Постанова 4852 № 160/16133/25

П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 січня 2026 року справа 160/16133/25 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Ясенова Т.І., Головко О.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про поновлення виплати пенсії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 02.06.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницький області щодо відмови в призначенні (поновлені) пенсії за віком; зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити (поновити) пенсію за віком з 09.05.2025. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №046550009109 від 16.05.2025; зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії від 09.05.2025, з урахуванням висновків суду; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Вінницькій області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що у зв`язку з відсутністю інформації про припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання органами Пенсійного фонду України відмовлено у призначенні пенсії. Органи Пенсійного фонду України на даний час не мають змоги направити запит до пенсійного фонду Російської Федерації для отримання інформації про припинення пенсійної виплати. Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: ОСОБА_1 з 03.08.2010 призначено пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 . Як зазначає позивач, йому було припинено виплату пенсії з квітня 2014 року. ОСОБА_1 09.05.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про поновлення виплату раніше призначеної пенсії. В заяві додатково зазначив, що він з 1992 року отримував пенсію за віком, з 2014 року перебував на обліку в Автономній Республіці Крим, виїхав з окупованої території в серпні 2014 року та на теперішній час пенсію в Російській Федерації не отримує. Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №046550009109 від 16.05.2025, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. У Рішенні Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07.10.2009 зазначено, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами. Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.10.2020 у справі № 540/450/19 зазначив, що обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим. Отже, право особи на отримання пенсійних виплат у належному розмірі не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати повноваження щодо перевірки обґрунтованості їх видачі чи прийнятих рішень на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Матеріали справи не містять рішення уповноваженого органу Пенсійного фонду України про припинення виплати пенсії з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до пункту 1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005, днем звернення за перерахунком пенсії, поновленням виплати пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Пунктом 2.1 Порядку №22-1 від 25.11.2005 передбачений перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як атестат про припинення пенсії відсутній. Водночас, згідно з підпунктом 9 пункту 2.1 Порядку №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії. Також, пунктом 4.12 Порядку №22-1 від 25.11.2005 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). З урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що саме на орган, уповноважений на призначення пенсії, покладається обов`язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці направити запит про витребування пенсійної справи до відповідного органу, який здійснював призначення пенсії за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Апеляційний суд зауважує, що позивач є громадянином України та з 1992 року отримував пенсію за віком яка призначена відповідно до законодавства України, що підтверджується пенсійний посвідченням серії № НОМЕР_1 . Позиція Пенсійного органу суперечить принципу верховенства права, оскільки обов`язок щодо витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного фонду України за попереднім місцем проживання (реєстрації) покладається саме на орган, що здійснює призначення або поновлення пенсії. Позбавлення можливості направити запит не може розглядатися як правомірна підстава для відмови у поновленні пенсійних виплат. Право на поновлення пенсії не залежить від таких обставин, як припинення дипломатичних відносин між державами, а також відсутність або неможливість витребування пенсійної справи чи отримання атестату про припинення виплати пенсії. З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що позивач, як громадянин України, має право на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до законодавства України, за місцем своєї фактичної реєстрації або проживання. Така позиція узгоджується із висновками Верховному Суду, викладеними в постанові від 22.09.2021 у справі №308/3864/17, відповідно до яких відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення. Крім того, відсутність документів на підтвердження припинення виплати пенсії та неможливість отримання пенсійної справи пенсіонера, не може бути підставою для позбавлення його права на пенсію в Україні. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №320/424/23. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 без змін. Постанова набирає законної сили з 08.01.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді Т.І. Ясенова судді О.В. Головко