Постанова КЦС ВС № 126/965/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 року м. Київ справа № 126/965/22 провадження № 61-2163св25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» на рішення Бершадського районного суду Вінницької області, у складі судді Губко В. І., від 10 жовтня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Матківської М. В., Сопруна В. В., від 21 січня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» (далі - ТОВ «Агрофірма «Джулинка») про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що він, на підставі договору дарування від 13 грудня 2021 року, є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,1774 га, кадастровий номер 0520481600:05:002:0007, з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3. Під час укладення договору дарування, ОСОБА_1 та дарувальник - ОСОБА_2 довідались від нотаріуса, що за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма «Джулинка», дата державної реєстрації іншого речового права - 11 серпня 2015 року, строк дії іншого речового права - 10 років.

4. За твердженням позивача, у нього, а у також у ОСОБА_2 відсутній примірник договору оренди землі, на підставі якого за відповідачем зареєстровано право оренди земельної ділянки. Водночас ані позивач, ані дарувальник не укладали з відповідачем договір оренди землі спірної земельної ділянки.

5. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд: - витребувати у ТОВ «Агрофірма «Джулинка» земельну ділянку, площею 2,1774 га, кадастровий номер 0520481600:05:002:0007, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; - скасувати державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) ТОВ «Агрофірма «Джулинка» на вказану земельну ділянку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року позов задоволено. Витребувано у ТОВ «Агрофірма «Джулинка» на користь ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку, площею 2,1774 га, кадастровий номер 0520481600:05:002:0007, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Скасовано державну реєстрацію іншого речового права (право оренди) ТОВ «Агрофірма «Джулинка» на вказану земельну ділянку, номер запису про інше речове право:10800155, дата державної реєстрації 11 серпня 2015 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

7. Додатковим рішенням Бершадського районного суду Вінницької області стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Джулинка» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу (правову) допомогу в розмірі 20 000 грн.

8. Суд першої інстанції виходив з того, що волевиявлення ОСОБА_2 (попереднього власника земельної ділянки) на укладення договору оренди у встановлений законом спосіб не відбулося, а відтак правочин не було вчинено. Наявність державної реєстрації права оренди на належну позивачу земельну ділянку та користування нею іншою особою порушує право позивача як власника земельної ділянки на користування нею.

9. Доводи відповідача про сплату та одержання ОСОБА_2 орендної плати, як підтвердження існування договірних відносин, суд відхилив, оскільки ці доводи не підтверджені належними доказами. Короткий зміст постанови апеляційного суду

10. Постановою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Джулинка» задоволено частково. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року змінено, шляхом викладення його резолютивної частини у такій редакції: «Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, площею 2,1774 га, кадастровий номер 0520481600:05:002:0007, шляхом повернення її від ТОВ «Агрофірма «Джулинка». В іншій частині рішення суду залишено без змін.

11. Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, встановивши, що позивач не мав у своєму розпорядженні оспорюваного договору оренди, а відповідач не надав оригінал договору, що унеможливило проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, дійшов обґрунтованого висновку про неукладеність договору оренди та використання земельної ділянки відповідачем без належної правової підстави.

12. Водночас, при вирішенніпозовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про витребування земельної ділянки, оскільки у цьому випадку право позивача підлягає захисту шляхом повернення земельної ділянки.

13. Апеляційний суд, врахувавши, що ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилався на норми, що регулюють спірні правовідносини, проте помилково визначив неправильний спосіб захисту порушеного права, дійшов висновку про зміну рішення суду.

14. Щодо інших позовних вимог, то колегія суддів вказала, що скасування державної реєстрації речового права (право оренди) відповідача на земельну ділянку відповідає обставинам справи та вимогам закону.

15. Відхиляючи доводи апеляційної скарги, суд зауважив, що у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази отримання позивачем та/або ОСОБА_2 орендної плати за землю протягом усього періоду існування спірних правовідносин та досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, передбачених Законом України «Про оренду землі». Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. У касаційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Джулинка» просить рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 17. 21 лютого 2025 року ТОВ «Агрофірма «Джулинка» подало касаційну скаргу на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 126/965/22, які у квітні 2025 року надійшли до Верховного Суду. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

19. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 546/314/17, від 31 березня 2021 року у справі № 923/875/19, від 07 липня 2021 року у справі № 916/2620/20, від 21 липня 2021 року у справі № 910/12930/18, від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц, від 01 лютого 2023 року у справі № 530/130/21, від 10 травня 2023 року у справі № 567/1437/19, від 02 серпня 2023 року у справі № 607/16519/21, від 10 січня 2024 року у справі № 910/268/23, від 07 лютого 2024 року у справі № 629/3016/21, від 17 червня 2024 року у справі № 567/38/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Вказує, що на вимогу суду першої інстанції було надано копію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Джулинка».

21. Стверджує, що ТОВ «Агрофірма «Джулинка» сплачувало орендну плату за договором оренди землі протягом тривалого часу, а орендодавець, отримуючи її, не висував жодних заперечень з приводу орендних відносин з відповідачем, що доводить існування між сторонами договірних відносин та наявність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення спірного правочину.

22. Зауважує, що суди попередніх інстанцій помилково обмежили предмет доказування у справі лише встановленням факту підписання чи не підписання договору, тоді як наявність чи відсутність волевиявлення може доводитися різними доказами, у тому числі, доказами, що підтверджуються фактичне виконання сторонами умов договору. Вказує, що у цій справі фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується довідкою відповідача про відсутність у товариства заборгованості з виплати орендної плати. Відзив на касаційну скаргу не подано Обставини справи, встановлені судами

23. ОСОБА_1 , на підставі договору дарування земельної ділянки від 13 грудня 2021 року, є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,1774 га, кадастровий номер 0520481600:05:002:0007, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Джулинської сільської ради Гайсинського (раніше - Бершадського) району Вінницької області.

24. З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ Агрофірма «Джулинка», дата державної реєстрації іншого речового права - 11 серпня 2015 року, строк дії іншого речового права - 10 років. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

26. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

27. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

28. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

29. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

31. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (частина перша статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

32. Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

33. Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

34. Звертаючись до суду з позовом у справі, яка переглядається в касаційному порядку, ОСОБА_1 , який є власником спірної земельної ділянки, оспорював факт укладення з ТОВ «Агрофірма «Джулинка» договору оренди землі, на підставі якого за відповідачем у 2015 році зареєстроване право оренди земельної ділянки, строком на 10 років.

35. Відповідно до абзацу 1 частини першої, абзацу 1 частини другої статті 207 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

36. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

37. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

38. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17).

39. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просив суд витребувати у відповідача оригінал договору оренди землі від 10 березня 2015 року щодо належної йому земельної ділянки, а також у подальшому просив призначити почеркознавчу експертизу щодо цього договору.

40. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 19 січня 2023 року було витребувано з ТОВ «Агрофірма «Джулинка» оригінал договору оренди землі від 10 березня 2015 року щодо спірної земельної ділянки. Однак відповідачем було надано копію договору оренди землі від 10 березня 2015 року, укладеного між ТОВ «Агрофірма «Джулинка» та ОСОБА_2 .

41. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 05 червня 2023 року призначено у справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо ідентифікації підпису від імені ОСОБА_2 на договорі оренди землі від 10 березня 2015 року. Експертам надано матеріали цивільної справи № 126/965/22.

42. Експерт 19 червня 2023 року надіслав до суду клопотання, зокрема про надання оригіналу договору оренди землі від 10 березня 2015 року, а у серпні 2023 року - повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, у зв`язку із ненаданням необхідних матеріалів.

43. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 04 жовтня 2023 року, серед іншого, повторно витребувано з ТОВ «Агрофірма «Джулинка» оригінал договору оренди землі від 10 березня 2015 року.

44. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався і тривав понад рік, проте вимоги ухвали суду про витребування доказів так і залишились невиконаними відповідачем.

45. Водночас у розглядуваній справі суди забезпечили сторонам можливість доводити свої вимоги та заперечення в порядку, передбаченому законом.

46. Суди попередніх інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, в межах своїх повноважень надали оцінку наявним у справі доказам та процесуальній поведінці сторін і врахувавши ухилення відповідача від виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, які відсутні у позивача, але необхідні для вирішення спору, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

47. Посилання заявника на те, що судам було надано копію договору оренди землі від 10 березня 2015 року, висновків судів не спростовує, оскільки позивач заперечує факт укладення цього правочину, а експерт вказав на необхідність надання оригіналу документу для ідентифікації підпису.

48. Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

49. Відповідач мав достатньо часу для надання оригіналу договору оренди землі від 10 березня 2015 року, який був витребуваний судом.

50. Відповідно до частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

51. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (частина десята статті 84 ЦПК України).

52. У контексті доводів касаційної скарги щодо не врахування судами наявності між сторонами фактичних договірних правовідносин, отримання орендодавцем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, то колегія суддів враховує, що суди попередніх інстанцій наголосили на відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження цієї позиції відповідача.

53. Долучена до матеріалів справи довідка відповідача від 20 липня 2022 року про відсутність заборгованості з виплати орендної плати щодо спірної земельної ділянки, за обставин розглядуваної справи, сама по собі не підтверджує наявність договірних відносин. Ця довідка виготовлена відповідачем після подання позову і не містить посилання на будь-які фінансові документи, що стали підставою для її видачі (розрахункові відомості, квитанції, банківські виписки тощо), а позивач не визнає обставини, зазначені у довідці.

54. Інших доказів на підтвердження наявності договірних правовідносин між сторонами відповідачем не надано.

55. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

56. Велика Палата Верховного Суду, наголошуючи на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування, зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони (див. постанову від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

57. Висновки судів попередніх інстанцій, враховуючи встановлені обставини справи, не суперечать висновками Верховного Суду, викладеним у постановах, на які заявник посилається у касаційній скарзі.

58. Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України.

59. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 373/2054/16-ц).

60. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

61. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

62. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

63. У межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції з врахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного перегляду справи,та постанову апеляційного суду - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Джулинка» залишити без задоволення.

2. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року з врахуванням змін, внесених за наслідками апеляційного перегляду справи, та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников