Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/353/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/353/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року (головуючий суддя Сацький Р.В.) в адміністративній справі №280/353/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до відповідача Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ", звернувся 16.01.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Тернопільської митниці, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000326/2 від 06.12.2024 В обґрунтування позову зазначено, що внаслідок прийняття відповідачем 06.12.2024 рішення № UA403070/2024/000326/2 про коригування митної вартості товару, загальну митну вартість задекларованих товарів було скориговано митницею із застосуванням резервного (другорядного) методу (2-r), відповідно до статті 64 Митного кодексу України. Паралельно з цим, відповідачем було відмовлено у прийнятті поданої митної декларації шляхом оформлення відповідної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає, що позивач надав усі документи, які дозволяють чітко визначити митну вартість за основним (першим) методом без жодних суперечностей та неузгодженостей у числових значеннях контрактної вартості товарів. Стверджує, що відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року - позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів UA403070/2024/000326/2 від 06.12.2024. Свою позицію суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000326/2 від 06.12.2024 є протиправним та підлягає скасуванню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову. Вказує, що з огляду на те, що митна декларація, на яку посилається митниця, містить відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, таке джерело є достатнім для обґрунтування такого числового значення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000326/2, яким скоригував загальну митну вартість задекларованих Товарів №№ 1-4 за резервним методом (2-r) згідно зі ст. 64 МКУ, а також відмовив у прийнятті митної декларації шляхом оформлення картки відмови. Також відповідач зазначив, що Товар поставляється згідно з договором від 27.12.2022 №KL/4. До митного оформлення надано рахунок на перевезення від 03.12.2024 №2024/PF/319, Акт виконаних послуг №97 від 03.12.2024, довідка про транспортні витрати від 03.12.2024 № б/н, Заявка на перевезення № 137 від 16.09.2024, Договір транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2023 № 84 де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o» хоча у накладній УМВС від 23.11.2024 № 00000428 наявна інформація, щодо перевізника ООО «ЗИК Сандомир», а в домашньому коносаменті від 23.09.2024 № ZJSM24090699 перевізником зазначено «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd» Інформація, яка б підтверджувала причетність ООО «ЗИК Сандомир» до перевезення залізничним транспортом окрім накладної УМВС відсутня, а також інформація яка б підтверджувала причетність «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd» до морського перевезення відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd» та ООО «ЗИК Сандомир». Зазначене вище, на думку відповідача, може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України, Копія платіжної інструкції від 24.10.2024 № 1067 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: у графі 70 платіжних інструкцій міститься посилання на реквізити документів, які не стосуються даної поставки. У зв`язку з тим, що відповідачем виявлені розбіжності, запропоновано позивачу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи). 06.12.2024 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці прайс-лист та комерційну пропозицію виробника товару від 30.07.2024 (вих. № 12624). При цьому було повідомлено, що всі наявні документи, які підтверджують вартість товарів та містять необхідні реквізити для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом. У зв`язку з цим товариство відмовилося надавати будь-які інші додаткові документи в ході митного оформлення та просило здійснити оформлення за вже наданими документами. 06.12.2024 відповідач ухвалив Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2024/000326/2, яким скоригував загальну митну вартість задекларованих Товарів №№ 1 - 4 за резервним методом (2-r) згідно зі ст. 64 МКУ, а також відмовив у прийнятті митної декларації шляхом оформлення картки відмови в її прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Позивачем з урахуванням пункту 2 частини 3 статті 52 Митного кодексу України задекларувано спірну партію товару, а митницею було випушено товар у вільний обіг за ЕМД 24UA403070009949U0 від 09.12.2024, загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею, склала 1 102 301,71 грн. Позивач вважає протиправним рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2024 № UA403070/2024/000326/2. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України). Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару. Матеріалами справи підтверджується, що 27.12.2022 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець, м. Дніпро, Україна) та «YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD» (Продавець, Китай) уклали зовнішньоекономічний контракт №KL/4 щодо поставки товарів. На виконання умов зазначеного контракту №KL/4, згідно з Додатком (Специфікацією) №2024-8 від 09.08.2024 та рахунком-фактурою № KL2024-8 від 06.09.2024, Продавець здійснив поставку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» сільськогосподарських тракторів, колісних та навісних ґрунтофрезів загальною вартістю 132 760доларів США. Транспортування товарів здійснювалося за Договором ТЕО № 84 від 04.01.2023, укладеним ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» з «IMOGATE SOLUTION Sp. z.o.o.». Вартість транспортних витрат до митного кордону України становила 18 000 дол. США. З метою здійснення митного оформлення товару, 03.12.2024 позивачем було подано митну декларацію (МД) типу ІМ40ДЕ № 24UA403070009772U6. У графі 31 цієї МД було задекларовано наступні товари: Товар №1: 48 нових колісних сільськогосподарських тракторів KENTAVR, модель 160B, 2024 року виготовлення, з дизельним двигуном (709смі, 11,7кВт/16к.с.), номери шасі та двигунів: KLT2408090048-KLT2408090094 (за винятком KLT2406090099), в комплекті з інструментом; Товар № 2: 44 нових колісних сільськогосподарських тракторів KENTAVR, модель 160BN, 2024 року виготовлення, з дизельним двигуном (709смі, 11,7кВт/16к.с.), номери шасі та двигунів: KLT2408090138-KLT2408090180 (за винятком KLT2406090234), в комплекті з інструментом; Товар №3: 76 нових колісних сільськогосподарських тракторів KENTAVR, модель 200B, 2024 року виготовлення, з дизельним двигуном (996смі, 14,7кВт/20к.с.), номери шасі та двигунів: KLT2408090255-KLT2408090328 (за винятком KLT2406090323 та KLT2406090373), в комплекті з інструментом; Товар №4: 168 нових навісних ґрунтофрез KENTAVR 130 для тракторів та мотоблоків. Уся продукція виготовлена YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD., постачається у частково розібраному стані. Згідно з інформацією, відображеною у графі 44 митної декларації, уповноваженим представником позивача для здійснення митного оформлення було подано наступний перелік документів: пакувальний лист б/н від 06.09.2024; інвойс № KL2024-8 від 06.09.2024; коносамент № ZJSM24090699 від 23.09.2024; накладна УМВС № 00000428 від 23.11.2024; сертифікат походження № C243149419970036 від 28.09.2024; банківські платіжні документи № 1067, №1339, № 1340, всі від 24.10.2024; рахунок-фактура №2024/PF/319 та Акт виконаних послуг №97, Довідка щодо транспортних витрат, всі від 03.12.2024; Заявка на перевезення № 137 від 16.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору №2024-8 від 09.08.2024; зовнішньоекономічний договір № KL/4 від 27.12.2022; договір перевезення №84 від 04.01.2023; а також Список номерів шасі та Технічні характеристики, обидва від 06.09.2024. При цьому відповідачем витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів та, за наслідком, прийнято 06.12.2024 Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000326/2, яким скориговано загальну митну вартість задекларованих Товарів №№ 1 - 4 за резервним методом (2-r) згідно зі ст. 64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення картки відмови в її прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті. При цьому, підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару. Так, в рішенні №UA403070/2024/000326/2 митним органом в якості розбіжності зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем визначеним декларантом, оскільки, подані до митного оформлення документи містять неточності, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв`язку з відсутністю вищезазначених документів, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у графі 33 Рішення міститься прохання надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації виробника товару. Щодо твердження митниці «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її об численні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару», суд зазначає. Суд першої інстанції встановив, що усі наявні у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» документи були надані митному органу під час консультацій щодо митного оформлення задекларованого товару в обох спірних випадках декларування, а саме: Договір ТЕО № 84 від 04.01.2023; Коносамент № ZJSM2406090699 від 23.09.2024; Залізнична товаротранспортна накладна № 00000428 від 23.11.2024; Заявка на перевезення № 137 від 16.09.2024; Рахунок на оплату послуг перевезення № 2024/PF/319 від 03.12.2024; Акт виконаних послуг № 97 від 03.12.2024; Довідка про транспортні витрати від 03.12.2024. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що із наданих позивачем документів вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення (різними видами транспорту на підставі одного договору) за маршрутом порт Циндао, Китай місто Тернопіль, Україна. Вартість транспортних витрат на перевезення вантажу в контейнерах: TIIU5524350, MRKU2496721, CAAU5230601, TCKU7700985, BL ZJSM24090699, за маршрутом з порту Циндао, Китай на адресу ТОВ «Мототехімпорт» склала 22 340,00 доларів США. Зокрема, перевезення за маршрутом Циндао, Китай - Пшемисль - Мостиська, Україна та НРР склало 17 880,00 доларів США, ТЕО за межами кордону України 120,00 доларів США, доставка за маршрутом Пшемисль - Мостиська, Україна - Тернопіль, Україна 4340,00 доларів США. Перевалка включена у вартість. За погодженням сторін, страхування вантажу не проводилося. Зазначені документи підтверджують факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості, кореспондуються між собою та ідентифікуються із задекларованими товарами. Отже, митний орган мав можливість їх перевірити, а його твердження про ненадання Товариством транспортних перевізних документів у спірному випадку декларування товару не відповідає дійсності. Відповідно до пункту 4.1. Договору ТЕО № 84, оплата послуг здійснюється Клієнтом протягом 45 календарних днів з моменту виставлення рахунка-фактури через електронну пошту. Рахунок виставлено 03.12.2024. Таким чином, на момент декларування товару та винесення митним органом Рішення №UA403070/2024/000326/2 від 06.12.2024 строк оплати не сплинув, і оплата не була здійснена, саме тому ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» не надавало митному органу банківський платіжний документ на її підтвердження. Слід зазначити, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою для витребування додаткових документів та застосування митним органом наступних дій. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені приписи зобов`язують митний орган конкретизувати обставини, що викликали сумніви, обґрунтувати неможливість їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви. При відсутності достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митний орган повинен вказати, які саме складові є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження. Зокрема, таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.01.2019 року по справі № 804/441/18 та від 18.12.2018 року по справі № 821/289/18 щодо положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України. Верховний Суд також зазначив: "Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митному органу права направляти декларанту вимоги про надання додаткових документів. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості". Оскільки надані Товариством «МОТОТЕХІМПОРТ» митному органу вищезазначені документи на підтвердження заявленої митної вартості спірної товарної партії не містять розбіжностей, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки та містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, а митним органом наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована, більш того, митним органом взагалі не зазначено жодної розбіжності у поданих Товариством «МОТОТЕХІМПОРТ» документах у процесі консультацій щодо митного оформлення, що свідчить про відсутність таких розбіжностей, а зазначені митним органом документи відсутні у ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», вимога митного органу про надання зазначених додаткових документів є протиправною. Щодо витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи митного органу щодо неповноти включення витрат, пов`язаних із наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України, є необґрунтованими. Так, до митного оформлення були надані такі документи: Рахунок на перевезення від 03.12.2024 № 2024/PF/319; Акт виконаних послуг № 97 від 03.12.2024; Довідка про транспортні витрати від 03.12.2024 б/н; Заявка на перевезення № 137 від 16.09.2024; Договір транспортно-експедиторського обслуговування №84 від 04.01.2023, де експедитором зазначено «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o». Митний орган посилається на розбіжності, зокрема на те, що у залізничній накладній УМВС від 23.11.2024 № 00000428 перевізником зазначено «ООО «ЗИК Сандомир», а в домашньому коносаменті від 23.09.2024 №ZJSM24090699 перевізником зазначено «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd». Митний орган стверджує, що відсутня інформація, яка б підтверджувала причетність «ООО «ЗИК Сандомир» до залізничного перевезення та «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd» до морського перевезення, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «IMOGATE SOLUTION Sp.z.o.o», «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd» та «ООО «ЗИК Сандомир». Суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи митниці необґрунтованими, виходячи з наступного. Перевезення контейнерів із задекларованими товарами з Китайської Народної Республіки до місця кінцевого призначення здійснювалося на підставі Договору транспортного експедирування №84 від 04.01.2023, укладеного між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (як Клієнтом) та компанією «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» (як Експедитором). Відповідно до умов пункту 1.1 цього Договору, його предметом є надання Експедитором Клієнту послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, включно з організацією перевезень різними видами транспорту, перевалки в портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг. Пунктом 2.1. Договору визначено, що Експедитор має право: Вибирати та змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта (підпункт 2.1.1). Укладати від свого імені чи від імені Клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та інші послуги, пов`язані з виконанням цього Договору (підпункт 2.1.2). Відповідно до пункту 4.1. Договору, оплата послуг здійснюється Клієнтом протягом 45 календарних днів з моменту виставлення рахунка-фактури через електронну пошту. Таким чином, умовами Договору передбачена можливість залучення Експедитором до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиційних послуг Замовнику, що й було зроблено у даному випадку. Будь-які договори щодо транспортування задекларованого товару між компаніями «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd», «ООО «ЗИК Сандомир» та Позивачем (ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») не укладались. Позивач не є стороною жодних договорів між компанією-експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» та компаніями «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd», «ООО «ЗИК Сандомир», що виключає можливість наявності у нього таких договорів або комерційних документів. Експедитором «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o», відповідно до укладеного з Позивачем договору ТЕО, виставлено останньому загальний рахунок на оплату всіх послуг з перевезення задекларованого товару, який і був ним оплачений. Договірні та комерційні відносини основного перевізника з іншими суб`єктами підприємницької діяльності, що залучались ним до перевезення вантажу, не мають жодного відношення до Позивача. З урахуванням викладеного, зауваження митного органу про відсутність рахунків про перевезення, банківських платіжних документів та договорів між «IMOGATE SOLUTION Sp. z o.o» та «Zhejiang Simon International Logistics Co.,Ltd», «ООО «ЗИК Сандомир» є безпідставними і не можуть бути підставами для коригування митної вартості товарів. Слід взяти до уваги, що на підтримку цієї позиції Верховний Суд у постанові від 13.08.2020 по справі № 804/4963/16 висловив наступну правову позицію: «Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що за умовами договору передбачено право експедитора укладати договори з іншими перевізниками з метою виконання умов договору експедирування та здійснює оформлення перевізних документів, як-то товарно-транспортні накладні та коносаменти. Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що вказана обставина спростовує висновки митного органу щодо відсутності документального підтвердження наявності договірних відносин з безпосереднім перевізником товару за коносаментом N GCL/MER/ODS/160091 від 05.03.2016, а саме "GLC International Transportation Logistics Container Services Co.Ltd", адже позивач не зобов`язаний мати безпосередні господарські відносини з вказаною компанією-перевізником, адже всі обов`язки щодо належного, своєчасного перевезення вантажу та оформлення необхідних транспортних документів покладено на ТОВ "Фосдайк Груп"» Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд першої інстанції виходив з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. З такою позицією суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується. Водночас, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України. Отже, у ході судового розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару. Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 справа № 815/6827/17, від 22.04.2019 справа № 815/6242/17, від 07.08.2018 справа № 815/3400/17. Також, Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. В силу позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17. Зважаючи на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, слід дійти висновку, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта. З огляду на викладене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими. Їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару. У зв`язку з наведеним суд уважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Водночас, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, під час розгляду цієї справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Аналіз первинних документів, які були подані позивачем до митного органу, дає підстави для висновку, що вони повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. При цьому, спростовуються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ. Отже, є необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості. За результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів будь-яким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості. Оскільки, позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000326/2 від 06.12.2024 є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 06.12.2025 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова