Постанова Сумський апеляційний суд № 588/1297/24
від 12.12.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа №588/1297/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О. Номер провадження 33/816/512/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 13 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Як вбачається з постанови судді Тростянецького районного суду Сумської області від 13 січня 2025 року, відносно ОСОБА_1 було складено три протоколи про адміністративне правопорушення: - серії ААД № 780241 за те, що він 06 липня 2024 року о 19 год. 52 хв. у м. Тростянець по вул. Б. Хмельницького, 31, керував транспортним засобом MAZDA PREMACY, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер-6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху; - серії ААД №780235 за те, що він 07 липня 2024 року об 11 год. 36 хв. у м. Тростянець по вул. Б. Хмельницького поблизу буд. 37 керував транспортним засобом MAZDA PREMACY, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху; - серії ААД № 780236 за те, що він 07 липня 2024 року о 13 год. 05 хв. у м. Тростянець по вул. Благовіщенська, 34 керував транспортним засобом MAZDA PREMACY, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Вказані матеріали були об`єднані в одне провадження і за результатом розгляду вказаної справи, постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 13 січня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього на підставі ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погодившись з цим судовим рішенням, вважаючи його таким, що постановлено з порушенням діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді суду першої інстанції - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що при розгляді даної справи поза увагою судді залишилось те, що жодним належним та допустимим доказом не підтверджено, що він керував транспортним засобом, що ним було порушено Правила дорожнього руху, що б свідчило про правомірність дій працівників поліції при його зупинці. З врахуванням вказаного, посилаючись як на національне законодавство, так і на практику ЄСПЛ, апелянт вважає, що його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення «поза розумним сумнівом» доведена не була, а тому, визнати оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП законною та обґрунтованою підстави відсутні. У свою чергу, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Р.В. у поданому до суду клопотанні просив закрити провадження по справі про притягнення його підзахисного до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ст. 38 КУпАП і не встановлювати при цьому його винуватість. Про призначення даної справи до апеляційного розгляду як ОСОБА_1 , так і його захисник Шевченко Р.В. були повідомлені завчасно у передбачений законом спосіб, однак до апеляційного суду не з`явились. У поданій до суду заяві, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в черговий раз просив відкласти розгляд справи на іншу дату, з посиланням на те, що він не зможе прийняти участь у даному судовому засіданні через хворобу. Причини своєї неявки до апеляційного суду у визначений день та час захисник Шевченко Р.В. не повідомив. З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 про час, день та місце розгляду даної справи, а також, що останній в апеляційній скарзі не наполягав на здійсненні апеляційного розгляду виключно за його участі, і така участь особи у даному провадженні не є обов`язковою, враховуючи, також, і принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою розгляду даної справи у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для її подальшого відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд вказаної апеляційної скарги у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. А тому, перевіривши матеріали даної справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, при розгляді даного провадження суддею суду першої інстанції вищезазначені вимоги закону було дотримано в повному обсязі. Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення було встановлено суддею з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а саме, протоколів серії ААД №780241 від 06 липня 2024 року, ААД №780235 від 07 липня 2024 року, ААД №780236 від 07 липня 2024 року, рапортів помічника чергового ВП№1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області від 06 липня 2024 року та 07 липня 2024 року, направлень на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 липня 2024 року та 07 липня 2024 року та відеозаписів, долучених працівниками поліції до складених матеріалів. Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку і сумнівів щодо належності та допустимості у апеляційного суду не викликають. При цьому, на спростування апеляційних доводів, апеляційний суд зауважує, що саме відеозаписами, які були враховані суддею при прийнятті оскаржуваної постанови, та які були проглянуті апеляційним судом при підготовці даної справи до апеляційного розгляду, підтверджується те, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції жодного разу не заперечував факту керування транспортним засобом MAZDA PREMACY. Крім того, вказаними доказами, також, підтверджується і те, що як 06 липня 2024 року, так і 07 липня 2024 року, вказаним автомобілем ОСОБА_1 , за явними зовнішніми ознаками, керував у стані сп`яніння, на пропозицію працівників поліції пройти огляд на визначення такого стану відповідав відмовою, що і стало підставою для складання відносно нього вказаних протоколів за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, жодних порушень з боку поліцейських апеляційним судом встановлено не було, після складання протоколів, ОСОБА_1 було оголошено його зміст, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про час, день та місце розгляду справи, запропоновано останньому підписати вказаний протокол та скласти в ньому свої пояснення чи заперечення. ОСОБА_1 відмовився як підписувати вказані протоколи, так і складати свої заперечення щодо зазначених в ньому обставин. Також, апеляційний суд наголошує, що після складання протоколу серії ААД №780235 від 07 липня 2024 року за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 чи в медичному закладі, ОСОБА_1 проігнорував відсторонення від керування транспортним засобом та продовжив рух і через незначний час, в це й же день, був зупинений працівниками поліції, які виявили у нього ознаки сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, від чого він, також, відмовився, що стало підставою для складання відносно нього протоколу серії ААД №780236. Таким чином, під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що його винуватість була встановлена на підставі неналежних та недопустимих доказів, в той час як доказів, за яких можливо було б дійти висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, здобуто не було. Вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції жодним чином не спростовано. З врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення судді суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим, підстави для його скасування відсутні, а тому, оскаржувану постанову слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Що стосується клопотання захисника про закриття провадження у зв`язку з закінченням строку накладення вказаного адміністративного стягнення, то воно не підлягає до задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та особу винного, призначив останньому безальтернативне адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому, апеляційний суд зауважує, що вказане правопорушення не є триваючим і як встановлено ч. 6 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Як зазначено у протоколах серії ААД №780241, серії ААД № 780235, серії ААД № 780236 датами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказано 06 та 07 липня 2024 року і річний строк накладення адміністративного стягнення фактично закінчився б 06 та 07 липня 2025 року, проте, судове рішення суддею суду першої інстанції у даній справі постановлено 13 січня 2025 року, тобто, адміністративне стягнення було накладено на останнього в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП. З врахуванням як вищезазначеного, а також тих обставин, що неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, за яких постанова судді відносно ОСОБА_1 підлягала б до скасування з прийняттям апеляційним судом нової постанови, встановлено не було, підстави для закриття провадження у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 13 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.