Постанова 4824 № 758/8416/22

Справа № 758/8416/22 Головуючий в суді І інстанції Ікорська Є.С. Провадження № 33/824/3933/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року у адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі в розмірі 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Суд першої інстанції виходив з того, що 28.08.2022 року о 00:40 год. за адресою: пр. Свободи, 6, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf Plus», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку зі згоди водія проводився на місці, за допомогою технічного приладу Drager ARMF-0330, у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). Проба позитивна - 1,04 проміле, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП. Одночасно апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що він 03 листопада 2022 року подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції в межах десятиденного строку апеляційного оскарження, однак постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року його апеляційну скаргу повернуто. Разом з тим, він повторно звернувся із апеляційною скаргою 28 листопада 2022 року, через що, вважає, що строк на апеляційне оскарження ним був пропущений з поважних причин. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує зокрема на те, що матеріалами справи не підтверджено, що він керував транспортним засобом, крім того, вказує, що поліцейські не роз`яснили йому права та не відсторонили його від керування транспортним засобом, що вказує на невідповідність дій поліцейських процедурі оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. При цьому, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року, на думку суду, є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята судом 24 жовтня 2022 року, а відтак десятиденний строк на апеляційне оскарження закінчувався 03 листопада 2022 року. 03 листопада 2022 року ОСОБА_1 , тобто в межах десятиденного строку апеляційного оскарження, подав апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року, однак постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року його апеляційну скаргу повернуто. Разом з тим, він повторно звернувся із апеляційною скаргою 28 листопада 2022 року, через що, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними. Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153308, 28.08.2022 року о 00:40 год. за адресою: пр. Свободи, 6, м. Київ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf Plus», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку зі згоди водія проводився на місці, за допомогою технічного приладу Drager ARMF-0330, у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук). Проба позитивна - 1,04 проміле, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних пояснень чи заперечень ОСОБА_1 протокол не містить. З роздруківки технічного засобу «Драгер» щодо тестування на алкоголь, яка підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на момент зупинки автомобіля працівниками поліції, вбачається, що показник вмісту алкоголю становить 1,04 ‰, також роздруківка містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення та згоду з результатами тестування. У матеріалах справи також міститься акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається проходження ОСОБА_1 тестування на стан алкогольного сп`яніння із результатом 1,04 проміле, в якому ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив згоду з результатами тестування. Також із наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери №467221 співробітника патрульної поліції, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на приладі «Драгер», на що він погодився, при цьому співробітниками патрульної поліції було перевірено цілісність приладу та здійснено контрольний забір повітря, після цього ОСОБА_1 пройшов огляд на приладі «Драгер», який показав результат вмісту алкоголю 1,04 ‰, що було зафіксовано на відеокамеру. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Слід також зазначити, що відповідно до положень п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння показали, що вміст алкоголю в крові перевищує 0,2 проміле й становить 1,04 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 153308 від 28.08.2022 року, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення; результатом тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат тесту позитивний (1,04 проміле); актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом оцінюються судом критично, позаяк вказане не знайшло свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю доказів наявними в матеріалах справи, а саме тим, що ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не заперечував факт керування транспортним засобом. Доводи апелянта про невідповідність дій поліцейських процедурі оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: Я.С. Мельник