Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 902/866/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 січня 2026 року Справа № 902/866/25 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.09.25 р. у справі №902/866/25, ухвалене суддею Шамшуріною М.В., повне рішення складено 23.09.25р. за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 20 261,88 гривень До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (вх.№923/25 від 25.06.2025) Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" про стягнення 20 261,88 гривень заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з червня 2024 по квітень 2025. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.09.25 р. у справі №902/866/25 - позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 20 261,88 гривень заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з червня 2024 по квітень 2025 та 3 028,00 гривень судових витрат зі сплати судового збору. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 18 вересня 2025 року у справі №902/866/25 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову комунального підприємства Вінницької міської ради Вінницяміськтеплоенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Олеріт про стягнення 20 261,88 гривень заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з червня 2024 по квітень 2025 року. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/866/25 у складі: головуюча суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Вінницької області. 28.10.2025 р. матеріали справи №902/866/25 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.09.25 р. у справі №902/866/25 в порядку письмового провадження. Запропоновано Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" у строк до 25.11.2025р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів відповідачу. 12.11.2025 р. від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, позивач просить залишити рішення Господарського суду Вінницької області по справі №902/866/25 від 18.09.2025 р. без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" без задоволення. Згідно з табелем обліку робочого часу Північно-західного апеляційного господарського суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" суддя член-колегії по справі Бучинська Г.Б. з 22 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року перебуває у відпустці. Відповідно до ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Враховуючи вищенаведені обставини, з метою дотримання приписів ч.10 ст.32 ГПК України, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Бучинської Г.Б., вбачається необхідність внести зміни до складу колегії суддів у справі №902/866/25. Розпорядженням В.о. керівника апарату №01-05/2 від 02.01.2026р. з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №902/866/25. Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №902/866/25 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В.. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2026 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.09.25 р. у справі №902/866/25 до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук Г.Б.. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.10 ст.270 ГПК України апеляційна скарга на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За приписами ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частина 10 статті 270 ГПК України). Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.09.2025 р. у справі №902/866/25 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши надану юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Північно західний апеляційний господарський суд ВСТАНОВИВ: 1.Зміст рішення суду першої інстанції. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за приєднане навантаження, надану теплову енергію та абонентське обслуговування у розмірі 20 261,88 гривень, від суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 20 261,88 гривень. 2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншим учасників по справі В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з неправильними застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути скасованим виходячи з наступного. Задовольняючи позов, суд першої інстанції стверджує, що не залежно від підписання заяви про приєднання, не визнання індивідуального договору тощо, відповідач продовжив отримувати послугу з постачання теплової енергії (приєднаного навантаження, постачання теплової енергії, абонентського обслуговування), а тому зобов`язаний оплатити надані послуг згідно затверджених тарифів. Так, судом встановлено, що у жовтні 2021 року Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на своєму веб сайті було опубліковано текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50). Поруч з цим, суд зазначає, що Господарським судом Вінницької області у рішенні від 03.11.2023 у справі №902/1145/23, яке набрало законної сили 07.03.2024, встановлено, що 02.09.2013 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958; договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958 від 02.09.2013 у 2022 році припинив свою дію. Натомість позивач, обґрунтовуючи свій позов, додає до нього супровідний лист №1409-22/2 від 30.04.2024 року, з якого вбачається, що з 01 червня 2024 року публічний договір вважається укладеним, а діючий договір № 5958 від 02.09.2013 року припинив свою дію. Отже, позивач з жовтня 2021 року оприлюднює на своєму сайті текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії, але при цьому не укладає його та не надсилає жодного проекту на адресу ТОВ «Олеріт», оскільки певно з його точки зору діє договір 5958 від 02.09.2013 року. Договір 5958 від 02.09.2013 року припиняє свою дію у 2022 році та не продовжує її на 2023 рік. Лише 01 червня 2024 року, тобто через рік і шість місяців від дня припинення взаємовідносин сторін щодо постачання теплової енергії та приєднаного навантаження на підставі договору №5958, позивач «згадує» про те, що «постачає» теплову енергію ТОВ «Олеріт» в нежитлове підвальне приміщення і, що в нього на сайті є розміщений публічний договір, щоправда з 2021 року, а не з 01 червня 2024 року, як те зазначає позивач. Таким чином, суд погоджується з цими фактами та вважає їх об`єктивними, можливими та такими, що дають підстави для висновку, що має місце отримування послуг відповідачем і при цьому, не важливо, чи підписаний договір між сторонами чи ні. В спростування будь-якого факту отримання послуг від позивача в матеріалах справи надано лист Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНЕ-7", що знаходиться за тією ж адресою, що і нежитлове підвальне приміщення, а саме: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 № 2 від 08.09.2022 та акт обстеження підвального приміщення ТОВ "Олеріт" від 07.09.2022. Згідно вказаного акту за наслідками обстеження комісією встановлено, що у підвальному приміщенні, що належить ТОВ "Олеріт" код ЄДРПОУ 31836183 та знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького, буд. 7 відсутні будь-які системи теплового споживання (радіатори опалення, рушникосушки, тощо), а також відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення. Отже, матеріали справи не містять жодного доказу факту постачання послуг, та найголовніше - факту їх отримання та споживання відповідачем, а навпаки стверджують про відсутність будь-яких систем теплового споживання. Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів підписання відповідачем такої заяви-приєднання як обов`язкового додатку до типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в якій були б конкретизовані умови постачання теплової енергії до конкретних приміщень відповідача, а тому такий публічний договір не можна вважати укладеним з урахуванням означеного вище факту, у тому числі відсутності вчинення з боку відповідача дій, які б свідчили про згоду на отримання послуги з теплопостачання за умовами такого публічного договору. Заперечуючи доводи апеляційної скарги представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" у відзиві наголошує на тому, що вбудоване у житловий будинок нежитлове приміщення по вул.Владислава Городецького, 7 (офісне приміщення), яке належить ТОВ «ОЛЕРІТ» (далі - Відповідач) технічно під`єднано до зовнішніх інженерних мереж КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» (далі КП ВМР «ВМТЕ»), що підтверджується рішеннями Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.07.2022р. №1447 (міститься в матеріалах справи) та від 18.04.2024р. №929 (міститься в матеріалах справи) якими погоджено норми споживання теплової енергії на послугу з постачання теплової енергії для споживачів КП ВМР «ВМТЕ». 01.06.2024р. між КП ВМР «ВМТЕ» та ТОВ «ОЛЕРІТ» укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Порушуючи п.34 та 41.3 Публічного договору, а саме Відповідач зобов`язаний був оплачувати надані послуги та вносити плату за абонентське обслуговування не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати, в період з 01.06.2024р. по 30.04.2025р. заборгував за надані послуги з постачання теплової енергії 20 261,88 грн., що підтверджується випискою з журналу нарахувань та оплати (міститься в матеріалах справи). Фактом під`єднання нежитлового приміщення ТОВ «ОЛЕРІТ» площею 26,8 м2 та максимальним приєднаним навантаженням 0,0013 Гкал/год до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення багатоквартирного житлового будинку по вул. Городецького, 7 (бувша Червоних Партизан, 7) являються укладені договори між КП ВМР «ВМТЕ» та ТОВ «ОЛЕРІТ» №5958 від 01.06.2010р., № №5958 від 02.09.2013 р. (міститься в матеріалах справи) та засвідченим підписом директора ТОВ «ОЛЕРІТ» - Войцишенко В.Д. опитувальний лист теплопостачання (міститься в матеріалах справи). Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії відповідно до Закону України №2189-VIII від 09.11.2017р. «Про житлово-комунальні послуги» (зі змінами) (далі ЗУ «ЖКГ») та Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022) (далі Постанова №830). Відповідно до абзацу 5 п. 14 Постанови №830 відокремлення квартир та нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Мінрегіоном порядку не допускається. Також, позивач акцентує увагу на тому, що після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3), по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги (п.13 Розділ ІІІ Наказ №169). Оскільки ТОВ «ОЛЕРІТ» не надавало до КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відповідно до Наказу №169 дозволу про відключення виданого Комісією, технічних умов на виготовлення проекту, проектної документації на відключення, як наслідок КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» не засвідчувало своїм підписом Акт про відключення нежитлового приміщення ТОВ «ОЛЕРІТ» від мереж централізованого опалення. Оскільки, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував. Згідно виписки з журналу нарахувань і оплат, розмір заборгованості відповідача за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.06.2024 по 30.04.2025 включно складає 20 261,88 грн. 3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом. Як вбачається із матеріалів справи 07.05.2024 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" надіслало відповідачу лист № 1409-22/2 від 30.04.2024 у якому повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеріт", що належне товариству приміщення вбудоване та/або прибудоване до багатоквартирного житлового будинку, а відтак відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-УІІІ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон України "Про ЖКП") ТОВ "Олеріт" надається послуга з постачання теплової енергії та послуга з постачання гарячої води (т. 1 а.с. 10-12, 107, 108). Крім того, у цьому листі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" повідомлено відповідача про розміщення індивідуального договору про постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання у відповідності до пункту 5 статті 13 Закону України "Про ЖКП" на веб-сайті позивача https://vmte.vn.ua/publik/consumer/50. У вказаному листі позивач також зазначив, що з 1 червня 2024 р. публічний договір приєднання затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" вважатиметься укладеним, а діючий договір № 5958 від 02.09.2013 р. припинить свою дію та надав на ознайомлення один примірник публічного договору приєднання, заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, яку просив заповнити, підписати та повернути в кабінет №4 за адресою 600-річчя,

13. За змістом типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір) цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України (т. 1 а.с 14-17). Відповідно до пунктів 2, 3 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті КП ВМР "ВМТЕ" https:vmte.vn.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. №130. Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Як убачається із заяви-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії надісланої відповідачу разом із договором та листом № 1409-22/2 від 30.04.2024 у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - ТОВ "Олеріт", адреса приміщення споживача - вулиця В.Городецького, 7, м. Вінниця, опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача - 26,8 кв.м., максимальне теплове навантаження приміщення - 0,0013 Гкал/год; послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку (т. 1 а.с. 13). Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії матеріали справи не містять. На виконання умов укладеного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії протягом червня 2024 - квітень 2025 року позивачем надано відповідачу послуги з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та нараховано плату за абонентське обслуговування на загальну суму 20 261,88 гривень, у тому числі: у червні 2024 на суму 219,05 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.06.2024; у липні 2024 на суму 217,88 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.07.2024; у серпні 2024 на суму 217,88 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.08.2024; у вересні 2024 на суму 217,88 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2024; у жовтні 2024 на суму 691,42 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.10.2024; у листопаді 2024 на суму 2935,21 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.11.2024; у грудні 2024 на суму 3463,26 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.12.2024; у січні 2025 на суму 3455,68 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.01.2025; у лютому 2025 на суму 4474,69 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 28.02.2025; у березні 2025 на суму 2633,50 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31.03.2025; у квітні 2025 на суму 1735,43 гривень згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30.04.2025 (т. 1 а.с. 109-153, 18-58). Вказані акти за червень 2024 - квітень 2025 надіслані позивачем на адресу відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи описами вкладення, списками згрупованих відправлень з відповідними фіскальними чеками (т. 1 а.с. 109-153, 18-58). Листами №2/22-2589 від 10.09.2024 та №1715-22/2 від 10.04.2025 Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" попередило відповідача про необхідність сплати заборгованості станом на 01.09.2024 та на 01.04.2025, зокрема за договором від 01.06.2024 (т. 1 а.с. 28-30, 52-55). Разом з тим, відповідач оплати вартості приєднаного навантаження, постачання теплової енергії, плати за абонентське обслуговування за період червень 2024 - квітень 2025 на загальну суму 20 261,88 гривень не здійснив, що підтверджується випискою з журналу нарахувань і оплати за період з червня 2024 по квітень 2025 по особовому рахунку №5958 споживач - ТОВ "Олеріт", у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 20 261,88 гривень (т. 1 а.с. 9). Доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості матеріали справи не містять. З огляду на невиконання відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 20 261,88 гривень заборгованості. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.09.25 р. у справі №902/866/25 - позов задоволено. 4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин. Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Споживач теплової енергії це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Положеннями частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії, зокрема і обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. За умовами частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Пунктом 40 Правил №1198 користування тепловою енергією передбачено, що споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил. Положеннями статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). За приписами пункту 1, пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до частин 1, 4 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів. Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Абзацами 1, 3 частини 4 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за період з 01.06.2024 по 30.04.2025 у розмірі 20 261,88 гривень. Судами встановлено, що у жовтні 2021 року Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на своєму веб сайті було опубліковано текст публічного типового договору про надання послуги з постачання теплової енергії (https://vmte.vn.ua/public/consumer/50). Текст надісланого на адресу відповідача разом із листом №1409-22/2 від 30.04.2024 типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії відповідає типовому договору. Приймаючи до уваги, що заперечень до типового договору від відповідача у встановлений чинним законодавством термін не надійшло, відповідач продовжив отримувати послугу з приєднаного навантаження, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування (акцептував умови публічного договору), суди дійшли висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олеріт" приєдналося до типового договору в редакції запропонованій позивачем та розміщеній на сайті Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго". Колегія суддів наголошує на тому, що не підписання відповідачем заяви про приєднання, не визнання індивідуального договору тощо, не спростовує обставини отримання ним послуги з постачання теплової енергії (приєднаного навантаження, постачання теплової енергії, абонентського обслуговування) та виникнення обов`язку з оплати наданих послуг згідно затверджених тарифів. Викладене спростовує доводи відповідача, що індивідуальний договір є неукладеним через відсутність волевиявлення відповідача на таке укладення та, що ним не було здійснено будь-яких дій, які б свідчили про прийняття умов публічного договору, оскільки таке твердження відповідача суперечить наведеним вище нормам законодавства щодо укладення публічних договорів приєднання. Крім того, колегія суддів вказує на те, що відсутність письмово оформленого договору з позивачем не звільняє відповідача від обов`язку оплачувати надані йому послуги. Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021 у справі №908/3159/19 відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц. Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неотримання ним договору, актів здачі-прийняття виконаних робіт, оскільки зазначена у листі № 1409-22/2 від 30.04.2024 адреса та адреса за якою надсилались рахунки, акти здачі-прийняття виконаних робіт є адресою місцезнаходження товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до вимог частини 1, частин 3-4 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах. З урахуванням наведених норм закону, суди вважають, що направлення позивачем відповідачу поштової кореспонденції на адресу відповідача (м. Вінниця, вулиця В.Городецького, будинок 7) , що міститься в Єдиному державному реєстрі є належним повідомленням, оскільки отримання кореспонденції адресатом за умови фактичної відсутності за вказаною адресою є ризиками особи, що не внесла до Єдиного державного реєстру відомості щодо зміни свого місцезнаходження. Судами встановлено, що позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях від 18.08.2025 зазначено про надання позивачем послуг та надіслання відповідачу актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Відповідно до наданих позивачем копій актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) позивачем надано відповідачу послуги приєднаного навантаження, поставки теплової енергії, плати за приєднане навантаження на загальну суму 20 261,88 гривень (т.1 а.с. 18-58, 109-153). За умовами пункту 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Згідно з пунктом 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Підпунктом 3 пункту 43 договору визначено, що виконавець зобов`язаний без додаткової оплати надавати споживачу в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціну/тариф, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання послуги, її споживчі властивості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством. Із наданих позивачем актів вбачається, що останні містять відомості щодо періоду надання послуг, найменування роботи (послуги), одиниць виміру, кількості, тарифу, суми наданих послуг, їх загальної вартості з ПДВ; особистий підпис генерального директора КП ВМР "ВМТЕ" скріплений печаткою товариства. Згідно відомостей внесених до описів вкладення поштових відправлень, рахунки та вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з червня 2024 по квітень 2025 надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження товариства згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Зауважується, що дублікат - це примірник документа, що видається замість втраченого оригіналу. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом. З аналізу умов договору, матеріалів справи суди дійшли висновку, що надані позивачем копії актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за період з червня 2024 по квітень 2025, їх дублікати відповідають положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є документами, які містять відомості про господарську операцію з наданих послуг приєднаного навантаження, передачі теплової енергії, плати за абонентське обслуговування. Щодо технічних характеристик об`єкта споживання теплової енергії за договором ТОВ "Олеріт" суди зауважують, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що нежитлове приміщення за адресою: м. Вінниця, вулиця В.Городецького 7 належить ТОВ "Олеріт" із 2013 року. Господарським судом Вінницької області у рішенні від 03.11.2023 у справі №902/1145/23, яке набрало законної сили 07.03.2024, встановлено, що 02.09.2013 між Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олеріт" було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №5958; договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958 від 02.09.2013 у 2022 році припинив свою дію. Згідно встановлених судом у вказаному рішенні обставин, сторонами у пункті 6.2. договору визначено, що споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахунково, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію. Додатком № 4 до договору сторони погодили сплату за теплову енергію по двоставковому тарифу. Додатком 1 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5958 від 02.09.2013 сторонами було погоджено технічні характеристики об`єкта споживання теплової енергії ТОВ "Олеріт", зокрема максимальне приєднане теплове навантаження. У заяві-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії надісланої відповідачу разом із договором та листом №1409-22/2 від 30.04.2024 у графі інформація про споживача вказано найменування споживача - ТОВ "Олеріт", адреса приміщення споживача - вулиця В. Городецького, 7, м. Вінниця, опалювальна площа (об`єм) приміщення споживача - 26,8 кв.м., максимальне теплове навантаження приміщення - 0,0013 Гкал/год; послуга надається за допомогою систем індивідуального теплового пункту багатоквартирного будинку. Положеннями пункту 26 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 передбачено, що споживач надає виконавцю інформацію про опалювану площу (об`єм) приміщення. У разі зміни опалюваної площі (об`єму) приміщення споживач надає у місячний строк виконавцю інформацію про таку зміну разом з копією технічного паспорта приміщення з метою подальшого внесення змін до договору. Водночас, доказів зміни технічних параметрів належного відповідачу нежитлового приміщення або доказів звернення відповідача до позивача щодо зміни опалюваної площі (об`єму) приміщень, максимального теплового навантаження приміщення матеріали справи не містять. Підпунктом 10 пункту 41 договору встановлено обов`язок споживача забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності (користуванні), до експлуатації в осінньо-зимовий період. Згідно з підпунктом 11 пункту 41 договору споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, встановлений обов`язок споживача теплової енергії, зокрема забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання. За приписами пункту 41 вказаних Правил споживач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності). Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Скаржник, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, стверджував про невикористання товариством у спірному періоді приміщення за адресою: місто Вінниця, вулиця В. Городецького, 7, оскільки у ньому відсутні будь-які системи теплового споживання, прилади обліку теплової енергії, відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення. На підтвердження обставини відсутності системи теплового споживання, приладів обліку теплової енергії, систем холодного-гарячого водопостачання, водовідведення відповідачем надано лист Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МОНЕ-7", що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 № 2 від 08.09.2022 та акт обстеження підвального приміщення ТОВ "Олеріт" від 07.09.2022. Згідно вказаного акту за наслідками обстеження комісією встановлено, що у підвальному приміщенні, що належить ТОВ "Олеріт" код ЄДРПОУ 31836183 та знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького, буд. 7 відсутні будь-які системи теплового споживання (радіатори опалення, рушникосушки, тощо), а також відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення. Надаючи оцінку наведеним доводам, колегія суддів звертає увагу, що вказаний акт складений ОСББ "МОНЕ-7" станом на 07 вересня 2022 року, тоді як предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги з абонентського обслуговування, надання теплової енергії, приєднаного навантаження щодо нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м. Вінниця, вулиця В. Городецького 7 за період червень 2024 - вересень 2025. Доказів щодо відсутності монтажу та введення в експлуатацію системи теплового споживання, приладів обліку теплової енергії, систем холодного-гарячого водопостачання, водовідведення у вказаному нежитловому приміщенні у спірному періоді матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, доводи апелянта про невикористання товариством вказаного приміщення у спірному періоді, оскільки у ньому відсутні будь-які системи теплового споживання, прилади обліку теплової енергії, відсутня система холодного-гарячого водопостачання та водовідведення судом відхиляються. Колегія суддів, наголошує на тому, що відповідно до підпункту 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26.07.2019 № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції). Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. Відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Подібні за змістом висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 500/5362/17, від 01.12.2021 у справі № 607/25229/18, від 23.12.2021 у справі № 522/10647/15-ц, від 06.12.2023 у справі № 212/10834/21. Намір споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання реалізовується останнім відповідно до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води. Схожі за змістом висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №915/89/16. Водночас, доказів вчинення відповідачем у порядку передбаченому чинним законодавством дій, які свідчать про відмову відповідача від отримання послуг з теплопостачання та направлені на відключення споживачем належних йому приміщень від систем централізованого опалення, акту про таке від`єднання відповідачем суду не надано. Згідно висновку Верхового Суду викладеному у постанові від 17 квітня 2025 року у справі №920/277/23 підведення централізованого опалення (мережі теплопостачання) до системи опалення споживача свідчить про виконання послуг виконавцем, а споживач незалежно від відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. Колегія суддів наголошує на тому, що самовільне відключення споживача від внутрішньобудинкових систем опалення або здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури не припиняє статусу такого суб`єкта як споживача відповідних комунальних послуг. Таким чином, судами встановлено, що у період з червня 2024 по квітень 2025 ТОВ "Олеріт" було отримувачем послуг з абонентського обслуговування, а також послуг з надання теплової енергії, приєднаного навантаження як користувач вбудованого нежитлового приміщення у житловому багатоквартирному будинку за адресою: м.Вінниця, вулиця В. Городецького 7.. Крім того, судами встановлено, що нарахування позивачем відповідачу приєднаного навантаження, плати за теплову енергію та плати за абонентське обслуговування здійснено у відповідності до рішень органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Вінницької міської ради) та умов договору типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, а відтак вказані нарахування здійснені позивачем правомірно. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, в той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу будь-яких претензій щодо неналежного виконання умов договору. Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за приєднане навантаження, надану теплову енергію та абонентське обслуговування у розмірі 20 261,88 гривень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 20 261,88 гривень. Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 20 261,88 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано. 6.Висновки за результатами апеляційного розгляду. Відтак, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції. Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК. Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеріт" на рішення Господарського суду Вінницької області від 18.09.2025 р. у справі №902/866/25 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України. Справу №902/866/25 повернути Господарському суду Вінницької області. Повна постанова складена "02" січня 2026 р. Головуючий суддя Філіпова Т.Л. Суддя Маціщук А.В. Суддя Василишин А.Р.