Постанова 4823 № 750/14571/25
від 14.01.2026 ·Справа № 750/14571/25 Головуючий у 1 інстанції Сапон А.В. Провадження № 33/4823/64/26 Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 січня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Бредюка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2025 року, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн. Як встановив суд, 09 жовтня 2025 року о 14 год. 36 хв., по пр. Миру, 126-А в м. Чернігові, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot 206», номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, а також поведінка, що не відповідає обстановці та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник адвокат Бредюк О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в діях його довірителя складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від освідування та бажав його пройти з тим нарядом, який оформлював матеріали ДТП, а тому, на думку апелянта, категоричної відмови від проходження огляду не було. При цьому, вказує, що ОСОБА_1 не мав будь-яких ознак сп`яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду. Окрім цього, зазначає, що останній того ж дня пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, ознак сп`яніння не виявлено, а тому вважає, що його було безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності, за обставин наведених у протоколі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №478406 від 09.10.2025 року, ОСОБА_1 09 жовтня 2025 року о 14 год. 36 хв., по пр. Миру, 126-А в м. Чернігові, керував транспортним засобом марки «Peugeot 206», номерний знак НОМЕР_1 , із явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, а також поведінка, що не відповідає обстановці та відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с.5). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Із даного відеозапису убачається, що під час спілкування із ОСОБА_1 , працівник поліції виявив у нього явні ознаки наркотичного сп`яніння, на що останній зазначав, що вживав наркотичні засоби та на неодноразову вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 вів себе зухвало та агресивно, тягнув час, перебивав поліцейських, фіксував все на свій мобільний телефон, висловлював різні версії. Тобто, ОСОБА_1 не зробив жодних дій, які б свідчили про дійсність його намірів пройти на вимогу працівника поліції відповідний огляд на стан наркотичного сп`яніння, що вірно розцінено як відмова від проведення огляду. Доводи захисника, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та фактично є суб`єктивним тлумаченням подій, відображених на відеозаписі. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння. Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння. В даному випадку працівник поліції, оцінивши поведінку на стан ОСОБА_1 , при цьому, озвучивши ознаки наркотичного сп`яніння, які були виявлені у останнього та перевіривши зіниці очей на світло, які зі слів поліцейського у водія не реагували, дійшов до висновку, що останній може перебувати в стані наркотичного сп`яніння, а тому в порядку вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху запропонував пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд зауважує, що поліцейський, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог пп. «а» та пп. «б» п.2.9 Правил дорожнього руху, а водій відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов`язку їх виконання. На переконання апеляційного суду, відеозапис події містить достовірні дані про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, складання протоколу, роз`яснення наслідків такої відмови, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП. Більш того, інформація, що міститься на відеозаписі, є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях водія є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд зауважує, що не має значення для правової кваліфікації дій такої особи як адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, мотиви та причини відмови від проходження такого огляду, що дає підстави визнати доводи апелянта в цій частині непереконливими. З протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія на стан сп`яніння та доданого до матеріалів справи відеозапису працівників поліції вбачається (а.с.5,6,8), що поліцейським були озвучені ОСОБА_1 та занесені до протоколу ті ознаки наркотичного сп`яніння останнього, які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а отже, жодних порушень з боку працівників поліції, на переконання апеляційного суду, в даному випадку не було. Також, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги медичний документ, на який безпосередньо звертав увагу захисник у судовому засіданні, відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено, з огляду на те, що відносно останнього було складено адмінматеріали саме за його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є окремим складом адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію захисника слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується і апеляційний суд. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника адвоката Бредюка О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач