Постанова 4852 № 280/5656/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5656/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року (суддя Ж.М. Чернова) у справі № 280/5656/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив: - визнати незаконними дії відповідача, які полягають у безпідставному взяттю на облік позивача та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг»; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо позивача про те, що 13.03.2020 він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі пп.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.03.2020; зобов`язати відповідача внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо позивача про те, що 13.03.2020 він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , який станом на зараз має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі пп.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.03.2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2020 позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пп.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.03.2020. Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.03.2020 видане замість військового квитка. Позивач завантажив мобільний застосунок «Резерв+» для перевірки інформації про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виявив, що в ньому не відображається інформація про «виключення» позивача з військового обліку, натомість, відображається «на обліку», «військовозобов`язаний». На відповідне звернення позивача, відповідач повідомив, що на відміну від первинної редакції Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», його діюча редакція не містить такої категорії осіб, які можуть бути виключені з військового обліку, - «були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину». Позивач вказує, що є протиправними дії відповідача, які полягають у безпідставному взяттю на облік позивача та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а також бездіяльність відповідача щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо позивача про те, що 13.03.2020 він був виключений з військового обліку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку призовників. Суд зауважив, що громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку і був виключений з військового обліку військовозобов`язаних, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у разі, якщо підстави, за якими він був виключений, відпали. Суд з`ясував, що матеріалами справи підтверджено, що 13.03.2020 позивач був виключений з обліку військовозобов`язаних на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону №2232-XII (засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину). Проте, після набрання чинності змін до Закону №2232-XII позивача було поновлено на обліку військовозобов`язаних. Суд звернув увагу, що статтею 37 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент виключення позивача військового обліку, було визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Разом з цим, 18.05.2024 внесено зміни в Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» та нова редакція статті 37 вже не містить такої підстави для виключення з військової служби, як виключення громадян України раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Суд дійшов висновку, що з набранням чинності змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка набула статусу військовозобов`язаного, відтак, підстави для виключення позивача з військового обліку як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину у розумінні приписів частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку №1487 відсутні. Суд зазначив, що позивача правомірно поновлено на обліку військовозобов`язаних відповідачем. Існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом на дату взяття позивача на військовий облік матеріалами справи не підтверджено. З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що особа втрачає статус резервіста або військовозобов`язаного. Звертає увагу, що його виключено з військового обліку 13 березня 2020 року, а отже скаржник має статус невійськовозобов`язаної особи та не може бути взятий на військовий облік. Вважає, що зміни до Закону №2232, які внесені 18.05.2024, погіршують існуюче становище громадян, які остаточно були виключені з військового обліку. Зауважує, що ст.37 Закону №2232 закріплює вичерпний перелік підстав для взяття на військовий облік військовозобов`язаних і не передбачає підстав для взяття на такий облік осіб, які вже були з обліку виключені. Наполягає, що відповідач протиправно не вносить відомості до Реєстру про те, що позивач є виключеним з військового обліку. Вважає, що на нього не можуть поширюватись правила військового обліку, оскільки позивач не є військовозобов`язаною особою. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13.03.2020 позивача було виключено з військового обліку відповідно до пп. 6. п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, що підтверджується копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 13.03.2020. 11.06.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив: внести відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про те, що 13.03.2020 позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних згідно з ст.37 пп.6 ч.6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідач листом від 18.06.2025 повідомив позивача, що відповідно до п.6 пп.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Повідомлено, що вищезазначена редакція Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" є не чинною та застарілою у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України шодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІХ, який набрав законної сили 18.05.2024, де пункт 6 частини 6 було виключено. На відміну від первинної редакції Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", його діюча редакція не містить такої категорії осіб, які можуть бути виключені з військового обліку, - «були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину». Крім цього, відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та п.4 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 №560 особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, підлягать взяттю на військовий облік та можуть бути призвані по мобілізації, для проходження військової служби. Враховуючи зазначене, на теперішній час відсутні правові підстави щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення на підставі пп.6 п.6 ст.37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Позивач вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Приписи ст. 1 цього закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 13.03.2020 позивача було виключено з військового обліку відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Згідно приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу. Згідно приписів ч.6 ст. 37 Закону №2232 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Згідно п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Колегія суддів звертає увагу, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено. Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних. Колегія суддів зазначає, що приписи законодавства не передбачають необхідність отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік. Як правильно з`ясував суд першої інстанції, існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних станом на час виникнення спірних правовідносин матеріалами справи не підтверджено. Відтак, колегія суддів зазначає, що взяття відповідачем позивача на військовий облік військовозобов`язаних є правомірним. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. В свою чергу, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних, апеляційний суд зазначає про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку. Отже, доводи скаржника про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача про те, що він був виключений з військового обліку, свого підтвердження не знайшли. В свою чергу, внесення відповідачем інших відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не є предметом спору. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі №280/5656/25 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 05.01.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров