Ухвала КЦС ВС № 484/3200/25

УХВАЛА 05 січня 2026 року місто Київ справа № 484/3200/25 провадження № 61-16175ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року у складі судді Коваленко Н. А. та на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у складі колегії суддів Кушнірової Т. Б., Лівінського І. В., Тищук Н. О., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Історія справи

1. У червні 2025 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов мотивований тим, що 07 квітня 2024 року відповідач з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку звернувся до позивача з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» та підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з Умовами та Правилами складає між ними кредитний договір.

3. Згідно із зазначеним договором відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 грн строком на 36 місяців (тобто до 06 квітня 2027 року) зі сплатою процентів у розмірі 85 % щорічно. Позивач виконав свої зобов`язання за договором. Відповідач умови кредитного договору не виконував, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 10 червня 2025 року склала 17 715,09 грн.

4. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101712466230176 від 07 квітня 2024 року в розмірі 17 715,09 грн. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

5. Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року позов АТ «Акцент-Банк» задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101712466230176 від 07 квітня 2024 року у розмірі 17 715,09 грн станом на 10 червня 2025 року, яка складається з: 13 678,65 грн (загальний залишок заборгованості за тілом кредиту, 3 874,66 грн (залишок заборгованості за процентами), 161,78 грн (залишок заборгованості за пенею). Стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Крім того, роз`яснено відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Заочне рішення мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальній сумі 17 715,09 грн, а доказів на спростування наданого банком розрахунку заборгованості не надав.

7. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

8. Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року повернено заявникові.

9. Ухвала мотивована тим, що відповідач, який бажає оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, повинен дотриматися процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції.

10. Суд установив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень та Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення не звертався. Також відсутні відомості про те, що оскаржуване заочне рішення є повторним.

11. Тому апеляційний суд констатував, що заявником не дотримано спеціального порядку перегляду заочного рішення, що є підставою для повернення апеляційної скарги в силу приписів частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Доводи та вимоги особи, яка подала касаційну скаргу 12. 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати.

13. Касаційна скарга в частині незгоди відповідача із заочним рішенням суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час, дату й місце розгляду справи судом першої інстанції.

14. Аргументи відповідача щодо скасування ухвали Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року зводяться до того, що законом гарантується право особи на апеляційне оскарження судових рішень. ОСОБА_1 переконаний, що нормами цивільного процесуального законодавства не забороняється подання відповідачем апеляційної скарги на заочне рішення без попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про його перегляд (що вимагає додаткової сплати судового збору). Вважає, що відповідач за своїм вибором може або звернутися до місцевого суду із заявою про перегляд заочного рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Щодо поновлення строку на касаційне оскарження

15. У касаційній скарзі відповідач порушує перед судом питання поновлення строку на касаційне оскарження з тих підстав, що 21 жовтня 2025 року, тобто в межах установленого процесуальним законом строку, він вже звертався до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року.

16. Втім, ухвалою від 13 листопада 2025 року Верховний Суд подану відповідачем касаційну скаргу повернув як непідписану й роз`яснив йому право на можливість повторного звернення до суду.

17. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

18. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частини друга, третя статті 390 ЦПК України).

19. Оскільки касаційна скарга подана відповідачем невідкладно та без зайвих зволікань після отримання заявником копії ухвали Верховного Суду про повернення вперше поданої касаційної скарги і недоліки, наведені в цій ухвалі, відповідач усунув (підписав касаційну скаргу), то наявні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження. Право застосоване судом та оцінка доводів касаційної скарги Щодо оскарження заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року

20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.

21. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

22. Оскільки апеляційний суд повернув ОСОБА_1 апеляційну скаргу та не переглядав по суті заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 рокуу справі № 484/3200/25, то таке рішення суду першої інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

23. Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України. Щодо оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року

24. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України в разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

25. Ухвала про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

26. Із матеріалів касаційної скарги, аналізу змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для виникнення сумнівів щодо правильності застосування судом норм процесуального права.

27. Такого висновку Верховний Суд дійшов з огляду на таке.

28. Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

29. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форму, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

30. Приписами ЦПК України для відповідача встановлено особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом попереднього подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України).

31. Так, відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

32. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

33. За приписами частини другої та третьої статті 288 ЦПК України позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

34. Отже, процесуальним законом визначено спеціальний порядок перегляду заочного рішення, який здійснюється судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або в разі ухвалення повторного заочного рішення.

35. Положення процесуального закону є чіткими, а отже передбачуваними.

36. Судова практика судів першої та апеляційної інстанції щодо застосування положень статті 287 ЦПК України є одноманітною та підтримана висновками викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року в справі №462/3542/16, від 12 червня 2019 року в справі № 308/8618/17 і від 05 лютого 2020 року в справі № 369/1534/18.

37. Установивши, що з заявою про перегляд заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 рокуОСОБА_1 до місцевого суду не звертався, а вказане заочне рішення не є повторним, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявникові у зв`язку з недотриманням ним установленого законом порядку перегляду заочного рішення.

38. Наведене узгоджується і з висновками Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 12 червня 2024 року в справі № 756/11081/20 зауважила, що право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

39. Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тлумаченні норм процесуального права, яке суперечить усталений практиці національних судів, що не може спростувати правильність висновків апеляційного суду.

40. Оскільки правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга в цій частині є необґрунтованою, а тому наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року та ухвали Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 серпня 2025 року та на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак Є. В. Синельников В. В. Шипович