Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/7068/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 676/7068/25 Провадження № 33/820/32/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Романової А.В. захисника Шпака А.П. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шпака А.П. на постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 04 вересня 2025 року о 22 год. 39 хв. в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області по вул. Лесі Українки, 30, керувала транспортним засобом - автомобілем марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Шпак А.П. просить скасувати постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року і закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу на те, що при розгляді даної справи судом першої інстанції було проявлено явно упереджене ставлення, судом з метою притягнення особи до відповідальності, проігноровано фактичні обставини, які наведені захистом та які підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Під час судового розгляду справи захистом було наголошено на тому, що ОСОБА_1 не керувала автомобілем у час, зазначений у протоколі, адже у цей час ще була у іншому місці, що підтверджується даними відеозапису, які за клопотанням захисту були долучені до справи і були досліджені у судовому засіданні. Фактично ОСОБА_1 керувала транспортним засобом о 22 год. 39 хв. 04 вересня 2025 року. Вказана обставина не заперечується судом першої інстанції, однак належної оцінки не отримала і в порушення вимог ст.256 КУПАП вказано на помилку поліцейського, проігноровано презумпцію невинуватості особи та фактично суд перебрав на себе функцію обвинувачення, трактуючи недотримання поліцейським вимог ст.256 КУПАП як звичайну помилку, попри те, що такого поняття КУпАП не містить взагалі, а належною реакцією суду має бути або повернення такого протоколу особі, яка його скала, або визнання такого протоколу недопустимим доказом. Також захист наголошував, що ОСОБА_1 не перебувала у стані сп`яніння та у неї не було ознак сп`яніння, які би давали право поліцейському вимагати проведення такого огляду. Зазначена обставина підтверджується даними дослідження крові, яке було проведено у КНП Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам?янець-Подільського району Хмельницької області 05 вересня 2025 року о 00 год. 30 хв. (в межах 2х годин з моменту зупинки) і згідно відповіді лікарні чітко зазначено, що стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не підтверджено. Судом знову ж таки на користь сторони обвинувачення, зроблено висновок, що наявність 0,003 проміле в крові свідчить про вживання алкоголю, хоча така концентрація алкоголю в крові не свідчить про вживання алкоголю, а з відкритих джерел суд міг переконатися, що нульової концентрації алкоголю в крові не існує, оскільки навіть у людей, які не вживають алкоголь взагалі, присутня природна низька концентрація спирту. Також захист наголошував і підтверджено відеозаписами, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проведення огляду, адже повідомила поліцейських про згоду пройти огляд у закладі охорони здоров?я після спілкування з адвокатом, ще до роздрукування протоколу про адміністративне правопорушення, а норми чинного законодавства не встановлюють будь-якої заборони надавати згоду водієві на проходження огляду до моменту повного складення протоколу, який завершується його друком та підписом працівника поліції. Однак, судом безпідставно, без посилання на норми законодавства визнано правомірною поведінку поліцейського, щодо відмови особі у проходженні такого огляду в закладі охорони здоров`я. Також судом абсолютно безпідставно зроблено висновок про можливість складення направлення до КНП «Кам?янець-Подільська міська лікарня» КПМР о 22:59, оскільки цього моменту просто не зафіксовано на відео, натомість зафіксовано, що в цей час проводиться розгляд справи відносно ОСОБА_1 за ст. 122 КУПАП. Таке явне ігнорування судом фактичних обставин справи свідчить про упередженість суду та намагання визнати винуватою особу у вчиненні адміністративного правопорушення без будь яких належних та допустимих доказів вини, що прямо суперечить вимогам Конституції України, практиці ЄСПЛ та принципам судочинства. Позиції учасників судового провадження У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомила, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду. У судовому засіданні захисник Шпак А.П. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з наведених в апеляційній скарзі підстав. Заслухавши позицію захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Шпак А.П. оскаржує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції наведених вимог закону при розгляді справи не дотримався, дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам, що призвело до незаконного притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 не оскаржується, тому апеляційним судом в цій частині не перевіряється, однак сторона захисту не погоджується із фактом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок). Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З постанови судді вбачається, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 04 вересня 2025 року о 22 год. 39 хв. в м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області по вул. Лесі Українки, 30, керувала транспортним засобом - автомобілем марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР. Суд визнав винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП В обґрунтування свого висновку суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443823 від 04 вересня 2025 року, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_1 04 вересня 2025 року о 22 год. 39 хв. в м.Кам`янець-Подільському по вул. Лесі Українки, 30, керувала транспортним засобом - автомобілем марки AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп`яніння, а також відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (а/с 1), відеозаписи, які здійснювалися поліцейськими, якими підтверджено факт відмови водія проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я (а/с 10), а також направлення ОСОБА_1 до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» КПМР з відміткою про те, що огляд не проводився (а/с 6). Однак, з аналізу вказаних вище доказів та враховуючи зазначені норми законодавства, не можу погодитися з вказаним рішенням судді. Вважаю, що суд першої інстанції не з`ясував фактичні обставини цього адміністративного правопорушення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, як цього вимагає стаття 245 КУпАП та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободі, як наслідок, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та ухвалив передчасне й необґрунтоване рішення. Склад будь-якого правопорушення містить у собі об`єктивні та суб`єктивні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові водія від проходження огляду на стан сп`яніння, необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. З наданих суду відеозаписів встановлено, що на вимогу поліцейських, поданою за допомогою проблискових маячків, було зупинено транспортний засіб «Audі A4» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з працівниками поліції ними у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер або у найближчому медичному закладі. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до відеозаписів, які містяться у матеріалах справи, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено 04.09.2025 року о 22:39:45 год. Також вбачається, що на вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 заявляла, що «вона не відмовляється», що «чекає адвоката», що «поки не бажає», що не можна вважати категоричною відмовою пройти огляд, а о 23:31:30, ОСОБА_1 повідомила поліцейським про те, що бажає пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі. В свою чергу, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №443823 від 04.09.2025 року, датою складання протоколу є 04.09.2025 о 23:31:58 год., тобто після того, як ОСОБА_1 висловила свою згоду на проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі. Як зазначав захисник в апеляційній скарзі, а також під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 телефонувала йому як адвокату та він порекомендував їй пройти огляд у медичному закладі. Не зважаючи на згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі, працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР України, а саме відмова особи, яка керував ТЗ від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином вважаю, що суддя першої інстанції не перевірив належно існування цих обов`язкових елементів для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Враховуючи час зупинки та виявлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, остання погодилася пройти огляд у медичному закладі в межах двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Крім того, після складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_1 пройшла огляд у КНП Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області на стан алкогольного сп`яніння, а саме 05 вересня 2025 року о 00.30 год., тобто протягом двох годин з моменту зупинки автомобіля, у неї було відібрано біологічний матеріал (кров) для лабораторного дослідження, за результатами якого у крові пацієнтки виявлена концентрація етанолу 0,003%, що не свідчить про стан сп`яніння (а/с 24-25). Таким чином, в ході апеляційного розгляду не знайшло підтвердження, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Натомість, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, у якому відображено лише обставини події, є лише початковим правовим висновком працівників поліції щодо дій певної особи, та без підтвердження іншими належними й допустимими доказами не може слугувати безумовним та беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення не встановлює імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (справа "Ірландія проти Сполученого Королівства"), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту". Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" ("Ірландія проти Сполученого Королівства"). За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У той же час, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Враховуючи наведене, вважаю, що працівниками поліції був грубо порушений порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, передбачений статтею 266 КУпАП, а згідно з описаними вище обставинами, неможливо встановити факт порушення ОСОБА_2 пункту 2.5 ПДР України, а саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тому наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не доведена. Відповідні доводи сторони захисту є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з пунктом частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Отже, надаючи оцінку наведеним вище доказам, з урахуванням принципів презумпції невинуватості особи та доведення вини особи поза розумним сумнівом, доходжу висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР не доведений, а тому підстав для її притягнення до адміністративної відповідальності немає. Таким чином, постанова судді першої інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності складу і події адміністративного правопорушення. Враховуючи вставлене, апеляційний суд не перевіряв всіх доводів апеляційної скарги. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294, 247 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Шпака А.П. задовольнити. Постанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статтею 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя