Постанова 4857 № 300/3275/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/3275/25 пров. № А/857/35106/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року (головуючий суддя Гомельчук С.В., м.Івано-Франківськ) у справі №300/3275/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій, В С Т А Н О В И В: 12.05.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідвч), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах від 27.02.2025 №926030146202; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 20.02.2025, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи у ПАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва»» з 17.02.1994 по 13.12.2001 включно. Позов обґрунтовує тим, що 20.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення його на пенсію на пільгових умовах за Списком №2. Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, за наслідками розгляду заяви поданої позивачем, прийнято рішення про відмову в переведенні на пенсію на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. На думку позивача, таке рішення є протиправним, адже період його роботи з 17.02.1994 по 13.12.2001 підтверджено записами трудової книжки та довідками, виданими Первинною профспілковою організацією ЗАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» від 10.02.2025 №19-22. Зауважує, що відповідно до висновку №205 від 18.10.1999 професія позивача «слюсар-ремонтник» відноситься до посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах від 27.02.2025 №926030146202. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 01.11.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 02.02.2004 по 13.06.2007, з 02.01.2008 по 28.02.2009, з 01.06.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 03.06.2020 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 20.02.2025 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 20.02.2025 позивач звернувся із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку розглядало ГУ ПФУ в Житомирській області. 27.02.2025 ГУ ПФУ в Житомирській області прийняло рішення про відмову у переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із відсутністю пільгового стажу 10 років. Апелянт зауважує, що довідка №19 від 10.02.2025, видана Первинною профспілковою організацією ЗАТ «Завод тонкого органічного синтезу «Барва» за період роботи з 17.02.1994 по 13.12.2001 в ТОВ фірма «Барва», не відповідає додатку №5 відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Постанова КМ №920 від 05.07.2006) (із змінами), та не містить повної інформації для визначення права для призначення пенсії на пільгових умовах. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. ОСОБА_1 20.02.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перехід на пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності пенсійним органом, який розглядав заяву позивача, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області №926030146202 від 27.02.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (Закон №1058-ІV). Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Аналогічна норма міститься у статті 14 Закону №1788-ХІІ, а саме: працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 (Порядок № 383). Відповідно до п.3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Згідно із ст.48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивача вчинено такі записи про спірні період роботи: запис № 6 від 17.02.1994 про прийняття на роботу в ремонтно-механічний цех слюсарем-ремонтником 4 розряду; запис № 7 від 01.08.1994 про присвоєння 5 розряду слюсаря-ремонтника; запис № 8 від 13.12.2001 про звільнення з роботи за власним бажанням. Відповідно до наказу №225 від 13.10.199 Івано-Франківського ВАТ фірма «Барва» вирішено доповнити додаток №1 до наказу №248 від 31.05.1994 по ремонтно-механічному цеху наступними робочими місцями, а саме слюсар-ремонтник, що відновиться до Списку №1, код 1080А010. Згідно з висновком №205 від 18.10.1999 рішення атестаційної комісії щодо віднесення професії слюсар-ремонтник на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 за фактично відпрацьований час в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці (згідно проведених записів у «Книзі записів робіт і відпрацьованого часу в цехах з шкідливими умовами праці, що дають на пільгову пенсії») рахувати дійсним. Крім того, посада слюсаря-ремонтника в ремонтно-механічному цеху передбачена як пільгова чинним у період роботи позивача Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою КМУ від 11.03.94 №162, розділ VIII «Хімічне виробництво», підрозділ «А», код КП 1080А010. Таким чином, апеляційний суд вважає, що період роботи позивача з 17.02.1994 по 13.12.2001 на посаді слюсаря-ремонтника в ремонтно-механічному цеху передбачений Списком № 1 та є підставою для врахування до пільгового стажу за Списком №1. Проте, такий період не може бути врахований до пільгового стажу за Списком №2. Водночас, аналізуючи зміст спірного рішення, колегією суддів встановлено, що ГУ ПФУ в Житомирській області відмовило позивачу у призначенні пільгової пенсії за Списком №2, у зв`язку із відсутністю пільгового стажу 10 років. При цьому із розрахунку стажу (Форма РС-право) ОСОБА_1 вбачається, що періоди роботи з 01.11.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 02.02.2004 по 13.06.2007, з 02.01.2008 по 28.02.2009, з 01.06.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 03.06.2020 ГУ ПФУ в Житомирській області не враховано до пільгового стажу за Списком №2. Разом з тим, у трудовій книжці серії НОМЕР_1 вчинено такі записи про період роботи: №9 від 17.12.2001 про прийняття на роботу газорізальником 3 розряду цеху цемремонту; №10 від 01.11.2003 про переведення у ремонтно-механічний цех газорізальником по 3 розряду; №11 від 01.12.2004 про переведення газорізальником по 4 розряду РМУ; №12 від 31.12.2007 про звільнення з роботи по переводу в ТОВ «Цеммаш»; №13 від 02.01.2008 про прийняття на роботу газарізальником по 4 розряду; №14 від 28.02.2009 про звільнення з роботи за угодою сторін; №15 від 01.04.2011 про прийняття на роботу газорізальником 4 розряду в ремонтно-механічний цех; №16 про перейменування ВАТ «Івано-Франківськцемент» в ПАТ «Івано-Франківськцемент»; №17 від 01.06.2013 про переведення газорізальником по 4 розряду в цех «Цемремонт»; №18 від 30.09.2013 про звільнення з роботи по закінченню терміну дії трудового договору; №19 від 01.10.2013 про прийняття на роботу назорізальником 4 розряду; №20 від 11.12.2013 про атестацію робочого місяця газорізальника; №21 від 01.02.2017 про переведення газорізальником-слюсарем будівельним 4 розряду на дільницю «Цемремонт»; №22 від 01.08.2018 про переведення фахівцем із газорізально-слюсарних робіт 4 розряду; №23 від 02.05.2019 про присвоєння 5 розряду фахівця із газорізально-слюсарних робіт; 24 від 03.06.2020 про звільнення з роботи за власним бажанням. У вищезазначені періоди роботи позивача діяли Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 (Постанова № 36) та Список №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №

461. Слід зазначити, що у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 у розділі ХХХІІІ. Загальні професії (у всіх галузях господарства) міститься: позиція 33 - газорізальники. Розділом ХХХІІІ. Загальні професії (у всіх галузях господарства) Списку №2 Постанови №461 передбачена посада - «газорізальники». Отже, оскільки періоди роботи позивача з 01.11.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 02.02.2004 по 13.06.2007, з 02.01.2008 по 28.02.2009, з 01.06.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 03.06.2020 передбачені Списком № 2 Постанови № 36, №461, то наявні підстави для врахування таких періодів до пільгового стажу позивача за Списком №2. Колегія суддів зауважує, що відсутність уточнюючих довідок щодо особливого характеру роботи за певні періоди роботи не може слугувати підставою для неврахування таких періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2, оскільки вищевказані періоди роботи позивача, які передбачені Списком №2, підтверджуються записами в його трудовій книжці. Відповідачем не врахований пільговий стаж позивача за Списком №2 за трудовою книжкою НОМЕР_1 , при цьому не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача. Відтак, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як орган, який за принципом екстериторіальності уповноважений на вирішення питання щодо призначення пенсії позивача, зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 періоди роботи з 01.11.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 02.02.2004 по 13.06.2007, з 02.01.2008 по 28.02.2009, з 01.06.2013 по 30.09.2013, з 01.10.2013 по 03.06.2020 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року у справі № 300/3275/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар