Постанова Хмельницький апеляційний суд № 677/729/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2025 року м. Хмельницький Справа № 677/729/23 Провадження № 22-ц/820/2508/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Плінська І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області в складі судді Шовкуна В.О. від 29 вересня 2025 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в : У травні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказував, що 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2202/0608/71-023, згідно умов якого їй надано кредит в сумі 150000 дол. США з розрахунку 11,9 % річних за користування кредитом на строк з 11 червня 2008 року по 11 червня 2021 року. Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою відповідно до договорів № 2202/0608/71-023-Р-1 від 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 , договір поруки № 2202/0608/71-023-Р-2 від 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 (договір укладено у простій письмовій формі, підписано представником Банку, ОСОБА_2 та поручителем ОСОБА_1 ), договір поруки № 2202/0608/71-023-Р-3 від 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 . Відповідно до п. 1 договору поруки № 2202/0608/71-023-Р-2 від 11.06.2008 року, що укладений з позивачем, поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення коштів наданих Банком позичальнику ( ОСОБА_2 ) у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008 року, у сумі 150000 доларів США, строком до 11.06.2021 року, з процентною ставкою 11,9 % річних за їх використання. Згідно з п. 2 Договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед Банком за виконання позичальником умов основного зобов`язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Згідно з п. 3 договору поруки - відповідальність поручителя за цим договором обмежується сумою кредиту, визначеною згідно з основним зобов`язанням, нарахованими процентами, пенями, комісіями, та іншими платежами, передбаченими основним зобов`язанням. Відповідно до п. 7 договору поруки поручитель зобов`язується виконати основне зобов`язання у разі настання випадків зміни строків виконання зобов`язання по основному зобов`язанню, передбачених основним зобов`язанням. Представник позивача 13.04.2023 року, по факту ознайомлення із матеріалами справи № 677/495/14-ц, що розглядалася Красилівським районним судом Хмельницької області, повідомив позивача про наявність низки додаткових угод та договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору, за яким позивач виступив поручителем. Зокрема, 07.05.2009 року укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 2202/0608/71-023, за яким сторони домовилися, що на дату укладення цього договору про внесення змін та доповнень, розмір строкової заборгованості за кредитом складає 140379,60 дол. США. Відповідно до п.1.1. прострочена заборгованість за договором відсутня. Пунктом 2 сторони виклали кредитний договір у новій редакції, яким суттєво змінили умови первинної редакції кредитного договору, зокрема збільшили обсяг обов`язків та відповідальності позичальника. Так, змінено порядок погашення (сплати) кредиту (змінено весь третій розділ Кредитного договору), відповідно до п. 3.1.1. Кредитного договору (у новій редакції від 07.05.2009) - починаючи з 10.06.2009 позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за період користування кредитом, нарахованих відповідно до п. 3.2. договору, шляхом здійснення фіксованих платежів (Ануїтетні платежі) у сумі 1829,56 доларів США у чітко встановлений цим Договір термін 10 (десятого) числа кожного місяця та в день закінчення кредитного договору. Сторони досягли згоди, що розмір Ануїтетного платежу може бути змінено Банком у зв`язку зі змінами процентної ставки згідно п. 8.4. цього Договору у порядку передбаченому п. 3.1.11 цього Договору. Відповідно до п. 3.1.10 Кредитного договору (у новій редакції від 07.05.2009) - у випадку зміни процентної ставки згідно п.6.1., 8.4. цього Договору, розмір ануїтетного платежу, передбачений п. 3.1.1. цього Договору розраховується за формулою: де S - сума кредиту, і - процентна ставка на місяць, п - кількість місяців кредитування, R - розмір ануїтетного платежу. Змінено також редакцію п. 3.2. Кредитного договору, зокрема: проценти за користування Кредитом нараховуються, виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п.1.3. або зміненої відповідно до п. 8.4. цього Договору та фактичної кількості днів користування кредитом, на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом), починаючи з дати видачі кредиту до дати його повернення. Розділ 5 Кредитного договору (у редакції від 07.05.2009 р.) викладено у новій редакції, збільшено обсяг обов`язків Позичальника: забезпечити своєчасну оплату ануїтетних платежів, шляхом забезпечення наявності на рахунках грошових коштів у сумі достатній для здійснення таких платежів, до настання терміну їх оплати (п.5.1.). При настанні події зазначених у п.9.1. цього Договору, погасити заборгованість за кредитом і сплатити проценти у повному обсязі, а також сплатити пені та штрафи передбачені цим Договором (п. 5.4.). Розділом 8 (Відповідальність сторін) Кредитного договору у новій редакції (від 07.05.2009 р.) доповнено таким положенням: сторони за взаємною згодою домовились, без укладення будь якої додаткової угоди, у випадку невиконання зобов`язань, що передбачені п. 5.6, 5.7, а також порушення строків подання документів про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, встановити наступний порядок змін умов договору з відповідною зміною відсоткової ставки за користування кредитними коштами (п. 8.4.). Відсоткова ставка підвищується на 1 (один) % за кожен факт такого порушення, від рівня поточної ставки на дату порушення зобов`язання позичальника. Відсоткова ставка підвищується від дня наступного за днем порушення строків, виконання зобов`язання передбаченого п. 5.6., 5.7. цього Договору, а також порушення строків подання документів про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості та передачі в іпотеку об`єкта нерухомості передбаченого розділом 2 договору (п.8.4.1.). Крім того, кредитний договір у новій редакції (від 07.05.2009) доповнено розділом 9 (Дострокове повернення кредиту), яким фактично збільшено обсяг обов`язків позичальника та його поручителів. Так, визначено, що у разі невиконання будь якого обов`язку за договором з боку позичальника, банк вправі вимагати дострокове повернення кредиту, а позичальник має протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги сплатити кредит, проценти. 08.05.2009 року укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору №2202/0608/71-023, відповідно до якого п. 3.1.1. кредитного договору викладено у новій редакції: збільшено розмір Ануїтетних плажетів до 1859,11 дол. США, що сплачується до 10 числа кожного місяця. 17.08.2009 року додатковою угодою № 2 до кредитного договору № 2202/0608/71-023, змінено розмір процентів за користування кредитом на 11,9 % річних. Також визначено, що розмір визначеної процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину у випадку та в порядку передбаченому п. 6.1. та 8.4. цього Договору. 06.11.2009 року договором про внесення змін та доповнень № 4 до кредитного договору №2202/0608/71-023, п. 3.1.1. Кредитного договору викладено у новій редакції: збільшено розмір Ануїтетних плажетів до 1897,95 дол. США, що сплачується до 10 числа кожного місяця. Про існування цих додаткових угод та договорів, й відповідно змін, що вносились до кредитного договору, позивач не знав, такі зміни не погоджувалися з ним, як поручителем. 21.07.2010 року договором про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору №2202/0608/71-023, реструктуризовано кредитну заборгованість та змінено п.3.1.1. Кредитного договору, а саме розмір ануїтетних платежів (1533,69 дол. США за період користування кредитом, щомісячно до 10 числа). Крім того, змінено строк користування кредитом до 11 червня 2031 року включно. 18.05.2011 року додатковою угодою № 6 до кредитного договору № 2202/0608/71-023, змінено розмір процентів за користування кредитом на 11,9 % річних. Також визначено, що розмір визначеної процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину у випадку та в порядку передбаченому п.6.1. та 8.4. цього договору. 01.12.2011 року додатковою угодою № 7 до кредитного договору № 2202/0608/71-023, змінено розмір процентів за користування кредитом на 11,9 % річних. Також визначено, що розмір визначеної процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину у випадку та в порядку передбаченому п. 6.1. та 8.4. цього Договору. 21.07.2010 року між ПАТ «Сведбанк», ОСОБА_2 та позивачем укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки № 2202/0608/71-023-Р-2 від 11.06.2008 р., згідно якого, п.1 договору поруки викладено у наступній редакції: «Поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008 року у сумі 141535,86 дол. США в тому числі зміненої згідно з договором про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 21.07.2010 строком до 11 червня 2031 року, з процентною ставкою 11,90 % річних за їх використання. Всі інші умови договору поруки залишаються без змін (п. 3 договору про внесення змін та доповнень № 1 від 21.07.2010 року). Отже, позивач був повідомлений та надав свою згоду лише щодо змін до кредитного договору, які обумовлені договором про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору №2202/0608/71-023 від 21.07.2010 року. 25 червня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 21.10.2014 року в справі № 677/495/14-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору № 2202/060871-023 від 11.06.2008 року в сумі 1156320,53 грн. та судовий збір в сумі 1218 грн. 22.05.2019 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» уклали договір № 1429/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ «Дельта», в тому числі і до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Тоді ж, 22.05.2019 року, між ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» та ТОВ «Гефест» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 22052019, за умовами якого ТОВ «Гефест» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги в тому числі і до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за зобов`язаннями, що виникли на підставі кредитного договору № 2202/0608/71- 023 від 11.06.2008 року. Позичальник за кредитним договором ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зважаючи на факт відсутності згоди позивача щодо внесення змін до кредитного договору згідно додаткових угод та договорів, і, як наслідок, збільшення обсягу обов`язків та відповідальності позивача, позивач вважає, що наявні правові підстави для визнання зобов`язання за договором поруки № 2202/0608/71-023-Р-2 від 11 червня 2008 року припиненим. За наведеного позивач просив визнати зобов`язання за договором поруки №2202/0608/71-023-Р-2 від 11 червня 2008 року за кредитним договором №2202/0608/71-023 від 11.06.2008 року припиненим. Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про визнання зобов`язання за договором поруки припиненим - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» витрати на правову допомогу у розмірі 29250 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На думку апелянта, суд першої інстанції не дослідив умови кредитного договору, договору поруки, а також додаткових угод, якими вносилися зміни до кредитного договору на предмет настання правоприпиняючого факту щодо поруки. Зокрема, змінено порядок погашення (сплати) кредиту, збільшено обсяг обов`язків позичальника, збільшено обсяг відповідальності поручителя. Суд першої інстанції не звернув увагу, що додаткові угоди до кредитного договору від 07.05.2009 року, 08.05.2009 року, 17.08.2009 року, 06.11.2009 року, 18.05.2011 року, 01.12.2011 року не погоджувалися та не підписувалися поручителями. Згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 26.05.2021 року №761/25918/18 вважає помилковим, оскільки цей висновок стосується припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, а не на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України. Постанова апеляційного суду Хмельницької області від 21.10.2014 року в справі №677/495/14-ц не має преюдиційного значення для вирішення питання поруки, оскільки правоприпиняючий факт відбувся до його ухвалення, і позивач не мав змоги захистити своє право на припинення поруки в рамках справи про стягнення заборгованості. Суд допустив помилкове тлумачення умов договору поруки, зокрема, п.11 договору. Вважає стягнуті судом судові витрати є завищеними для такої категорії справ, де сформована усталена практика, основна доказова база наявна у відповідача внаслідок безпосередньої участі в справі №677/495/14-ц. Представник відповідача адвокат Остащенко О.М. є представником ТОВ «ФК «Гефест» у справі №677/495/14-ц, №677/441/23, де вже безпосередньо адвокатом досліджувалися докази по справі. Тому зазначення у акті виконаних робіт від 05.06.2023 року кількості витраченого часу 2 год. на збір та аналіз доказів очевидно не відповідає дійсності. Доказів оплати гонорару адвокату до справи не додано. У відзиві «ФК Гефест» просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Суд першої інстанції правильно констатував, що всі зміни до кредитного договору, укладені між банком і позичальником, не призвели до збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_1 , а тому не можуть бути підставою для припинення поруки. Також, суд правильно врахував преюдиційні обставини справи, встановлені рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 21.10.2014 року у справі №677/495/14-ц, яким вже стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованість за тим самим кредитним договором. Сторони в судове засідання не з`явилися. Апеляційний суд на підставі ст. 372 ЦПК України відхилив клопотання апелянта про відкладення розгляду справи за відсутності доказів його перебування у відрядженні та неможливості з`явитися в судове засідання. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, встановлено, що 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2202/0608/71-023. Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором було забезпечено порукою відповідно до договорів № 2202/0608/71-023-Р-1 від 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 , договір поруки № 2202/0608/71-023-Р-2 від 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 (договір укладено у простій письмовій формі, підписано представником Банку, ОСОБА_2 та поручителем - ОСОБА_1 ), договір поруки № 2202/0608/71-023-Р-3 від 11.06.2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 . Відповідно до Договору про внесення змін та доповнень № 1 від 07.05.2009 року внесено зміни до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008 року. Згідно з Договором про внесення змін та доповнень № 2 від 08.05.2009 року внесено зміни до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008 року. Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 17 серпня 2009 року до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008 року, на виконання п. 8.4.2 Кредитного договору в зв`язку з виконанням Позичальником зобов`язання, передбаченого п. 5.7 Сторони домовились викласти п. 1.3. Кредитного договору в наступній редакції: «1.3. З дати підписання цієї Додаткової угоди до Договору Позичальник сплачує Банку проценти за користуванням кредитом у розмірі 11,90 відсотків річних, Сторони за взаємною згодою, досягнуто при укладенні цього Договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися без укладання додаткового правочину до цього Договору, у випадку і у порядку, встановленому п. 6.1., п. 8.4 цього Договору». 21.07.2010 року було укладено договір про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору № 2202/0608/71-023, відповідно до якого реструктуризовано кредитну заборгованість та змінено п. 3.1.1. Кредитного договору, а саме розмір ануїтетних платежів (1533,69 дол. США за період користування кредитом, щомісячно до 10 числа). Крім того, змінено строк користування кредитом до 11 червня 2031 року включно. 21.07.2010 року між ПАТ «Сведбанк», ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки № 2202/0608/71-023-Р-2 від 11.06.2008 р., згідно якого, п.1 договору поруки викладено у наступній редакції: «Поручитель зобов`язується перед банком відповідати за виконання зобов`язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008 р., у сумі 141 535,86 дол. США в тому числі зміненої згідно з договором про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 21.07.2010 строком до 11 червня 2031 року, з процентною ставкою 11,90 % річних за їх використання. Відповідно до Додаткової угоди № 6 від 18.05.2011 року до кредитного договору № 2202/0608/71-023, змінено розмір процентів за користування кредитом на 11,9 % річних. Також визначено, що розмір визначеної процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину у випадку та в порядку передбаченому п.6.1. та 8.4. цього Договору. Відповідно до Додаткової угоди № 7 від 01.12.2011 року до кредитного договору № 2202/0608/71-023, змінено розмір процентів за користування кредитом на 11,9 % річних. Також визначено, що розмір визначеної процентної ставки може змінюватися без укладення додаткового правочину у випадку та в порядку передбаченому п. 6.1. та 8.4. цього Договору. 25 червня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги. 22.05.2019 року ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» уклали договір № 1429/К купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ «Дельта», в тому числі і до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Тоді ж, 22.05.2019 року між ТОВ «Стар Інвестмент Фаунд» та ТОВ «Гефест» укладено договір № 22052019 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до умов якого ТОВ «Гефест» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ПАТ «КБ «Надра», в тому числі і до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 за зобов`язаннями, що виникли на підставі кредитного договору № 2202/0608/71-023 від 11.06.2008. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 21.10.2014 року у справі № 677/495/14-ц задоволено апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Гефест», та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором в розмірі 1156320,53 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду, яке набрало законної сили, задоволені вимоги кредитора до поручителя про стягнення боргу, підстави для визнання поруки припиненою на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України відсутні. Доводи про помилковість цих висновків суду є безпідставними, зважаючи на таке. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання. Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений. Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту. Отже, ухвалення рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 21.10.2014 року в справі № 677/495/14-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором № 2202/060871-023 від 11.06.2008 року в сумі 1156320,53 грн. унеможливлює задоволення в цій справі позову про визнання поруки припиненою, оскільки цей позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості. Тож ОСОБА_1 мав захищати свій інтерес під час судового розгляду у справі № 677/495/14-ц за зазначеними позовними вимогами, а не ініціювати окрему судову справу. У діях позивача вбачається прагнення переглянути в межах цієї справи судові рішення, прийняті в іншій справі № 677/495/14-ц, що є неприпустимим. Наведені висновки цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц. У зв`язку з цим не мають правового значення і не приймаються до уваги доводи апелянта щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя у зв`язку з укладеними додатковими угодами до кредитного договору. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним. Щодо доводів апеляційного скарги щодо розміру стягнутих витрат на правничу допомогу слід зазначити таке. Згідно з ч. 1 ст. 15, ст. 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. За ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК). Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником відповідача подано договір про надання правової допомоги №16 від 15.06.2020 року, додаткову угоду №22 від 15.06.2020 року та акт виконаних робіт від 05.06.2023 року. Доводи апелянта про неспівмірність і завищений розмір заявлених витрат на правничу допомогу не ґрунтуються на жодних доказах, не відповідають обставинам справи і не спростовують представлені стороною відповідача докази. Тож суд першої інстанції обґрунтовано у зв`язку з відмовою у позові на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України стягнув заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу з позивача. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 26 грудня 2025 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк