Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/7231/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7231/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року (суддя І.В. Садовий) у справі № 280/7231/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.06.2025 № 084050022078 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 період військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991 та період навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989, та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 13.06.2025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням відповідача від 20.06.2025 №084050022078 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає, що таким рішенням відповідач порушив гарантоване статтею 46 Конституції України право позивача на соціальний захист. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено. Судом першої інстанції зазначено, що період навчання позивача в Запорізькому металургійному технікумі підтверджується дипломом від 24.06.1989 та записами трудової книжки. Судом встановлено, що після закінчення навчання, позивач протягом трьох місяців, а саме 22.06.1989 був працевлаштований за професією підручний сталевара електропечі в сталеплавильному цеху №3 та виконував роботи за професією, яка згідно з постановою СМ СРСР №1173 від 22.08.1956 передбачена Списком №1 розділ III підрозділ 1а, 2а, як сталевари та їх підручні, старші сталевари. Враховуючи, що позивач проходив навчання за спеціальністю електрометалургія сталі і феросплавів, та був працевлаштований за набутою спеціальністю, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 період його навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989. Суд вказав, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Суд встановив, що на підтвердження проходження військової служби у спірний період, позивачем надано копію військового квитка від 19.05.1989. Також, підтвердження проходження позивачем військової служби у спірний період свідчать записи трудової книжки. Суд вказав, що з огляду на те, що до моменту вступу на військову службу позивач працював на посаді, яка передбачена Списком №1, то період військової служби також підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1. Суд дійшов висновку, що позивач на момент звернення за призначенням пенсії досяг необхідного віку, набув передбачений статтею 114 Закону №1058-IV необхідний страховий стаж та із врахуванням до пільгового стажу періоду його навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 та періоду проходження військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991 має пільговий стаж понад 6 років суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 20.06.2025 №084050022078 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу з 13.06.2025 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 період його навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 та період проходження ним військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що спірним рішенням правомірно відмовлено у призначенні пенсії позивач згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 через відсутність у позивача необхідного пільгового стажу. Вважає, що позивачу правомірно не зараховано до пільгового стажу період навчання в Запорізькому металургійному технікумі, адже останній не належить до закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Зазначає, що період навчання позивача Запорізькому металургійному технікумі передує періоду проходження позивачем строкової військової служби, а отже період служби не може бути зараховано до пільгового стажу позивача. Наполягає, що пільговий стаж позивача за Списком №1 складає лише 4 роки 4 місяці 12 днів. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13.06.2025 у зв`язку із досягненням необхідного віку та наявністю стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 до якої було додано необхідний пакет документів. За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення від 20.06.2025 №084050022078, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з частиною 2 статті 114 Закону №1058-IV з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погодившись з рішенням відповідача від 20.06.2025 №084050022078 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV та не зарахуванням до його пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 та періоду проходження військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991, звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно положень п.2 ч.1 ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За правилами п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем прийнято спірне рішення від 20.06.2025 №084050022078, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з частиною 2 статті 114 Закону №1058-IV з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу. Так, у спірному рішення пенсійний орган визначив, що пільговий стаж позивача складає 4 роки 4 місяці 12 днів. В свою чергу, позивач наполягає, що до його пільгового стажу за Списком №1 має бути зараховано навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 та період проходження військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що період навчання позивача з 01.09.1985 по 24.06.1989 в Запорізькому металургійному технікумі підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 від 24.06.1989 та записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.07.1989, виданої на ім`я позивача. Згідно приписів ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Колегія суддів встановила, що у період з 01.09.1985 по 24.06.1989 позивач навчався саме у технікумі, що підтверджується дипломом НОМЕР_1 та сторонами не заперечується. Статус цього навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на той час. На момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII. Натомість, згідно ст. 42 та 49 вказаного закону до професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу, середня спеціальна освіта здійснюється в технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених у встановленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів. Оскільки позивач у спірний період часу з 01.09.1985 по 24.06.1989 навчався у середньому спеціальному навчальному закладі - технікумі, а можливість зарахування часу навчання до пільгового стажу передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР), то відповідач правомірно не зарахував до пільгового стажу позивачу час його навчання. Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що період навчання позивача з 01.09.1985 по 24.06.1989 в Запорізькому металургійному технікумі має бути зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1. Згідно зі статтею 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів дослідила, що період проходження позивачем строкової військової служби у період з 25.06.1989 по 13.05.1991 підтверджується копією військового квитка від 19.05.1989, відомостями трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 23.07.1989 та пенсійним органом не заперечується. Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.07.1989, на момент призову на вищевказану військову службу позивач працював підручним сталевара електропечі в сталеплавильному цеху №3. В свою чергу, згідно довідки Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №125-235 від 04.06.2025 посада, яку обіймав позивач на момент призову на військову службу згідно з постановою СМ СРСР №1173 від 22.08.1956 була передбачена Списком №1 розділ III підрозділ 1а, 2а, як сталевари та їх підручні, старші сталевари. Відтак, керуючись приписами ст.8 Закону №2011, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що до моменту вступу на військову службу позивач працював на посаді, яка передбачена Списком №1, а тому період військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991 підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про помилковий розрахунок пенсійним органом пільгового стажу позивача за Списком №1, а отже спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 20.06.2025 №084050022078 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, оскільки позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії мав: більше 25 років страхового стажу, пільговий стаж понад 6 років за Списком №1 (з урахуванням періоду з 25.06.1989 по 13.05.1991), тобто більше половини необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах (10 років), досяг 54 років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу з 13.06.2025 пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 період проходження позивачем військової служби з 25.06.1989 по 13.05.1991. Підсумовуючи вищевикладене, керуючись ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення вимог про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до пільгового стажу позивача період з 01.09.1985 по 24.06.1989 та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 319, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 280/7231/25, в частині задоволених вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 період його навчання з 01.09.1985 по 24.06.1989 скасувати та в цій частині заявлених вимог ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 280/7231/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 05.01.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров