 2024 року, яка набрала законної сили 30 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 06 червня 2025 року розглянуто повторне вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого диспозицією ст. 130 КУпАП. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини. У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається. Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. З урахуванням викладеного, суд дійшов Подільського районного суду міста Києва від 06.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 6 червня 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 6 червня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О.І. Шкоріна