Постанова 4851 № 520/20816/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2026 р. Справа № 520/20816/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 30.10.25 у справі № 520/20816/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі за текстом також - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Наказ №409 о/с від 16.07.2025 начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Петра Токаря про звільнення за п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) з посади заступника начальника Харківського районного управління поліції № 1 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області; - поновити ОСОБА_1 (РНОКПП № НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника Харківського районного управління поліції № 1 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області з 16.07.2025, враховуючи вимоги ст. 371 КАС України про негайне виконання; - судові витрати у справі покласти на відповідача. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Наказ №409 о/с від 16.07.2025 начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Петра Токаря про звільнення за п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 з посади заступника начальника Харківського районного управління поліції № 1 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Харківського районного управління поліції № 1 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області з 16.07.2025. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Харківського районного управління поліції № 1 - начальника кримінальної поліції ГУНП в Харківській області з 16.07.2025 зі збереженням місця роботи і посади за ОСОБА_1 як таким, що увільнений від виконання своїх службових обов`язків. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7500,00 грн, Головне управління Національної поліції України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення у цій частині, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що поданий акт надання послуг не містить жодного конкретного розрахунку витраченого часу або деталізації фактично виконаних дій. У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обсяг наданої правничої допомоги та час, витрачений адвокатом на підготовку і ведення справи. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів звертає увагу на те, що в межах апеляційного розгляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7500,00 грн. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу. Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатську діяльність» від 05.07.2012 за № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI). Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Cуд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу надано копії: договору про надання правничої (правової, юридичної) допомоги, укладеного між Адвокатським бюро "Матвєєвої Л.В. "Альфа - Омега" та Позивачем від 22.07.2025; відповіді Відповідача на адвокатський запит представників Позивача; акта надання послуг № 1710 від 15.10.2025 на загальну суму 15 000,00 грн, платіжну інструкцію 2.356535109.1 від 15.10.2025; інформаційне повідомленням про зарахування коштів № @2PL635150 від 15.10.2025 у розмірі 15 000,00 грн з призначенням платежу: "ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВНИЧОЇ (ПРАВОВОЇ, ЮРИДИЧНОЇ) допомоги від 22.07.2025, ОСОБА_1 ". Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість. Так, акт надання послуг № 1710 від 15.10.2025 містить опис наданих послуг: - правнича (правова, юридична) допомога, а саме: підготовка адвокатського запиту до ГУНП в Харківській області з метою з`ясування правового обґрунтування звільнення - 3 000,00 грн; - правнича (правова, юридична) допомога, а саме: підготовка позовної заяви до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - 12 000,00 грн. Щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, то колегія суддів зазначає, що керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт та наданих послуг, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що всі виконані адвокатом роботи та надані послуги у цій справі мають бути оцінені загалом в сумі 7500 грн. Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин, принцип справедливості і незначної складності справи, обсяг опрацьованого адвокатом матеріалу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу позивача має становити загалом 7 500,00 грн. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що акт надання послуг не містить жодного конкретного розрахунку витраченого часу, то колегія суддів зазначає, що договір про надання правничої (правової, юридичної) допомоги, укладений між Адвокатським бюро "Матвєєвої Л.В. "Альфа - Омега" та позивачем 22.07.2025, не передбачає погодинної оплати, а відповідно до п. 3.6 зазначеного договору розрахунок вартості послуг визначається в актах наданих послуг. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням приписів пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України відшкодування судових витрат фізичних і юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 у справі № 520/20816/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц