Постанова Київський апеляційний суд № 752/23159/18

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 грудня 2025 року м. Київ Справа №752/23159/18 Апеляційне провадження №22-ц/824/454/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Липченко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Шевченко Т.М. 21 листопада 2023 року в м. Києві, за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, В С Т А Н О В И В В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним. У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стахов А.О. звернувся до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року, в якій просив скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 . В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що 07 грудня 2018 року право власності на вказану квартиру перейшло до ОСОБА_1 внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру), якою ОСОБА_3 гарантувала перед ОСОБА_1 ще у 2012 році виконання своїх зобов`язань за договором позики, які не виконала. Задоволення за рахунок арештованої квартири вимог ОСОБА_2 також не буде можливим в майбутньому, з огляду на пріоритетність іпотеки ОСОБА_1 . Накладений ухвалою арешт має суто формальний характер, який створює власнику (який не має жодного відношення до боргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) реальні перепони у користуванні майном. Крім того, предметом даної справи не є оспорювання права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, так само як і не є вказана квартира предметом спору у даній справі. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що на момент подання заяви про скасування заходів забезпечення справа, в рамках якої було накладено таке забезпечення, не вирішена по суті, а також, що на момент вжиття судом заходів забезпечення позову (12 листопада 2018 року) квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 , а тому правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відсутні. Не погодився із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , його представником - адвокатом Стаховим А.О. засобами поштового зв`язку 18 грудня 2023 року була подана апеляційна скарга. Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 12 червня 2025 року. /т. 7 а.с.98/. Ухвалою апеляційного суду від 19 червня 2025 року апеляційна скарга була залишена без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення. /т.7 а.с.100/ 29 вересня 2025 року до апеляційного суд надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Стахова А.О. на виконання вимог ухвали від 19 червня 2025 року щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. /т.7 а.с.109-111/ Ухвалою апеляційного суду від 03 жовтня 2025 року ОСОБА_1 був поновлений строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 21 листопада 2023 року, проте апеляційна скарга була залишена без руху з підстав відсутності оплати судового збору. /т.7 а.с.113/ 08 жовтня 2025 року до апеляційного суд надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Стахова А.О. на виконання вимог ухвали суду від 03 жовтня 2025 року була подана квитанція про оплату судового збору. /т.7 а.с.116/ Ухвалами апеляційного суду від 24 жовтня 2025 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Стахов А.О. вказує на те, що оскаржувана ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Представник зазначає, що питання законності/незаконності набуття права власності на спірну квартиру ОСОБА_1 в межах даної справи судом не розглядаються, однак факт вибуття майна з власності ОСОБА_3 має місце, і на сьогоднішній день існуюча правова конфігурація вказує на те, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 забезпечується за рахунок майна ОСОБА_1 як третьої особи, що не відповідає меті вжиття заходів забезпечення позову та є втручанням у мирне володіння майном ОСОБА_1 . Водночас, такі обставини з`явились вже після винесення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову. Представник зазначає, що на сьогоднішній день, за спливом п`яти років з дати набуття права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, не існує жодного рішення суду, яким би право власності апелянта було скасовано, а державну реєстрацію права власності було б визнано незаконною. Отже, вказані заходи забезпечення не усувають та не можуть усувати ризики невиконання можливого рішення суду за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 . Вказані заходи забезпечення позову були обґрунтованими на момент їх застосування, а саме коли власником вказаної квартири була відповідач за первісним позовом, але аж ніяк не зараз, коли власником такої квартири є інша особа, яка не має боргових зобов`язань перед ОСОБА_2 та до якої не пред`явлено позов у даній справі. Фактично, існуючий вже протягом більш ніж 5 років арешт перешкоджає ОСОБА_1 мирно володіти майном, яке належить йому на праві приватної власності та право на яке не було оспорено в установленому законом порядку. Відтак, з процесуальної точки зору необхідність вжиття заходів забезпечення позову відпала станом на час подання цієї заяви. При цьому, представник зазначає, що позивач за первісним позовом ОСОБА_2 , у разі повернення у встановленому законом порядку права власності на вказану квартиру до ОСОБА_3 , зможе звернутись до суду з повторною (новою) заявою про забезпечення позову, у разі наявності для того підстав, однак наразі такі заходи забезпечення позову можливі порушені права ОСОБА_2 не захищають, а захищають «права» та «інтереси» іншої особи - ОСОБА_3 , які полягають у невиконанні зобов`язань перед ОСОБА_1 в будь- який спосіб та будь-якою ціною, у вочевидь неправомірний спосіб, не передбачений вимогами законодавства. В цьому контексті висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що наведені обставини є передумовою для оскарження ухвал суду про вжиття заходів забезпечення позову, а не підставою для скасування таких заходів, є необґрунтованими та вказують на невірне застосування норм процесуального права, адже відсутність обставин, з якими пов`язувалось вжиття заходів забезпечення позову, які виникли в ході розгляду справи, є підставою саме для скасування вжитих заходів забезпечення позову, тоді як необґрунтованість вжиття таких заходів на момент їх вжиття є підставою для оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову в апеляційному порядку - вказані різні за своєю правовою природою обставини та способи процесуальної реакції судом першої інстанції враховано не було. Також, ОСОБА_1 не може звернутись з позовом про зняття арешту, оскільки такий був накладений у процесуальний спосіб забезпечення позову і законом чітко визначені правові підстави та порядок скасування таких заходів, які третя особа і намагається реалізувати, діючи в спосіб, передбачений процесуальним законом. На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Стахов А.О. підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її вимоги з підстав, викладених в ній. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. Тому керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики був поданий до суду 07 листопада 2018 року. У позовних вимогах позивач просив про стягнення з відповідача суми боргу за договором позики від 07 лютого 2018 року в розмірі 2795584 грн. /т.1 а.с.2-5/ Також 07 листопада 2018 року позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову. До цієї заяви була долучена Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05 листопада 2018 року, згідно з якою квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 /т.1 а.с.21-26/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні. /т.1 а.с.36-37/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року вжиті заходи забезпечення позову, накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 /т.1 а.с.38-39 / Матеріали справи містять повідомлення Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Киві від 04 грудня 2018 року про повернення виконавчого документу (ухвали № 752/23159/18 від 12.11.2018), оскільки заяву про відкриття виконавчого провадження подано не стороною виконавчого провадження. /т.1 а.с.43/ Матеріали справи містять Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19 грудня 2018 року, згідно з якою квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , датою реєстрації права власності визначено 07 грудня 2018 року. /т,1 а.с.61-65,91-95,118-19/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2018 року за заявою позивача вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 /т.1 а.с.100-101/ Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року залишена без змін. В мотивувальній частині постанови апеляційним судом вказано на те, що посилання апелянта ( ОСОБА_1 ) на те, що він наразі є власником спірної квартири, а предмет спору не стосується його особисто та його майна і накладення арешту на його квартиру порушує його майнові права, колегія суддів вважає формальними, оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали вказана квартира належала саме ОСОБА_3 , і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення за обставин, які існували на момент його постановлення, при цьому колегія суддів також враховує, що спірна квартира вибула з власності ОСОБА_3 за наявності накладеного судом на неї арешту, крім того такі заходи забезпечення позову є тимчасовими і призначені для належного захисту усіх учасників у конкретній справі, а тому вони не спростовують обґрунтованості вжитих заходів забезпечення позову і не можуть бути належною підставою для скасування оскаржуваної ухвали. /т.2 а.с.74-77/ Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2018 року у частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири - скасована та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, а в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. В мотивувальній частині постанови апеляційним судом вказано на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи, обсягу вимог заявника та не врахував наявності арешту на цю квартиру, раніше накладеного ухвалою цього ж суду, та не врахував, що з 07 грудня 2018 року власником квартири вже був ОСОБА_1 , який не залучався до участі у розгляді справи і що при цьому можуть бути порушені його права./т.2 а.с.82-85/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року. /т.3 а.с.75-77/ Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року залишена без змін. /контрольне провадження а.с.127-129/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики був залишений без розгляду. /т.3 а.с.137-141/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року були скасовані заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року. /т.3 а.с.142-143/ Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики скасована та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. /т.3 а.с.212-218/ Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволена, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 16 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_1 , про стягнення боргу за договором позики скасована та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. /т.3 а.с.221-225/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 липня 2021 року справа прийнята до провадження судом першої інстанції та призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні. /т.3 а.с.236-237/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року /т.4 а.с.93-96/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року клопотання представника ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року залишено без розгляду з підстав зловживання процесуальним правом. /т.4 а.с.152-155/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань позивача та відповідача про зупинення провадження у справі для застосування процедури медіації. /т.5 а.с.53-54/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним. /т.5 а.с.232-233/ 25 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стахов А.О. звернувся до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року, в якій просив скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 , посилаючись на те, що на даний час квартира перебуває у його приватній власності і заходи забезпечення позову наразі не є такими, що забезпечать виконання можливого рішення суду у цій справі. /т.6 а.с.3-6/ Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої представником Стаховим А.О. , про скасування заходів забезпечення позову вжитих на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року /т.6 а.с.101-103/ Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до положень частин першої, другої та четвертої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Системний аналіз положень ст. 158 ЦПК України вказує на те, що у питанні скасування заходів забезпечення позову суд наділений певними дискреційними повноваженнями. З огляду на це, заходи забезпечення позову, за підставами їх скасування, можна умовно поділити на 2 категорії: - заходи забезпечення позову, які підлягають скасуванню з підстав, визначених Законом; - та заходи забезпечення позову, які скасовуються з підстав, визначених судом. До категорії заходів забезпечення позову, що скасовуються у випадках, визначених Законом, можна віднести ситуації, врегульовані положеннями ч.ч.7-10 та ч.13 ст.158 ЦПК України. Вищевказані випадки скасування або припинення дії заходів забезпечення позову обумовлені настанням конкретних обставин, з якими закон пов`язує скасування (припинення) заходів забезпечення позову, зокрема, відмова у задоволенні позову, залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі, повернення позовної заяви, тощо. З наведених обставин справи вбачається, що ухвалою суду від 12 листопада 2018 року вжиті заходи забезпечення позову, накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 . Однак 07 грудня 2018 року відбулась перереєстрація права власності на вказану квартиру, внаслідок якої її власником визначено ОСОБА_1 . Вказані обставини були предметом розгляду апеляційного суду при перегляді ухвали суду про забезпечення позову та були відхилені апеляційним судом з огляду на те, що на час постановлення ухвали суду про забезпечення позову квартира належала відповідачу у справі. На час постановлення оскаржуваної ухвали та на час її перегляду апеляційним судом провадження у справі триває, рішення по суті спору судом не ухвалено. А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що тривалий розгляд справи порушує права ОСОБА_1 , як власника квартири, на яку накладений арешт не можуть бути прийняті до уваги суду, оскільки ним набуто право власності на квартиру після постановлення ухвали про забезпечення позову, у зв`язку з чим він був залучений до участі у справі в якості третьої особи. При цьому як при застосуванні заходів забезпечення позиву так і при вирішенні питання щодо скасування заходів забезпечення позиву суд має додержуватись принципу балансу інтересів учасників справи та інших осіб. А отже враховуючи предмет спору та наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та підстав для скасування заходів забезпечення позову. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у скасуванні заходів забезпечення позову, діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, тобто ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена із додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: О.В. Желепа Н.В. Поліщук