Постанова 4811 № 465/5864/25

Справа № 465/5864/25 Головуючий у 1 інстанції: Коліщук З.М. Провадження № 22-ц/811/2527/25 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2025 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Хоцяновича О.В., з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Синюк Світлани Вікторівни про встановлення юридичного факту, встановив: 08.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Синюк С.В., в якому просив: встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його ( ОСОБА_1 ) бабцею. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві. При цьому, наголошував на застосуванні висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 липня 2018 року у справі №523/9076/16-ц про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Звертає увагу, що визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження. Додає, що встановлення факту, що має юридичне значення, йому необхідне для можливості реалізації права на спадкування після смерті бабці, а з урахуванням того, що його право не визнається, тому ним заявлено відповідну вимогу в порядку позовного провадження, в зв`язку з наявністю спору про право. В судове засідання апеляційного суду відповідач не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у її відсутності. Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач ем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14 серпня 2019 року у справі №519/77/18 (провадження №61-10311св19) та від 15 квітня 2020 року у справі №474/106/18 (провадження №61-13847св19). Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Зазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі №200/3452/17. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц та від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц). Не містить такої підстави, як пред`явлення позову до неналежного відповідача, норма статті 186 ЦПК України, якою визначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі. Таким чином, порушення судом норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. З урахуванням перебування одного із членів колегії суддів у відпустці у період з 24.11.2025 року по 28.11.2025 року включно, повний текст постанови складений у перший робочий день після відпустки судді 01.12.2025 року. Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 11 липня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухваленняя, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 01 грудня 2025 року. Головуючий С.М. Бойко Судді: С.М. Копняк А.В. Ніткевич