Постанова 4857 № 380/2710/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/2710/22 пров. № А/857/35390/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем (головуючий суддя: Брильовський Р.М., місце ухвалення м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, встановив: рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 листопада 2017 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 06 листопада 2017 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.01.2004 № 44, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої п. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України № 702 від 01.08.2012, за 2015 - 2017 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із військової служби. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22 в частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати, скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні цієї позовної вимоги відмовлено. У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22 залишено без змін. Позивач, 27.07.2025 подав заяву в порядку статті 383 КАС України, в якій просив визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо порушення прав позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 380/2710/22, щодо відмови нарахувати та виплатити військовою частиною НОМЕР_1 вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50 % фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №

889. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в термін до 30 днів, вжити заходи щодо усунення причин та умов шо сприяють неналежному виконанню рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 380/2710/22, шляхом нарахування та вплатити військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні за 8 календарних років служби, виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №

889. В обґрунтування цієї заяви зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року не виконано в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше проведених виплат. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у задоволенні заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання до вчинення дій відмовлено. З цією ухвалою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати, а заяву задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в заяві. Відповідач, 30.10.2025 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити. У відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заяви позивача не відповідає вимогам частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у заяві не зазначено про хід виконавчого провадження. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. У силу приписів статті 14 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковими до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб. Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40). Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. З наведених правових норм, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а виконання рішення забезпечується, зокрема, шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. На думку суду апеляційної інстанції, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Суд апеляційної інстанції вказує на те, що зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що державним виконавцем Самбірського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22.01.2025 відкрито виконавче провадження № 76907397 про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше проведених виплат (а. с. 106). Крім цього, у матеріалах справи наявний лист військової частини НОМЕР_1 від 04.08.2023 № 71/1/653 (а. с. 103), в якому зазначено, що підстави для нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відсутні. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2023 року зазначено, що право на одноразову допомогу при звільненні позивач набув, у відповідності до статті 15 Закону № 2011-ХІІ, що не заперечується відповідачем. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22 в частині виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення норм чинного законодавства та не враховано висновки, викладені в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22, яке набрало законної сили, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача. Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на помилкове покликання суду першої інстанції, що заявником не надано суду доказів того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця. У відповідності до 383 КАС України, дії виконавця вчинені в межах виконавчого провадження, жодним чином не впливають на можливість подання позивачем заяви про встановлення судового контролю шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, яке набрало законної сили і є обов`язковим до виконання. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення, прийняття нової постанови про задоволення заяви. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем у справі № 380/2710/22 скасувати та прийняти нову постанову якою заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, задовольнити. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 вчинені на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , вихідної допомоги при звільненні виходячи з розрахунку 50% фактичного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22. Встановити військовій частині НОМЕР_1 місячний строк з дня отримання (вручення) копії цієї постанови для подання до суду першої інстанції доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі № 380/2710/22. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін