LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857300/2168/24

від 07.01.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 30…

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2168/24 пров. № А/857/25490/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (постановлену головуючим суддею Остап`юк С.В. у м. Івано-Франківськ) у справі №300/2168/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила визнати протиправними дії та зобов`язання здійснити з 09.04.2022 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням в подвійному розмірі стажу роботи з 01.01.2004 до 03.05.2022. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач протиправно відмовив у зарахуванні в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення період її роботи з 01.01.2004 до 03.05.2022 на посадах завідувачки бактеріологічною лабораторією та лікаря-бактеріолога. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування на момент призначення ОСОБА_1 пенсії періодів роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я на посадах завідувачки бактеріологічною лабораторією та лікаря-бактеріолога з 01.01.2004 до 03.05.2022 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 09.04.2022 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я на посадах завідувачки бактеріологічною лабораторією та лікаря-бактеріолога з 01.01.2004 до 03.05.2022 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що оскільки на момент призначення позивачу пенсії період роботи з 01.01.2004 до 03.05.2022 підлягав зарахуванню до стажу позивача в подвійному розмірі, тому суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо не зарахування на момент призначення пенсії періодів роботи позивача в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я на посадах завідувачки бактеріологічною лабораторією та лікаря-бактеріолога з 01.01.2004 до 03.05.2022 в подвійному розмірі. При цьому, суд зазначив, що періоди перебування особи у відпустках без збереження заробітної та по догляду за дитиною зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до страхового стажу у пільговому обчисленні зараховуються періоди роботи у лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у інших інфекційних закладах (відділеннях), у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів охорони здоров`я. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Тобто, страховий стаж до 01.01.2004 обчислюється з урахуванням норм ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З врахуванням викладеного, період роботи з 01.01.2004 по 03.05.2022 не може бути враховано до страхового стажу на пільгових умовах в подвійному розмірі, відповідно до положень ст.60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення". Також вказує, що позивачем пропущений строк звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 з 09.04.2022 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При призначенні позивачу пенсії відповідач не зарахував періоди її роботи на посадах завідувачки бактеріологічною лабораторією та лікаря-бактеріолога до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі за № 300/4151/22, яке набрало законної сили 24.04.2023, визнано протиправним та скасовано рішення №092850014524 від 19.07.2022 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи з 01.02.1989 по 24.01.1991 на посаді лікаря-бактеріолога Калуської центральної районної лікарні та з 24.01.1991 по 01.01.2004 на посаді завідувачки бактеріологічною лабораторією поліклінічного відділу Калуського територіально-медичного об`єднання, в подвійному розмірі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 09.04.2022 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням у подвійному розмірі стажу її роботи з 01.02.1989 по 24.01.1991 на посаді лікаря-бактеріолога Калуської центральної районної лікарні та з 24.01.1991 по 01.01.2004 на посаді завідувачки бактеріологічною лабораторією поліклінічного відділу Калуського територіально-медичного об`єднання. На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі за № 300/4151/22 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та зарахував до її стажу у подвійному розмірі стаж роботи з 01.02.1989 до 31.12.2003. На звернення позивача про зарахування до її стажу в подвійному розмірі згідно з статтею 60 Закону України Про пенсійне забезпечення періоди її роботи з 01.01.2004 до 03.05.2022 на посадах завідувачки бактеріологічною лабораторією та лікаря-бактеріолога, відповідач відмовив, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон №1788-ХІІ був прийнятий та мав на меті гарантувати всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення, соціальну захищеність пенсіонерів шляхом надання трудових і соціальних пенсій, встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярним переглядів їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету та за рахунок суспільних фондів. Згодом у зв`язку з реформуванням системи пенсійного забезпечення було прийнято Закон № 1058-ІV, який набрав чинності з 01.01.2004. Відповідно до преамбули Закону № 1058-ІV цей закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За правилами частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Крім того, за правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1058-ІV. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону №1788-ХІІ в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах в тому числі і щодо пільг по обчисленню стажу станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. А тому в цій частині не бере до уваги заперечення апелянта. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22 грудня 2021 року в справі № 688/2916/17, від 20 квітня 2022 року в справі № 214/3705/17, від 8 червня 2022 року в справі № 510/1593/16-а, від 27 квітня 2023 року в справі № 160/14078/22. Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. А тому, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи в інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно записів копії трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідки Комунального некомерційного підприємства Калуська міська лікарня Калуської міської ради за № 157 від 03.05.2022 позивач працювала та обіймала посади: лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії з 01.02.1989 до 24.01.1991; завідувача бактеріологічною лабораторією з 24.01.1991 до 01.09.1999; завідувача бактеріологічною лабораторією поліклінічного відділення Калуського ТМО з 01.05.1999 до 01.02.2005; завідувача бактеріологічною лабораторією районної лікарні Калуської районної ради з 01.02.2005 до 01.09.2005; завідувача бактеріологічною лабораторією центральної районної поліклініки Калуської ЦРЛ з 01.09.2005 до 01.06.2006; лікаря-бактеріолога клініко-діагностичної лабораторії центральної районної поліклініки Калуської ЦРЛ з 01.06.2006 до 02.01.2008; лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії центральної районної поліклініки Калуської ЦРЛ з 02.01.2008 до 01.01.2009; лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії діагностичного відділення комунального закладу Районна лікарня Калуської районної ради з 01.01.2009 до 01.01.2011; лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії діагностичного відділення центральної районної поліклініки Калуської ЦРЛ з 01.01.2011 до 01.01.2012; лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії комунального закладу Районна лікарня Калуської районної ради з 01.01.2012 до 03.05.2022. 28.10.2019 комунальний заклад Районна лікарня Калуської районної ради реорганізовано шляхом перетворення в КНП Районна лікарня Калуської районної ради. 24.02.2021 Комунальне некомерційне підприємство Районна лікарня Калуської районної ради перейменовано в Комунальне некомерційне підприємство Калуська міська лікарня Калуської міської ради. Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства Калуська міська лікарня Калуської міської ради за № 157 від 03.05.2022 посада лікаря-бактеріолога відноситься до посад, що дає право на підвищення посадового окладу за шкідливі та важкі умови праці у зв`язку з проведеннями досліджень з живим збудником небезпечних інфекційних захворювань, з вірусами, які викликають ці захворювання п. 2.19 Додатку 3, в використанням хімічних речовин, віднесених до алергенів згідно Додатку 7 та п.2.4.5 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я від 5 жовтня 2005 року №308/519 Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення до цього наказу. Відповідно до наказу МОЗ України від 19.07.1995 року Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, розробленого на виконання статті 28 Закону України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення холера, черевний тиф та паратифи, дизентерія, ієреініози, дифтерія, менінгіт, кашлюк відносяться до небезпечних інфекційних хвороб. Бактеріологічний відділ клініко-діагностичної лабораторії виконує вище зазначені дослідження з живим збудником небезпечних інфекційних захворювань, що згідно з наказом МОЗ України відносяться до особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, тому робота в даному відділу прирівнюється до роботи в інфекційних закладах (відділеннях) і зараховується до стажу в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України Про пенсійне забезпечення. Факт роботи позивача в такому закладі у спірний період відповідачем не заперечується. А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 03.05.2022 в інфекційному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі та про наявність порушення прав позивача, що, у свою чергу, свідчить про протиправність рішення про відмову в зарахуванні такого стажу та у проведенні перерахунку пенсії. Відтак, з урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду до уваги судом не беруться, оскільки в силу правового регулювання частини 2 статті 87 Закону №1058-IV суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 300/2168/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»