Постанова Вінницький апеляційний суд № 930/2515/25

Справа № 930/2515/25 Провадження № 33/801/58/2026 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Богоніс Н. Я. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Ходакової М. Г., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Нечепуренка Григорія Івановича на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. У постанові суду зазначено, що 08 жовтня 2025 року о 10:30 год. в м. Немирів по вул. Українській водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Опель», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, характерний запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, захисник Гичака Т. Д. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність постанови суду першої інстанції та винесення її за неповного дослідження обставин справи, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. У апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що в описовій частині складеного працівниками поліції протоколу зазначено іншу особу та інший транспортний засіб. Судом не спростовано твердження захисту про те, що протокол, складений від імені інспектора відділу поліції №5 Вінницького РУП лейтенанта поліції Гуменюка А. І., не підписаний посадовою особою, оскільки підписи поліцейського у протоколі та направленні на проходження медичного огляду відрізняються. Зазначені порушення свідчать про те, що протокол про адміністративне правопорушення складено, або підписано неуповноваженою особою. Окрім того у протоколі зазначено, що він був складений лейтенантом поліції Гуменюком А. І. 08 жовтня 2025 року о 12 год 18 хв, що не підтверджується відеозаписом. Також захисник зазначає, що у порушення норм Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, свідком у протоколі зазначений ОСОБА_2 , який є упередженою особою, оскільки між ним та ОСОБА_1 і його пасажиром відбувся конфлікт і саме ОСОБА_2 викликав працівників поліції. Доданий до матеріалів справи відеозапис не є належним та допустимим доказом, оскільки у протоколі відсутнє посилання на номер технічного засобу відеозапису. Також на відеозаписі взагалі не зафіксовано повідомлення поліцейськими ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та про наслідки відмови від огляду на стан сп`яніння, не зафіксовано складання протоколу про адміністративне правопорушення, вручення протоколу ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП, підписання ним вказаного протоколу. Суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо обставин оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме про те, що він перебував на робочому місці в ТОВ «Вольтаж Груп» і близько 10 годин поїхав автомобілем до магазину «АТБ» в м. Немирів забрати товариша ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та вів себе агресивно. Біля магазину «АТБ» між ОСОБА_4 та водієм автомобіля Мазда, в послідуючому виявилося ОСОБА_2 , виник конфлікт через нібито пошкоджену ОСОБА_4 дверку автомобіля «Мазда». ОСОБА_1 забрав ОСОБА_3 в автомобіль і поїхав з ним на роботу. По дорозі їх зупинили працівники поліції. Весь час ОСОБА_5 вів себе агресивно в тому числі і до працівників поліції, штовхав їх, обзивав, кричав, що саме він водій. За весь час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу чітко не повідомлялось про необхідність проходження медосвідування, про наслідки відмови від проходження освідування, про направлення його до медичного закладу. Він не відмовлявся від проходження огляду, тому що таких пропозицій і роз`яснень від працівників поліції йому не надходило. Він увесь час зосереджував свою увагу на ОСОБА_6 . Коли йому вручали протокол то пояснили, що вказаний документ стосується порушення ним ПДР за перетин суцільної лінії за ст. 122 КУпАП. Також захисник ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Нечепуренко Г. І. апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені у ній підстави. Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до положень статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги захисник Гичака Т. Д. зазначає, що вперше апеляційна скарга була подана у межах передбаченого законом строку, однак була повернута постановою апеляційного суду від 12 грудня 2025 року. За вказаних обставин, які підтверджуються матеріалами справи, апеляційний суд з метою недопущення порушення прав ОСОБА_1 вважає, що строк на подання апеляційної скарги можливо поновити. Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з такого. Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Відповідно до положень п. п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до пункту 3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Положеннями п. 7 Розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За ч. 2 статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 жовтня 2025 року серії ЕПР № 477026, 08 жовтня 2025 року о 10 год 30 хв у м. Немирів, вул. Українська, водій ОСОБА_7 керував автомобілем «Опель», д. н. з. НОМЕР_2 , з явним ознаками алкогольного сп`яніння, а саме почервоніння очей, характерний запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 1). Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проведення огляду ОСОБА_1 відмовився, свідки огляду запис з бодікамери поліцейського 797086 (а. с. 2). У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено, що 08 жовтня 2025 року ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП «ВОКЛ ім. акад. О. І. Ющенка» (а. с. 3). Як видно із пояснень ОСОБА_2 , наданих працівникам поліції 08 жовтня 2025 року, він близько 11 год 00 хв він стояв автомобілем «Мазда 6», д. н. з. НОМЕР_3 , на парковці магазину «АТБ» у м. Немирові, після чого біля нього припаркувався т/з «Опель» і пасажир, який сидів попереду, відкриваючи двері, вдарив автомобіль ОСОБА_2 . Після того, як він зробив зауваження, пасажир почав лаятися, тому ОСОБА_2 повідомив наряд поліції, який проїжджав поруч, що водій вказаного т/з можливо перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а. с. 4). До матеріалів справи долучено відеозаписи із нагрудної камери поліцейського № 797086, де зафіксовано як об 11 год 44 хв працівники поліції прибувають на місце зупинки т/з «Опель», д. н. з. НОМЕР_1 . ОСОБА_2 надає усні пояснення щодо обставин події. На місці перебувають ОСОБА_1 та пасажир його автомобіля. Об 11 год 47 хв працівники поліції запитують хто водій, ОСОБА_1 відповідає, що водій він. Поліцейські перевіряють його посвідчення водія, документи на т/з. Об 11 год 48 хв поліцейський з іншого екіпажу показує працівникам поліції відеозапис руху автомобіля т/з «Опель», д. н. з. НОМЕР_1 , його зупинку у зв`язку із порушенням ПДР та докази того, що водієм був ОСОБА_1 . Починаючи з 11 год 52 хв працівники поліції неодноразово пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі або на місці зупинки, об 11 год 55 хв 53 сек ОСОБА_1 відмовляється. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, поліцейські починають складати адміністративні матеріали, передають автомобіль тверезому водію ОСОБА_8 (а. с. 7). Відтак доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Як встановлено із наявних у матеріалах справи відеозаписів, після встановлення особи ОСОБА_1 та виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння поліцейські неодноразово пропонували йому пройти відповідний огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, забезпечивши йому реальну, об`єктивну можливість пройти огляд у встановленому законом порядку. За таких обставин, апеляційний суд виснує, що ОСОБА_1 зобов`язаний був пройти огляд на стан сп`яніння, однак свого обов`язку не виконав. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що в описовій частині складеного працівниками поліції протоколу зазначено іншу особу та інший транспортний засіб. Так, як видно зі змісту протоколу, у п. 4 «Особа, щодо якої складено протокол» зазначений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: Україна, проживає: АДРЕСА_1 : п. 5 «Особу встановлено»: посвідчення водія НОМЕР_4 (копія посвідчення міститься на а. с. 6); п. 6 «Транспортний засіб» (марка, модель, номерний знак, належність): «Опель Вектра», НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 . Відтак розбіжності із відомостями, зазначеними у описовій частині протоколу, а саме прізвище водія « ОСОБА_9 », а також д. н. з. автомобіля « НОМЕР_5 », суд розцінює як технічну описку, яка втім не впливає на доведеність встановлених обставини справи. Щодо посилань на неможливість одночасного складання працівником поліції протоколу, направлення на огляд та відібрання пояснень і зобов`язання, а також відмінності у підписах працівника поліції, то дані посилання не спростовують встановлених у справі обставин щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. На переконання апеляційного суду, протокол серії ЕПР1 №477026 та долучений до матеріалів справи відеозапис із технічного запису відеозапису № 797086 і решта наявних у матеріалах справи доказів, є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні 08 жовтня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Ураховуючи викладене, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на уникнення відповідальності, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ними, та не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я на законну вимогу поліцейського. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 26 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 08 жовтня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведено повністю та поза розумним сумнівом, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення його до адміністративної відповідальності. Твердження скаржника про відсутність в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не пропущені. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2025 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Нечепуренка Григорія Івановича залишити без задоволення. Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 17 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук