Постанова 4875 № 922/1466/25

від 01.01.2026 ·

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 січня 2026 року м. Харків Справа № 922/1466/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича (вх. 1744Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1466/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодієвська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) до фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 26 460,67 грн,- ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» 29.04.2025 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Подвойського Михайла Юрійовича про стягнення з відповідача на користь позивача: - заборгованості за невиконання зобов`язань за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 6 169,08 грн за період: листопад 2019 - листопад 2021; - 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025 грн; - інфляційних втрат у сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; - заборгованості за невиконання зобов`язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1) в сумі 15 391,74 грн за період: грудень 2021 - квітень 2023; - заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1) в сумі 365,62 грн за період: грудень 2021 - вересень 2023; - заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2) в сумі 1 309,20 грн за період: липень 2022 - вересень 2023. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач фактично спожив теплову енергію на потреби опалення приміщення в періоди: з листопада 2019 по листопад 2021, з грудня 2021 по квітень 2023, з липня 2022 по вересень 2023, що підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваного сезону та актами про відключення опалення наприкінці опалюваного сезону. Проте, в порушення умов вищевказаних договорів та приписів чинного законодавства, не здійснив оплату за надані позивачем послуги. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1466/25 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича на користь КП «Харківські теплові мережі»: - заборгованість за невиконання зобов`язань за споживання теплової енергії без укладання договору в сумі 6 169,08 грн за період: листопад 2019 - листопад 2021; - 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025; - інфляційні втрати в сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; - заборгованість за невиконання зобов`язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 15 391,74 грн за період: грудень 2021 - квітень 2023; - заборгованість за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 365,62 грн за період: грудень 2021 - вересень 2023; - заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 1 309,20 грн, за період: липень 2022 - вересень 2023; - витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд першої інстанції визнав законим та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання зобов`язань за споживання теплової енергії без укладання договору, 3% річних, інфляційних втрат, а також заборгованості за невиконання зобов`язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1), заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1), заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2). Оскільки відповідачем не було подано своїх заперечень на позов та доказів сплати заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» є законним та обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі. Фізична особа-підприємець Подвойський Михайло Юрійович з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; стягнути з позивача судовий збір за подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1779 від 21.12.05, за клопотанням ФОП Подвойського М. Ю. та погодженням відповідних служб, технічного висновку, ФОП Подвойському М. Ю. було дозволено реконструкцію нежитлових приміщень підвалу № 1-4, 4а, 5, 6, 6а, 7, 8, 24 в лі. А-4 по АДРЕСА_2 під підсобні приміщення. Внаслідок цього, приміщення були переобладнані, про що у технічному висновку про можливість збереження та подальшої експлуатації нежитлових приміщень підвалу під магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_2 в м. Харкові (висновок видано у вересні 2006 року ТОВ «Харківреконструкція») зазначено, що приміщення обладнані системами водопостачання, каналізації, електропостачанням. Як убачається з робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень підвалу по Руставелі, 46/48, зробленого ТОВ «Олександра Лещук та син» на замовлення ФОП Подвойського М. Ю. в 2006 році, зокрема розділу 4 Опалення та вентиляція, джерелом теплопостачання для системи опалення є струм з напругою в мережі 220Вт. В приміщенні передбачено для опалення електорадіатори маслонаповнювального типу ТЕРМІЯ ВАТ «МАЯК». Відповідно до акту обстеження системи теплоспоживання об`єкта від 17.05.06 № 178/122, зі змісту якого вбачається, що інженер інспектор Червонозаводської філії КП «ХТМ» в присутності власника, провела дослідження нежитлових приміщень за адресою: вул. Руставелі, буд. 46/48, м. Харків, та встановила, що стояк та опалювальні прибори відсутні, а скрізь приміщення на протязі 3,5 метрів транзитом проходить трубопровід системи опалення житлового будинку, який заізольований та теплова енергія в приміщення не поступає. Тому, опалення в приміщенні здійснюється за рахунок електричної мережі шляхом використання масляних радіаторів, що також підтверджується фотознімками. З огляду на наведене, скаржник вважає, що позивач безпідставно нарахував заборгованість за спожиту теплову енергію, яку, на думку апелянта, спожито не було. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1466/25; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції; копію ухвали надіслано скаржнику та в Господарський суд Харківської області. 21.08.2025 на адресу апеляційного суду надійшли матеріали справи №922/1466/25. 27.08.2025 витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Лакізи В.В., сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Склярук О.І. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича на рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2025 у справі №922/1466/25, поновлено пропущений строк подання апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Позивачу встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого він має право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові. 08.09.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві позивач наголошує на тому, що факт постачання теплової енергії та отримання її відповідачем доказується, між іншим, актом обстеження теплоспоживаня об`єкту, а також просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.20025 - без змін. 11.09.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив відповідач додатково вказав, на те, що в належних йому приміщеннях відсутнє опалення, відсутні батареї, відсутній прилад обліку, в належних йому приміщеннях проходить транзитом трубопровід на житловий будинок № 42 по вулиці Руставелі в м. Харкові. І саме в житловому будинку № 42 по вулиці Руставелі в м. Харкові встановлений прилад обліку. Апелянт наголошує, що в його приміщенні відсутній прилад обліку теплової енергії. Крім того, він відсутній в будинку взагалі, оскільки в іншій частині підвальних приміщень приладу обліку теплової енергії також не має, та в приміщеннях загального користування (в під`їздах будинку) теж відсутній прилад обліку теплової енергії. Тому, апелянт у відповіді на відзив просить суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1466/25 повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог КП «ХТМ» відмовити в повному обсязі. 27.10.2025 витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Склярук О.І. сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Слободін М.М. Щодо клопотання апелянта про долучення до справи доказів. Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2025 позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1466/25; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Проте, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 01.05.2025 двічі була надіслана на адресу відповідача (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), проте повернута до господарського суду без вручення адресатові - за закінченням терміну зберігання. Інформації про іншу адресу відповідача матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України. На підставі всебічного та повного дослідження матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції формально дотримався вимог процесуального закону щодо направлення ухвали про відкриття провадження на адресу відповідача, зазначену в ЄДР. Ухвала була двічі надіслана, однак повернулася без вручення у зв`язку із закінченням строку зберігання, а інших адрес місцевому суду встановити не вдалося. За таких умов місцевий суд мав процесуальні підстави розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 ГПК України. Разом з тим, апеляційна інстанція зобов`язана перевірити не лише формальну, а й фактичну доступність відповідача до правосуддя. З поданих апелянтом доказів убачається, що після початку повномасштабного вторгнення він виїхав за межі України, отримавши статус тимчасового захисту (Ukraine Permission Extension), який діяв у період розгляду справи судом першої інстанції. З огляду на це відповідач об`єктивно не проживав за адресою у місті Харкові, де здійснювалося поштове повідомлення, а відтак не мав можливості отримати ані ухвалу суду про відкриття провадження, ані іншу кореспонденцію, що унеможливило реалізацію ним процесуальних прав сторони. Враховуючи, що відповідач через незалежні від його волі причини не був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, судова колегія усуває порушення його права бути почутим, шляхом прийняття додаткових доказів на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України, а доводи апеляційної скарги розглядає у якості заперечень проти позову. До матеріалів справи долучено додаткові докази, а саме: - Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП Подвойський М. Ю.; - Копія договору купівлі-продажу укладеного 11.01.2005 між ОСОБА_2. та Подвойським М. Ю.; - Інформація з Державного реєстру речових прав; - Копія технічного висновку про можливість схоронності та подальшої експлуатації приміщень підвалу по АДРЕСА_2; - Копія робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень підвалу по АДРЕСА_2 під підсобні приміщення; - Копія рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 1779 від 21.12.2005; - Копія архітектурно-планувального завдання на розробку робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень підвалу в літ. А-4 по АДРЕСА_2 під підсобні приміщення у Червонозаводському районі м. Харкова; - Копія акту обстеження системи теплоспоживання об`єкта № 178/122 17.05.2006; - Копія звернення до начальника КЖЕП-62 Червонозаводського району м. Харкова; - Копія технічного паспорту; - Скріншот електронної візи (eVisa) - Фотознімки трубопроводу в кількості 8 шт.; - Фотознімки масляних радіаторів в кількості 3 шт.; - Звернення Подвойського М. Ю. до КП «Харківські теплові мережі» від 09.09.2025; - Скріншоти з електронної пошти Подвойського М. Ю. (для підтвердження надсилання звернення Подвойського М. Ю. до КП «Харківські теплові мережі» від 09.09.2025 та неотримання відповіді) в кількості 2 шт. Таким чином, колегія суддів усуває порушення права відповідача на доступ до правосуддя, приймає подані ним докази та переходить до розгляду справи з урахуванням повного комплексу фактичних і правових обставин, що забезпечує дотримання принципів змагальності, рівності сторін і справедливого судового розгляду. Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини справи. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, фізичній особі - підприємцю Подвойському Михайлу Юрійовичу (відповідач) на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу № 1-;-8 в літ. "А-4", загальною площею 106,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з договором купівлі продажу укладеного 11.01.2005 між ОСОБА_2 та Подвойським М. Ю. , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко С. В., зареєстрованого в реєстрі за № 59, ОСОБА_3 продала, а Подвойський М. Ю. купив нежитлові приміщення підвалу в літ.А-4 за № 1-4, 4а, 5, 6, 6а, 7, 8, 24 загальною площею 101,4 кв.м, які розташовані за адресом: АДРЕСА_2 . Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради № 1779 від 21.12.2005, за клопотанням Подвойського М. Ю. та погодженням відповідних служб, технічного висновку, ФОП Подвойському М. Ю. було дозволено реконструкцію нежитлових приміщень підвалу № 1-4, 4а, 5,6,6а,7,8,24 в лі. А-4 по АДРЕСА_2 під підсобні приміщення. Згідно з технічним погодженням від 28.03.05 № 11/336 виданого АК «Харківобленерго» Харківські міські електромережі погоджують електропостачання до приміщення Подвойського М. Ю. по АДРЕСА_2 за ІІІ категорією надійності за кабельним 3-різному введенням від вступного пристрою житлового будинку (ТП 336) згідно з дозволом начальника КЖЕП-62 Червонозаводського району. Відповідно до Архітектурно-планувального завдання на розробку робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень підвалу в літ А-4 по АДРЕСА_2 під підсобні приміщення, зробленого на замовлення Подвойського М. Ю . ТОВ «Інститут Харківпроект», затвердженого головним архітектором міста Харкова Овінніковою Т. І. 16.02.2006, розділом 8 Інженерно-технічні вимоги передбачено: 8.1 Інженерне забезпечення об`єкту з урахуванням технічних умов міських організацій. При необхідності, перекладку інженерних мереж виконати по ТУ відповідних організацій. 8.2 Технічні вимоги Державної інспекції з енергозбереження згідно закону. 8.3 Вимоги по захисту підземних інженерних мереж та конструкцій від корозії. Відповідно до робочого проекту реконструкції нежитлових приміщень підвалу по АДРЕСА_2, зробленого ТОВ «Олександра Лещук та син» на замовлення Подвойського М. Ю. в 2006 році, зокрема розділі

3. Водопровід і каналізація зазначено, що в підсобних приміщеннях запроєктовані мережі: - господарсько-питний водопровід; - господарсько-фекальна каналізація. У розділі

4. Опалення та вентиляція вказано, що джерелом теплопостачання для системи опалення є струм з напругою в мережі 220Вт. В приміщенні передбачено для опалення електрорадіатори маслонаповнюваного типу ТЕРМІЯ ВАТ «МАЯК». Згідно з технічним висновком про можливість збереження та подальшої експлуатації нежитлових приміщень підвалу під магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_2 в м. Харкові, виданим ТОВ «Харківреконструкція» у вересні 2006 року, приміщення обладнані системами водопостачання, каналізації, електропостачання. Згідно з технічним паспортом, виданим Харківським міським бюро технічної інвентаризації 10.01.2005, інвентаризаційна справа № 347, реєстровий № 1436, на нежитлові приміщення в будинку № 46/48 по вул. Руставелі в м. Харкові, додаток 6.4. до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, в чотирнадцятому стовпці «Вид опалення» не проставлено жодної відмітки, тоді як у стовпцях 10 «Електрика», 11 «Водопровід» та 12 «Каналізація» мають підтвердження про їх наявність. У відповіді на звернення Подвойського М. Ю. до Начальника КЖЕП-62 Червонозаводського району м. Харкова Гончаренко Н. Б. від 11.05.2006 зазначено, що труба централізованого опалення проходить транзитом до житлового будинку по вул. Руставелі

42. Разом з тим, за зверненням Подвойського М. Ю від 16.05.2006 КП «Харківські теплові мережі» видало відповідачу Акт обстеження системи теплоспоживання об`єкта, складений 17.05.2006 № 178/122, зі змісту якого вбачається що інженер інспектор Червонозаводської філії КП «ХТМ» в присутності власника, провела дослідження нежитлових приміщень за адресою: вул. Руставелі, буд 46/48, м. Харків, та встановила що стояк та опалювальні прибори відсутні, скрізь приміщення на протязі 3,5 метрів транзитом проходить трубопровід системи опалення житлового будинку, який за ізольований та теплова енергія в приміщення не поступає. Гаряче водопостачання в житловому будинку, а також в приміщенні ф.о. Подвойського М. Ю. не передбачено проєктом. На виконання вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному сайті позивача https://www.hts.kharkov.ua/ в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено наступне оголошення: «У зв`язку з набранням чинності постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії та Типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води (від 08.09.2021 № 1022 та № 1023 ) КП «Харківські теплові мережі» оприлюднює публічний Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та публічний Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.» 01.12.2021 публічний Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1) набув чинності. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на офіційному сайті позивача https://www.hts.kharkov.ua/ в мережі Інтернет 01.06.2022 було розміщено публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності. 01.06.2022 публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2) набув чинності. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки КП "Харківські теплові мережі" (позивач) здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів. З матеріалів справи вбачається, що на підставі актів готовності до опалювального періоду протягом опалювальних сезонів 2021-2022; 2022-2023 позивач здійснював постачання теплової енергії у будинок по вул. Руставелі 46/48, м Харків, який є житловим та знаходиться на балансі КП «Житлокомсервіс». В зазначених актах готовності до опалювального періоду № 178/4312 від 16.06.2021, № 178/4842 від 06.06.2022 вказано прилад обліку опалення №62269265 типу Multical з особистим рахунком під номером

3. Також, позивачем надано акти обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17.09.2019 № ВНОТ/4424, від 17.03.2020 № 178/3778, від 07.04.2021 № 178/4187. Акт обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17.09.2019 № ВНОТ/4424 містить таку інформацію: « 1.Житловий будинок по вул. Руставелі, №46/48 підключений до централізованого теплопостачання, до теплових мереж КП «Харківські теплові мережі» з видом теплоспоживання: опалення.

2. Тепловий ввод системи опалення житлового будинку обладнаний вузлом обліку теплової енергії Multical 402.

6. Нежитлові приміщення підвалу №1-:-8, 24 загальною площею 106,7 кв. м вбудовані в житловий будинок, з загальними внутрішньобудинковими комунікаціями знаходяться в тепловому контурі житлового будинку. Зверху приміщень підвалу загальною площею 106,7 кв. м розташовані житлові квартири з централізованою системою опалення.

7. В нежитлових приміщеннях підвалу розташовані трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку заізольовані фольгованим мерилоном: горизонтально проходять -2dн=100мм L=3,75м.» Акт обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17.03.2020 № 178/3778 та акт від 07.04.2021 № 178/4187 містить тотожну інформацію, а саме: вказано особовий рахунок - 9228 та зазначено, що «В нежитлових приміщеннях підвалу розташовані трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку заізольовані фольгованим мерилоном. Тепловий ввод системи опалення житлового будинку обладнаний вузлом обліку теплової енергії Multical

402. Централізоване гаряче водопостачання відсутнє, не передбачено в житловому будинку. Даний акт є підставою для проведення нарахувань за спожиту теплову енергію до підписання договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді з КП «Харківські теплові мережі». Позивачем також було надано акти підключення/відключення споживача від 26.10.2019 №178/9336, від 09.04.2020 №178/10257, від 26.10.2020 №178/10673, від 12.04.2021 №178/11818, від 20.10.2021 178/12678, від 15.04.2022 №178/13194, від 30.10.2022 №178/14147, від 06.04.2023 №178/219, що підтверджують факт підключення/відключення балансоутримувача ж/б КП «Житлокомсервіс», розташованого за адресою вул. Руставелі 46/48. Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17800-9228) обліковується заборгованість: - за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору в сумі 6 169,08 грн, яка утворилася за період: листопад 2019 - листопад 2021; інфляційні втрати в сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025; - за спожиту теплову енергію по Договору-1 в сумі 15 757,36 грн, яка утворилася за період: грудень 2021 - квітень 2023; абонентська плата за спожиту теплову енергію в сумі 365,62 грн, яка утворилася грудень 2021 - вересень 2023. - за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по Договору-2 в сумі 1 309,20 грн, яка утворилася а липень 2022 - вересень 2023. Позивачем відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були, що стало підставою для звернення позивача до суду. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1466/25 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задоволено повністю. Означене спонукало відповідача звернутися до апеляційного суду зі скаргою. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке. Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судом першої інстанції. Відповідно до ч. 2-4 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Згідно з ч.ч.5,6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.05.2025 була направлена відповідачу судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, яка була повернута 21.05. 2025 поштою на адресу суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином виконав обов`язок щодо направлення на адресу Відповідача повідомлення (ухвали) про час та місце розгляду справи. Разом з тим, судова колегія вважає обґрунтованими доводи відповідача, що він був фактично позбавлений права реалізовувати свої права учасника справи в суді першої інстанції, оскільки не отримував а ні поштового повідомлення, а ні копії ухвали. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач знав або міг знати про існування даного господарського спору, або відмовився від отримання відповідного повідомлення, або вчинив інші дії, що свідчать про його свідоме уникнення від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків. Частинами 8-9 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Враховуючи, що відповідач незалежних від його волі причин не був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, судова колегія усуває порушення його права бути почутим, шляхом прийняття додаткових доказів на підставі ч. 2 ст. 269 ГПК України, а доводи апеляційної скарги розглядає у якості заперечень проти позову. Предметом розгляду даної справи у суді першої інстанції були вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання зобов`язань за споживання теплової енергії без укладання договору, 3% річних, інфляційних втрат, а також заборгованості за невиконання зобов`язань по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1), заборгованості за абонентську плату за спожиту теплову енергію по індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії (Договір-1), заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання по публічному договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-2). Натомість, предметом розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції є законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яким вимоги позивача були задоволені у повному обсязі. Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі, зокрема через відсутність заперечень на позов від відповідача та інших доказів зі сторони відповідача, що могли підтвердити або спростувати наявність заборгованості. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно д ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. У відповідності з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Так, за приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно з положенням пп. 20 п. 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 тепловикористальна установка комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб. Відповідно п. 30 ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» №2633-ІV від 02.06.2005 споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Згідно пп. 1, 8, 9, 11 п. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 року «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання; система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з`єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору; споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору; тепловикористальне обладнання комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і технологічних потреб. Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпоряджень Харківського міського голови в опалювальних сезонах 2019-2020; 2020-2021 позивач здійснював постачання теплової енергії у приміщення за адресою АДРЕСА_2. Згідно зі ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", основним обов`язком споживача теплової енергії є, між іншим, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Позивач зазначає, що відповідач не уклав договір з позивачем та отримував теплову енергію на потреби опалення за відсутності письмового договору. Станом на подання позовної заяви по особовому рахунку відповідача (17800-9228) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору в сумі 6 169,08 грн, яка утворилася за період: листопад 2019 - листопад 2021; інфляційні втрати в сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025; 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025. Позивачем відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були. Також, на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), на офіційному сайті Позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір-1). Договір-1 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Оскільки, нежитлові приміщення за вказаною адресою розташовані в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021, надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Договору-1. Згідно з п. 4 Договору-1, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. В матеріалах справи міститься Додаток до Договору-1, а саме: заява-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Дана заява не заповнена і не містить жодної інформації про приєднання Подвойського М. Ю. до Договору-1. Разом з тим, законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому не підписання заяви-приєднання до договору не є наслідком відсутності підстав для укладання договору, оскільки у даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, а отже факт його укладання не залежить від підписання заяви-приєднання. Таким чином, в даному випадку відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку ч.5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" на надання їй послуг з теплопостачання. На підтвердження факту споживання відповідачем теплової енергії позивач надав суду акти готовності до опалювального періоду та акти підключення/відключення споживача на початку/наприкінці опалювального сезону. Так, в актах готовності до опалювального періоду №178/4312 від 16.06.2021, №178/4842 від 06.06.2022 вказано загальну інформацію про готовність до початку опалювальних періодів 2021-2022 року та 2022-2023 року об`єкту з адресою: Харків, АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі КП «Житлокомсервіс». Акти підключення/відключення споживача на початку/наприкінці опалювального сезону від 26.10.2019 №178/9336, від 09.04.2020 №178/10257, від 26.10.2020 №178/10673, від 12.04.2021 №178/11818, від 20.10.2021 178/12678, від 15.04.2022 №178/13194, від 30.10.2022 №178/14147, від 06.04.2023 №178/219 підтверджують факт підключення/відключення балансоутримувача ж/б КП «Житлокомсервіс», розташованого за адресою вул. Руставелі 46/48, а не конкретно приміщень, які належать відповідачу. Таким чином, колегія суддів підкреслює, що дані акти містять загальну інформацію, що стосується всього житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , та не стосуються конкретно приміщень відповідача. Також позивачем надано до матеріалів справи акти обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17.09.2019 №ВНОТ/4424, від 17.03.2020 №178/3778, від 07.04.2021 №178/4187. Акт обстеження системи теплоспоживання об`єкту від 17.09.2019 №ВНОТ/4424 містить таку інформацію: «1. Житловий будинок по АДРЕСА_2 підключений до централізованого теплопостачання, до теплових мереж КП «Харківські теплові мережі» з видом теплоспоживання: опалення.

2. Тепловий ввод системи опалення житлового будинку обладнаний вузлом обліку теплової енергії Multical 402.

4. Опалення та вентиляція вказано, що, джерелом теплопостачання для системи опалення є струм з напругою в мережі 220Вт. В приміщенні передбачено для опалення електрорадіатори маслонаповнюваного типу ТЕРМІЯ ВАТ «МАЯК». Відповідачем було надано 3 фото відповідних електрорадіаторів, що містяться в матеріалах справи (а.с. 152, 153, 155). Згідно з технічним висновком про можливість збереження та подальшої експлуатації нежитлових приміщень підвалу під магазин непродовольчих товарів по АДРЕСА_2 в м. Харкові, виданим ТОВ «Харківреконструкція» в вересні 2006 року, приміщення обладнані системами водопостачання, каналізації, електропостачання. Згідно з технічним паспортом, виданим Харківським міським бюро технічної інвентаризації 10.01.2005 року, інвентаризаційна справа № 347, реєстровий № 1436, на нежитлові приміщення в будинку № 46/48 по вул. Руставелі в м. Харкові, додаток 6.4. до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, в чотирнадцятому стовпці «Вид опалення» не проставлено жодної відмітки, тоді як у стовпцях 10 «Електрика», 11 «Водопровід» та 12 «Каналізація» мають підтвердження про їх наявність. У відповіді на звернення Подвойського М. Ю. до Начальника КЖЕП-62 Червонозаводського району м. Харкова Гончаренко Н. Б. від 11.05.2006 зазначено, що труба централізованого опалення проходить транзитом до житлового будинку по вул. Руставелі

42. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що технічні документи, створені ще до виникнення спору, містять узгоджену та послідовну інформацію про відсутність у підвальних приміщеннях № 1- 8 по АДРЕСА_2 будь-якого підключення до системи централізованого теплопостачання. Єдиний трубопровід, що проходить через приміщення відповідача, є ізольованим, не містить приладів регулювання або відбору теплоносія і не передбачає жодної можливості тепловідбору чи обігріву приміщення відповідача. За своєю конструкцією він не може вважатися частиною системи опалення такого приміщення. Таким чином, на переконання колегії суддів, перебування в приміщенні лише транзитного ізольованого трубопроводу не свідчить про факт споживання теплової енергії і не може створювати у відповідача обов`язок сплачувати вартість тепла, фізично ним не отриманого. Факт встановлення автономного електричного опалення в приміщеннях відповідача жодним чином позивачем не заперечені та не спростовані. Апеляційний суд зазначає, що приміщення підвалу - це неопалювальне приміщення і на нього обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії не розподіляється. Споживач має платити за тепло, яке він реально міг спожити, а це тільки від трубопроводів, які проходять через його підвальне приміщення. В таких випадках для ділянки транзитного трубопроводу передбачена окрема методика розрахунку. Вона, власне, включає в себе довжину трубопроводу і його утепленість або не утепленість, та можливі втрати у відповідності до затверджених проектний документів і передбачає іншу формулу розрахунку ніж та, що застосована позивачем. Відповідно до пп. 9 п.1 розділу ІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 №315 для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях відповідно до пункту 4 розділу V цієї Методики. Згідно з п. 4 розділу V Методики №315, обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення (Qопінд.ф.с), визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення. При ненаданні власником приміщення інформації для розрахунку за цією формулою виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу для розрахунку обсягу теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення, приймаються такі вихідні дані: трубопровід вважається не теплоізольованим. Матеріали справи, як і досліджені судом фотоматеріали, свідчать, що єдині трубопроводи, які проходять через приміщення відповідача, є повністю теплоізольованими. Вони обмотані ізоляційними матеріалами, не мають відгалужень, вентилів, кранів чи інших технічних вузлів, які могли б забезпечувати відбір або передачу тепла у приміщення. За своїм призначенням і фактичним станом вони є виключно транзитними, і їхня конструкція повністю унеможливлює теплопередачу до приміщення відповідача. Такий висновок узгоджується з технічним паспортом, робочим проєктом реконструкції 2006 року та висновками інженерних організацій, у яких відсутня будь-яка згадка про центральне опалення, натомість прямо зазначається, що опалення приміщення здійснюється електричними радіаторами. Позивачем не надано суду розрахунку за формулою Методики №315, які б підтверджували, що ізольований транзитний трубопровід передає будь-яку кількість теплової енергії. Навпаки, позивач застосував до відповідача повний будинковий розподіл тепла, фактично прирівнявши його приміщення до тих, які належать до загальної системи централізованого опалення. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач безпідставно включив приміщення відповідача до загального розподілу теплової енергії. Такий розподіл можливий лише за умови наявності технічної можливості споживання теплової енергії від внутрішньобудинкової системи опалення. Приміщення відповідача такої можливості не має, оскільки не містить жодного опалювального приладу, а трубопроводи, що проходять через нього, є виключно транзитними і до того ж повністю заізольованими. За своїми теплотехнічними характеристиками такі трубопроводи не можуть передавати тепло у приміщення, і позивач не довів зворотного. Таким чином, із аналізу положень Методики №315 слідує, що навіть у випадках, коли через приміщення проходять транзитні ділянки внутрішньобудинкових систем, воно може вважатися відключеним від центрального опалення за умови, що ці трубопроводи ізольовані. Законодавець прямо виходить із того, що наявність транзитних мереж сама по собі не свідчить про теплопостачання відповідного приміщення. У таких випадках споживач не є учасником загального розподілу теплової енергії, а повинен сплачувати лише за той обсяг теплової енергії, який надходить до приміщення через неізольовані ділянки транзитних трубопроводів. При цьому розрахунок такого обсягу є обов`язком теплопостачальної організації. У даній справі позивач такого розрахунку не надав. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що теплова енергія, яка надходила до будинку по АДРЕСА_2 у період з листопада 2019 року по вересень 2023 року, правомірно була розподілена між тими приміщеннями, які підключені до системи централізованого опалення та отримують тепло від внутрішньобудинкових мереж. Приміщення відповідача не підлягають включенню до такого розподілу, оскільки технічно не приєднані до системи центрального опалення, а наявні транзитні трубопроводи є ізольованими та не передають теплової енергії. У цих умовах покладення на відповідача вартості теплової енергії є необґрунтованим та суперечить як положенням Методики №315, так і фактичним технічним даним об`єкта. Окремо колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2 розділу ІІ Методики №315 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у кожному розрахунковому періоді розподіляється на: - обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку, (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень, згідно п. 12, розділу IV Методики; - обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (прим) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб; розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО, пропорційно до площі кожного приміщення. Тобто обсяг теплової енергії, спожитої на опалення житлових та нежитлових приміщень, визначається як різниця загального обсягу спожитої теплової енергії у будинку та обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень. В обґрунтування позовних вимог позивачем надано лише акти зняття показників приладів обліку теплової енергії в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 за період з листопада 2019 року по вересень 2023 року. Тобто з усіх перелічених вище складових формули, які потрібні для визначення споживання конкретно визначеним споживачем обсягу теплової енергії, позивачем надано лише обсяги спожитої теплової енергії у будинку в цілому. Зокрема, в матеріалах справи відсутні належні докази числових даних обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, які є складовими формули визначення споживання конкретно визначеним споживачем. За таких обставин, з наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме вихідні дані взяті позивачем для обрахунку обсягу спожитої ним теплової енергії. З урахуванням наведеного, констатуючи неможливість арифметичного розрахунку/перевірки судом суми позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у вимозі позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з листопада 2019 року по вересень 2023 року слід відмовити. Позивач, звертаючись до суду з позовом, також просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 618,03 грн за період: 25.07.2021 - 24.04.2025 грн; інфляційних втрат у сумі 2 607,00 грн за період: 01.08.2021 - 24.04.2025. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність нарахування основної заборгованості, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а вимога позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягає. Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №908/1349/19 та від 12.03.2021 у справі №487/955/18. Колегія суддів відхиляє дані справи з огляду на таке. Причиною спору у справі №908/1349/19 стало питання про наявність чи відсутність підстав для укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в редакції позивача. Однак, зазначене питання було пов`язано з самовільним відключенням споживача від внутрішньобудинкових систем опалення і здійснення такого відключення з порушенням встановленої законодавством процедури. У справі №487/955/18, так само, питання стосувалось самовільного відключення споживача від централізованого опалення. Проте, до 01.10.2017 квартира позивача була підключена до системи централізованого опалення. В даній справі питання про відключення відповідача від системи централізованого опалення не розглядається. Крім того, суд встановив, що приміщення відповідача, з моменту придбання, не були підключенні до системи централізованого теплопостачання, а лише мають трубопровід, що проходить транзитом. Приміщення у будівлі, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення, не є приміщеннями з опаленням у розумінні пп. 8, 9 п. 2 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг від 22.11.2018 №315. Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з огляду на його не повною мірою досліджені обставини справи. У процесі апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції фактично ототожнив відсутність заперечень відповідача із доведеністю позовних вимог, не здійснив повного та всебічного дослідження доказів, не перевірив юридичну та технічну природу спірних правовідносин і не оцінив відповідність наданих позивачем доказів вимогам закону. Суд першої інстанції неправильно застосував принцип змагальності, поклавши доказовий обов`язок виключно на відповідача. За приписами статей 13, 14 ГПК України саме позивач зобов`язаний довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у тому числі факт надання послуг і факт їх прийняття відповідачем. Однак позивач не довів ані факту підключення приміщення відповідача до системи централізованого опалення, ані факту надання відповідної комунальної послуги, ані юридичних передумов для стягнення плати за опалення, абонентське обслуговування та технічне утримання. Матеріали справи переконливо свідчать про відсутність у приміщенні відповідача будь-яких технічних можливостей для споживання теплової енергії. Встановлено, що приміщення з моменту реконструкції обладнані виключно електричним опаленням та не мають тепловикористальних установок, стояків, радіаторів чи будь-якого обладнання, яке могло б приймати теплоносій. Трубопровід, що проходить через частину приміщення, є ізольованим транзитним трубопроводом і не може передавати теплову енергію. Технічні паспорти, робочі проєкти, висновки спеціалістів та фотоматеріали узгоджено підтверджують відсутність центрального опалення у відповідача. Позивач не надав доказів існування у відповідача приладу обліку теплової енергії, на який він посилається. Надані документи стосуються лише будинкового приладу обліку. Відсутній акт його передачі в експлуатацію, технічний опис, схема підключення до приміщень, журнал обліку показників. Позивач проігнорував запит відповідача щодо місця встановлення цього приладу. За таких умов немає правових підстав для висновку, що будинковий прилад обліку фіксував споживання теплової енергії відповідачем. Позивач не довів факту надання відповідачу комунальної послуги у правовому розумінні, тобто передачі тепла у приміщення. Сам факт подачі тепла в будинок не свідчить про отримання тепла кожним окремим приміщенням, особливо коли технічно таке отримання неможливе. Позивач неправильно застосував Методику №

315. Він безпідставно включив приміщення відповідача до загального розподілу теплової енергії, хоча Методика чітко передбачає розподіл тепла для приміщень без опалення виключно у разі наявності неізольованих транзитних трубопроводів або стояків. Оскільки у відповідача трубопроводи ізольовані повністю, жодних тепловтрат бути не може. Позивач не здійснив і не подав до суду обов`язковий розрахунок теплових надходжень від трубопроводів згідно з формулою Методики №

315. Відсутність цього розрахунку виключає можливість встановлення обсягу тепла, який нібито спожив відповідач, і робить нарахування позивача безпідставними. На підтвердження своїх розрахунків позивач надав лише загальні дані будинкового споживання, які не дозволяють встановити індивідуальний обсяг тепла для відповідача відповідно до Методики №315. Відсутні дані про обсяг тепла на загальнобудинкові потреби, обсяг тепла приміщень з транзитними мережами, обсяг тепла приміщень з вузлами розподільного обліку, величину доведення до мінімальної частки споживання. За таких обставин суд позбавлений можливості провести арифметичну перевірку заявлених сум, а отже позовні вимоги не підтверджені належними доказами. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1466/25 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового, необхідно здійснити перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Керуючись ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 19.06.2025 у справі № 922/1466/25 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодієвська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь фізичної особи-підприємця Подвойського Михайла Юрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3633,60 грн за подання апеляційної скарги. Видати Господарському суду Харківської області відповідний наказ. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 ГПК України. Повна постанова складена 01.01.2026. Головуючий суддя В.В. Россолов Суддя М.М. Слободін Суддя В.С. Хачатрян

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4875 № 922/1466/25

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше